Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Імпорт електроенергії: як бізнесу скористатись цією можливістю

Олена Залєвська

Україна продовжує поставати перед складнощами в енергетичному секторі через змінні тарифи, недостатнє виробництво електроенергії та обмежені ресурси палива. За цих обставин імпорт електроенергії може стати важливим доповненням до внутрішнього виробництва й допомогти бізнесу уникнути наслідків планових вимкнень світла.

Трохи статистики

Згідно з результатами опитування EBA, через нестабільне постачання електроенергії у листопаді-грудні 66% компаній змушені змінити графіки роботи, 40% – зменшити виробництво, а 12% – закрити офіси, відділення чи торгові точки.

Ще восени 2022 року Кабмін запропонував підприємцям встановити генератори з можливістю компенсації з бюджетів різних рівнів, щоб забезпечити безперервне електропостачання. Проте за даними EBA понад 85% підприємств встановили генератори ще до ухвалення урядових рішень. Хоча цього виявилося недостатньо, та й не всі можуть працювати від генераторних потужностей.

Зелене світло для імпортної електроенергії

У січні 2023 року уряд ухвалив постанову, яка дає можливість купувати імпортну електроенергію без жодних графіків подачі чи вимкнень й отримувати її в пріоритетному порядку. Однак документ передбачає, що учасники ринку повинні забезпечити безперервне постачання імпортованої електроенергії підприємствам, які її купують, з 3 січня по 30 квітня. Єдиним винятком є аварійні ситуації, коли оператори мають вжити заходів до пріоритетного відновлення розподілу електроенергії після застосування спеціальних графіків вимкнень.

Основні перешкоди

Звісно, в цій ситуації не обійшлося без підводного каміння. Однією з перешкод до використання імпортованої електроенергії є ціна. Вартість електроенергії в країнах ЄС значно вища, ніж в Україні. Зокрема, за даними EuroStat, у країнах-сусідках, як-от Румунія, Словаччина, Угорщина, її вартість становить €0,2 за кВт, що в 1,6–2 рази вище, ніж в Україні (€0,09 за кВт). Отже, українські підприємства, що воліють купувати імпортну електроенергію, мають бути готовими до значних додаткових витрат.

Як це працює?

Хоча механізм імпорту електроенергії все ще вдосконалюється, для підприємств це цікавий інструмент, бо дає змогу уникнути планових вимкнень світла. Він стане в пригоді підприємствам із безперервним циклом виробництва та постійною потребою в електроенергії. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електроенергетику» вимкнення світла плануються заздалегідь і робляться в порядку, що встановлюється регулятором. Однак, якщо підприємство купує електроенергію з-за кордону, то воно не підпадає під ці вимкнення, а отримує її у повному обсязі.

Імпорт електроенергії здійснюється за допомогою енергетичної системи зовнішнього з'єднання, яка входить до внутрішньої енергетичної системи України. Зараз в Україні існує система зовнішнього з'єднання з Європою, отже імпорт електроенергії можливий.

За даними голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького, які він озвучив в ефірі національного марафону, імпорт електроенергії з Європи допоможе розв’язати до 40–50 % проблем дефіциту енергії в Україні. Наразі такий імпорт поступово збільшується, хоча існує обмеження з боку Європи, пов'язане з технічними проблемами. Пан Кудрицький підкреслив, що Україна має технічну можливість імпортувати електроенергію з Європи, а промислові споживачі вже готові платити вищу ціну за цю послугу. Також держава прагне збільшити ліміт на імпорт електроенергії від європейських партнерів принаймні вдвічі.

Хто може користуватися

Будь-які підприємства незалежно від розміру та галузі діяльності. Однак перед тим як скористатися цією можливістю, необхідно визначити вартість та умови імпорту. Це можна зробити, звернувшись до провайдерів послуг імпорту електроенергії – ДТЕК, Укренерго, Української енергетичної біржі тощо. Нещодавно ДТЕК заявила про початок імпорту електроенергії з Європи, орієнтовна потужність – 500 млн кВт⋅год на місяць.

Звісно, підприємцям, які вирішили укласти контракт на імпортну електроенергію, варто враховувати й додаткові витрати на її транспортування та зберігання.

Вже є підприємці, які вважають, що імпортування електроенергії для них поки невигідне. Наприклад, одна з друкарень Фастова зробила розрахунки. Вона платить за електроенергію з мережі від 5,23 до 5,90 грн за кВт⋅год. Вироблена генераторами електроенергія стає їй у 12 грн за кВт⋅год. Фінальна ціна за місяць залежить від того, скільки користалися генераторами. У листопаді підвищення було невисоким: 5,80 грн за кВт⋅год. У січні ціна піднялася до 9 грн. Частка вартості електроенергії у собівартості друку залежить від різновиду продукції й може сягати 15%. Кінцева цінова пропозиція імпортованої електроенергії наближається до 10 грн за кВт⋅год, тому поліграфістам наразі вигідніше користуватися генераторами при вимкненнях світла. Однак з весни ціни імпортної електрики можуть стати більш привабливими.

Переваги імпорту

Вони не обмежуються лише можливістю уникнути планових вимкнень світла. За гарної ринкової кон’юнктури в Європі це допоможе підприємствам знизити витрати на енергоспоживання. 

Крім того, не слід забувати, що генераторний струм – це викиди в атмосферу. Тож імпорт електроенергії стає важливим кроком до зменшення негативного впливу на довкілля. 

Алгоритм дій

Підприємство, що хоче користуватися імпортною електроенергією, має:

  1. Ретельно проаналізувати вартість та умови імпорту. Зокрема, дізнатися:
    ◉ про тарифи на імпорт електроенергії;
    ◉ умови оплати;
    ◉ умови транспортування та зберігання;
    ◉ можливості використання імпортованої електроенергії в межах обсягу, що був придбаний. 

  2. Звернутися до провайдерів послуг імпорту електроенергії та обговорити деталі процесу. 

  3. Укласти угоду з провайдером послуг імпорту електроенергії.

Енергоефективність та екологічна безпека набувають все більшої значущості для підприємств, тому імпорт електроенергії може бути важливим елементом стратегії розвитку бізнесу. Врахування можливості імпорту та аналіз відповідних показників мають стати обов'язковими етапами при розробленні стратегії розвитку бізнесу, особливо в нинішніх, воєнних умовах.

АТ "Ощадбанк"