Повномасштабна війна стала важким випробуванням для підприємств. Проте найсильніші адаптувалися. Хтось навчився працювати під обстрілами або переїхав. Дехто знайшов нові ринки збуту і вийшов на закордонного споживача. А були й такі, що зуміли навіть збільшити дохід.
Весь рік ми розповідали, як малий та середній бізнес в Україні долає надважкі виклики й при цьому волонтерить. А в підсумковому матеріалі 2022 року ще раз згадаємо цих героїв економічного фронту.
Заснули бізнесменами – прокинулися волонтерами
Треба щось робити! Так можна описати поведінку українського суспільства в перші тижні російського вторгнення. В цей час небагато бізнесів повноцінно працювали. Українці здебільшого перебували у військкоматах, кібервійськах та чергах магазинів. І паралельно намагалися перелаштувати свою діяльність на потреби ЗСУ.
Кулінарний батальйон: як ресторани годували військових
Ресторанний бізнес швидко підлаштував свою роботу під умови війни. Заклади громадського харчування почали готувати їжу для військових та переселенців.
Хтось робив це самостійно, як Smilefood Олександра Соколова чи ресторанний комплекс «Хуторець на околиці» Олександра Клака. Інші шеф-кухарі й ресторатори об’єднували засилля. Так народилась «Кухня оборони Києва», яка навесні щодня готувала тисячу порцій для захисників, літніх людей і дітей.
Війна і мода: як фешн-індустрія працювала на перемогу
Також однією з перших свій фронт відкрила легка промисловість. Компанії почали шити одяг та потрібні речі військовим. Навчально-виробничий центр у Полтаві, наприклад, виготовляв плитоноски й спальники. А на підприємствах дизайнера Андре Тана створювали одяг для армійців.
Інші підприємства розробили сезонні колекції на хвилі всеосяжного патріотизму й частину прибутку передавали на ЗСУ. Своїм досвідом у статті поділилися засновники бренду Vivid Store Владислав та Олександра Онопки з Харкова.
Адаптувалися до нової реальності
Час повертатися до нормального життя й до нормальної соціально-економічної діяльності! З таким відеозверненням до українців 12 березня вийшов радник Офісу Президента Олексій Арестович.
В ті часи його слова мали великий вплив на суспільство, і заклик спрацював. Почалася хвиля відновлення роботи українського бізнесу. А коли російську армію витіснили з Київщини та північних областей, цей процес ще прискорився.
Зустріти перший ювілей під час війни та вдруге пережити напад Росії: як адаптувалися Podoba та Unitech
Почитайте історію сервісу доставлення й приготування здорової їжі Podoba. Його власниця Наталія Подоба 60 днів безкоштовно годувала військових. Наприкінці квітня їй вдалося відновити комерційну діяльність. Але вона не припинила й волонтерити.
Ще один приклад для натхнення – компанія-дистриб'ютор обладнання, деталей та комплектуючих для виробництва UniTech. Її співзасновник Олександр Чуркін розказав, як вдруге після 2014-го рятував бізнес від війни.
Попри війну тестували ракети та готували тісто: кейси Promin Aerospace та Valesto
Поки росія бомбила українські міста й села, наші компанії не тільки заробляли кошти, допомагали армії та громадянам, а ще й розвивали технології.
У статті йдеться про одеську компанію Valesto, що робить тісто та напівфабрикати шокового заморожування. А також про космічний стартап Promin Aerospace, який у Дніпрі створює найменшу у світі ракету й тестує її двигун попри війну.
Малий бізнес на війні: кейси взуттєвої мануфактури Антона Кузьміна, екоферми «Козацьке подвір’я» та видавництва «Відкриття»
Читайте три цікаві історії. Про «Мануфактуру» Антона Кузьміна в Дніпрі, співзасновник якої пішов служити до територіальної оборони. Про харківське видавництво «Відкриття», яке всупереч складнощам продовжує видавати українські книжки. А ще про козину екоферму «Козацьке подвір’я» на Донеччині. На момент написання статті за 16 км від господарства тривали бойові дії. До речі, власник екоферми Сергій Свириденко наприкінці літа все ж перевіз стадо кіз та сироварню за тисячу кілометрів у безпечніше місце. Тепер підприємець налагоджує нове життя.
Кооперувалися з партнерами та пропонували нові послуги: як туристична галузь адаптувалася до літа-2022
Здавалося б, туристичній галузі не вижити: пандемія коронавірусу, а потім повномасштабна війна сильно вдарили по цьому бізнесу. Про збитки свідчили й цифри: за даними Держагентства розвитку туризму, за перший квартал 2022 року надходження до держбюджету від туріндустрії скоротилися на 18 %. А кількість платників податків зменшилася на 10 %.
