17 червня 2018 р. набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». До прийняття цього закону регулярно виникали проблеми з незахищеністю товариств від рейдерських атак, питаннями кворуму, взаєминами співзасновників. Ці всі питання регулювалися різними законами та нормативними актами. Тепер їх всіх зібрали в єдиному документі. «Будуй своє» розпитав партнера юридичної компанії Trust Consulting Сергія Бурку, що ж саме зможуть робити учасники ТОВ та ТДВ:
1. Товариствам дозволили приймати у свої лави будь-яку кількість нових учасників. «Зняті обмеження щодо кількісного складу учасників товариства (раніше передбачалася участь до 100 осіб — Ред.). Такі зміни дають можливість залучати додатковий капітал. Нові інвестори можуть стати учасниками ТОВ та ТДВ з подальшим внесенням їх вкладів до статутного капіталу», — пояснює пан Бурка. Після цього, за прогнозами, багато акціонерних товариств знову повернуться до форми ТОВ або ТДВ.
2. З‘явилося поняття «корпоративний договір». Це контракт, за яким учасники товариств зобов’язуються реалізувати свої права та повноваження певним чином або утриматися від їх реалізації.
«За останні роки на практиці дуже часто виникали проблемні ситуації. І статуту було недостатньо для встановлення та реалізації домовленостей між учасниками щодо подальшої господарської діяльності товариства. Можливість укладати корпоративні договори значно розширює перспективу регулювання відносин між учасниками товариств. Особливо при прийнятті відповідних рішень загальними зборами. Крім цього, вимога закону щодо конфіденційності змісту таких договорів гарантує захист від втручання третіх осіб у процес прийняття таких рішень», — підкреслює юрист.
Для захисту від втручання третіх осіб також введена норма про те, що підписання статуту товариства потребує нотаріального посвідчення підписів учасників товариства. А про всі зміни у структурі власності товариства реєстратор повинен повідомити всім участникам в день проведення реєстраційних дій. Це ускладнює більшість процедур та унеможливлює так зване «цивілізоване рейдерство», коли юристи шукають законні способи для поглинання товариств.
3. Але головним в законі, як зауважує пан Бурка, стало значне розширення прав міноритаріїв. Відтепер учасники ТОВ та ТДВ самі визначають, в яких питаннях потрібно одноголосне рішення всіх, а в яких — достатньо згоди більшості. Ця зміна зводить нанівець традиційні корпоративні конфлікти, коли один учасник блокує прийняття стратегічно важливого рішення. Але...
«Оскільки у законі немає норми про виключення учасника товариства за бездіяльність, міноритарії можуть вдаватися до шантажу під час прийняття важливих рішень. Тому ці питання потрібно узгодити у статуті та корпоративному договорі. Інакше вимоги закону унеможливлять прийняття стратегічних рішень без волі учасників, що володіють часткою, меншою навіть за 10%», — наголошує Сергій Бурка.
До речі, тепер товариства самостійно розписують кількість голосів кожного з учасників без прив’язки до їх частки в статутному капіталі. Наприклад, мають змогу встановити різні відсоткові квоти для прийняття рішень з різних питань.
Крім цього, учасники товариства, частка яких у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, не можуть самовільно виходити зі складу учасників товариства. «Тепер на це потрібна згода інших учасників товариства»,— говорить він.
4. Змінився і склад органів управління ТОВ та ТДВ. «Текст закону не містить поняття «Ревізійна комісія». Тепер контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства може здійснюватися через аудит. А договори з аудиторськими фірмами дозволено укладати як товариству, так і будь-якому учаснику, що ініціює таку перевірку», — відмічає Сергій Бурка.
Окрім цього, звертає увагу юрист, товариствам дозволили створювати Наглядові ради, основною метою яких буде контроль діяльності виконавчого органу товариства. Це значно підвищить привабливість ТОВ та ТДВ в очах іноземних інвесторів.
5. Також спрощена процедура проведення загальних зборів учасників товариств з одним учасником. Таким компаніям більше не потрібно імітувати загальні збори. «Відповідно до ст. 37 Закону, у таких товариствах рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів, приймаються учасником одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. Вимоги, що стосуються загального підходу до скликання, проведення та оформлення рішень загальних зборів, в цьому випадку не застосовуються», — каже правознавець.
6. Якщо вже говорити про спрощення, то значно зменшився і перелік відомостей, що мають бути обов’язково зазначені у статуті товариства, а саме:
- повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
- органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
- порядок вступу до товариства та виходу з нього.
7. Є ще декілька нюансів. При видачі кредиту товариству, компанія-кредитор може отримати гроші або через якийсь час стати власником частки компанії. А ще тепер офіційно дозволена видача співробітникам опціонів.
Передбачає закон і загальне правило, згідно з яким учасники повинні внести свою частку у статутний капітал протягом 6 місяців з дати держреєстрації ТОВ або ТДВ (раніше був 1 рік), але якщо інше не передбачено статутом.
А через рік почне діяти частина друга ст. 23 Закону — стосовно виключення померлого учасника, якщо спадкоємці не подали заяву про вступ до товариства. Закон пропонує механізм прийняття рішень без урахування частки такого учасника. А якщо вона більше 50% — прийняти рішення про ліквідацію товариства без урахування частки померлого учасника.
За законом, протягом року (до 17.06.2019 р.), всі ТОВ та ТДВ зобов’язані внести зміни у свої статути та інші внутрішні документи відповідно до вимог нового закону. І тут є приємний бонус. «Товариства звільнили від сплати адмінзбору за реєстрацію змін до статуту у зв'язку з приведенням його у відповідність з новим законом. Але зазначу, що витрати на нотаріальне посвідчення підписів учасників на протоколах (рішеннях) та статутах у новій редакції підлягають оплаті в загальному порядку», — резюмує Сергій Бурка.
АТ "Ощадбанк"