Більшість технологічних проривів починалися як забавка, на кшталт вогнепальної зброї, що розвинулася з феєрверків. Те саме відбувається із соціальними мережами, які з місця проведення дозвілля та відпочинку перетворилися на потужні інструменти для бізнесу. Вони давно вийшли за межі сегментів B2C та B2B, пропонуючи послуги B2B2C (business-to-business-to-consumer, бізнес-бізнесу-споживачеві), загальний обіг яких невпинно зростає. Однією з технологічних ніш, яка тільки набирає обертів як окремий сектор економіки, є віртуальна реальність та споріднена з нею технологія доповненої реальності.
Відмінність однієї технології від іншої легко пояснити на прикладі мобільного застосунку Skoda VR, що був розроблений українською студією WeAR спеціально для презентації нової автівки Skoda Kodiaq. Якщо режим віртуальної реальності передбачав повне занурення у цифровий світ для тестування авто у місті та за його межами, то доповнена реальність дозволяла об’єднати віртуального ведмедя-кадьяка та живу людину і робити спільне селфі для соціальних мереж.
Заробляємо на віртуальності
Натепер VR-бізнес в Україні ледве перейшов від B2C до B2B. Найпростіший варіант побудови бізнесу, який заснований на віртуальній реальності, – це, звісно, продавати її як товар. Тобто торгувати VR-окулярами та VR-аксесуарами у роздріб та більш-менш значними партіями. Таких прикладів багато на онлайн-майданчиках оголошень та в інтернет-магазинах. Це найпростіший та найпримітивніший вид заробітку, однак він є необхідним для створення бази, на якій мають виникати принципово нові потреби ринку та ті гравці, що забезпечуватимуть їхнє задоволення.
Наступний крок – продавати віртуальну реальність як сервіс. Наприклад, компанія XRoom, що спеціалізується на розробці сценаріїв для квест-кімнат, збільшила свої пропозиції за допомогою квесту, у якому використовуються окуляри Oculus Rift, а дія відбувається на далекій космічній станції.
Окремо треба згадати компанії, що використовують VR як додатковий компонент для просування своїх послуг та товарів. Адже, дійсно, дуже зручно перед замовленням номера в готелі скористатися віртуальним 3D-туром, що виконаний з кількох панорам 360⁰. Приклад такого підходу можна побачити на сторінці готелю Прибій» у Затоці.
Плюсом таких віртуальних екскурсій є те, що для них непотрібно жодного обладнання, окрім звичайного веб-браузера на комп’ютері або у телефоні, а це миттєво збільшує охоплення цільової аудиторії.
Розробка та виробництво таких продуктів дає підставу стверджувати, що в Україні впевнено розвивається бізнес для бізнесу віртуальної реальності. Вітчизняні компанії працюють не тільки на локальному ринку, але й виконують замовлення для іноземців.
Гальмує розвиток як самої технології доповненої реальності, так і бізнесу з її застосуванням нерозвинутість апаратно-матеріальної бази. Непоширеність відповідних ґаджетів, їхня дорожнеча та вузька спеціалізація стримують застосування технології для загальних потреб. Хоча нещодавній успіх гри Pokemon GO мав би підштовхнути комерційне використання схожих сервісів з метою реклами. Адже використання смартфону (який є майже у кожного) дозволить швидко охопити величезну армію споживачів. Ймовірно, що попит на масові та дешеві засоби комунікації, пов’язані з VR, змусить ринок запропонувати нову модель взаємодії між електронним бізнесом та споживачем. Чи буде це аналог Google Glass, чи подібні опції з лінзами або імплантантами, ми побачимо вже згодом.
АТ "Ощадбанк"