Проте турбізнес в Україні адаптувався. Власник чернігівської туристичної агенції «Зебра» Олексій Китович та директор львівського туроператора «Молодіжний туризм» Тарас Дорош змогли призвичаїти свої компанії до літнього туристичного сезону.
Відновити діяльність змотивували клієнти: кейси турагенції Aventour та виробника стільців Gurgula Меблі
Ну, й не лише Арестович нас мотивував. Туристичну агенцію «AVENTOUR» та виробника стільців «Gurgula меблі» до комерційного життя повернули самі клієнти. У статті власники розповіли, як це сталося та як підприємства працюють зараз.
Засіяли поля й зібрали врожай
Воєнної весни 2022-го увесь світ бентежило питання: що буде з посівною в Україні? Ми поговорили з аграріями з найгарячіших точок і зрозуміли: складно, місцями небезпечно, але вони це зробили!
Аграрії із зони бойових дій: що було з посівною
Сергій Козлов із Сумщини розповів, як проходила посівна в умовах, коли частина його полів була замінована. Сергій Рибалко з Херсонщини – про вирощування картоплі в окупації. А власник найбільшого в країні органічного кизилового саду Сергій Ольшанський із Запоріжжя поділився, як виживає його господарство в обставинах, коли окупанти заважають працювати.
Агросектор: як невеликі підприємства виживали під час війни
Через війну агровиробники були змушені виконувати свою роботу в кризових умовах. Пальне подорожчало в кілька разів, а навесні його взагалі було складно придбати. До того ж зросли ціни на добрива, засоби захисту рослин, насіння, корми. Водночас обігових коштів підприємцям не вистачало. Але попри всі складнощі, фермери втримали продовольчий фронт.
Своїм досвідом виживання поділилися керівник агропідприємства Геннадій Кодульонок та власник молочного господарства «Весела ферма» Микола Сосновський.
Повернутись на деокуповану землю і засіяти поля у кредит: історія «Солов’їного»
Власники ТОВ «Солов’їне» повернулися на свою зруйновану сімейну ферму, коли ЗСУ вигнали з села окупантів. Техніка була знищена, ангар спалений. Загальні збитки господарства оцінювали у 8 млн грн. Але всупереч усьому господарі – родина Кривошея – засіяли поля й продовжили роботу.
Переїхали у більш безпечні регіони
Війна найбільше вдарила по південним і східним областям України. Там, де традиційно розміщувалась велика кількість підприємств. Тож багато компаній були змушені переїхати та відновити діяльність у центрі та на заході країни.
На щастя, держава не залишила їх сам на сам з бідою і всяко допомагала. Так, була запущена Державна програма релокації, якою скористалися вже 772 підприємства. 14 переїздів на суму 84 млн грн профінансував Ощадбанк.
Бізнес в релокації: кейси Collar Company та «Димне м’ясо від Тараса»
Ще навесні своїм досвідом успішної релокації поділилися засновник Collar Company Юрій Синиця та власник виробництва «Димне м’ясо від Тараса» Тарас Парандій. Пан Парадій, до речі, отримав кошти в Ощадбанку. Перевезення бізнесу до Рівненської області стало йому у 100 тис. грн.
Релокація підприємиць у West Business Hub: деталі проєкту та кейси
Окрім держави, змінити локацію допомагають волонтери. Одним з таких проєктів став West Business Hub. Він допомагає жінкам-підприємицям відновити бізнес у Львові та Тернополі.
Реалізовує цей проєкт ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» (ITFC) за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Серед бізнесвумен, що скористалися можливістю, – власниця бренду натуральної косметики VESNA Інна Скаржинська, засновниця бренду апсайклінг-аксесуарів «3,14BAN» Катя Уварова та співвласниця компанії ТОВ «Салад» Віталіна Гергало. Почитайте й надихніться силою духу українок.
Вийшли на зовнішні ринки
В умовах, коли внутрішній попит впав, деякі з бізнесів у пошуках більших заробітків вийшли за кордон. Експортують не тільки товари, а й послуги.
Як відкрити заклад харчування за кордоном: досвід мережі Smilefood
Коли почалося широкомасштабне вторгнення, онлайн-ресторани SMILEFOOD в Одесі, Києві, Миколаєві та Вінниці долучилися до кулінарного батальйону. Крім замовлень клієнтів, вони готували для ЗСУ й тероборони. А в червні відкрили новий заклад у столиці Болгарії, в якому працюють українці.
Особливостями виходу на міжнародний ринок поділився власник мережі Олександр Соколов. А ми в статті виокремили 5 рекомендацій, як підготувати бізнес до виходу у світ.
Експорт послуг за кордон: досвід студії інтер’єрного дизайну Тетяни Кислої
Засновниця студії інтер’єрного дизайну Tetiana Kysla Interior Design Studio почала працювати з європейськими замовниками. Бізнесвумен розповіла, як їй це вдалося та як отримати клієнтів з усього світу.
Розширили бізнес
2022 рік показав, що українці не лише змогли переломити хід війни проти «другої армії світу», втримати 70% економіки під ракетними обстрілами, а й успішно розвивати свій бізнес.
Як масштабувати бізнес під час війни за підтримки держави: історія виробника борошна «Наш млин»
Якщо у вас є ідея для бізнесу і ви любите свою справу, то кошти на фінансування знайдуться. Це доводить досвід підприємця Руслана Ляшка. Він власник ТМ «Наша пекарня» та млинарного комплексу ТОВ «Наш млин» на Полтавщині. Сьогодні бізнесмен – один із тих, хто тримає продовольчий фронт держави. Свого часу він кілька разів скористався банківськими кредитами, щоб розпочати, а потім і розширити бізнес.
У статті бізнесмен розповів, як працюють його підприємства в умовах нестабільного електропостачання. А ще – як він отримав грант від держави, щоб розширити бізнес.
Збільшили доходи попри війну: історія сервісу онлайн-консультацій ветеринарів Vetonline.Pro
Компанія vetonline.pro – одна з тих, що збільшила виторг й активно працює над розширенням бізнесу. Її співзасновник Владислав Гурковський розповів про сервіс і про те, як вдалося досягти успіху в нових реаліях.
Розвиток нового бізнесу в умовах війни: сервіс пошуку роботи Jobpoint
Аби допомогти людям знайти роботу, а компаніям – закрити потрібні вакансії, HR-менторка й підприємиця Наталія Соколова разом із партнерами створила сервіс JobPoint. Дізнавайтеся, як там усе працює і чому робота біля дому стала такою популярною.
Цікаво, що компанію створили напередодні повномасштабного вторгнення, а повноцінний запуск і розвиток відбувався вже в умовах війни.
Перемогли темряву
Восени 2022 року окупанти принесли українським підприємцям нову проблему. Через ракетні удари по критичній інфраструктурі почалися екстрені вимкнення електроенергії. Але й це не зупинило українську економіку.
Деякі підприємці адаптували свій графік роботи під відключення світла. А кав’ярні, салони краси і магазини придбали генератори й вмикають їх, коли в мережі немає електрики.
Як держава допомагає бізнесу пом'якшити наслідки блекауту: кейс «Кадар Техно»
Доєдналася до процесу програма «5–7–9%». В Ощаді можна отримати кредит до 3 млн грн для енергозабезпечення бізнесу та придбати генератори для виробництва електроенергії, сонячні панелі, електронакопичувачі, акумулятори, вітрогенератори, біопаливо тощо.
Цим і скористалась взуттєва фабрика «Кадар Техно» з Луцька. Компанія придбала генератор потужністю понад 200 кВт, Ощадбанк профінансував 65% його вартості – 825 тис. грн.
Незламна банківська система
Попри повномасштабну війну, у 2022 році в Україні зникло лише чотири банки. У двох були російські власники, ще один мав проблеми з капіталізацією навіть до початку російського вторгнення. Інші банки працюють, обслуговують клієнтів і навіть видають нові кредити на розвиток бізнесу.
Так, недавно Ощадбанк розширив умови кредитування за програмою «Доступні кредити 5–7–9 %». Тепер до 500 тис. грн для розвитку бізнесу можуть отримати ФОПи без застави майна, але потрібна порука. Термін кредитування – від 6 до 12 місяців. Скористатися таким кредитуванням можуть підприємці з Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
За час дії програми «Доступні кредити 5–7–9%» Ощадбанк надав 7 748 позик на суму майже 20,1 млрд грн.
Ось таким був 2022 рік в історіях наших героїв. Поки ЗСУ нищать ворога на фронті, українські підприємці підставляють плече в тилу: створюють робочі місця, платять заробітні плати й податки, волонтерять та донатять на армію. Пишаємося мужністю та стійкістю кожного!
АТ "Ощадбанк"