Доставка: як працювати законно

Денис Береговий, партнер Axon Partners, розповів «Будуй своє» про найважливіші юридичні аспекти при виборі того чи іншого варіанту доставки товарів, що підходять різним видам бізнесу.

Яким видам бізнесу потрібно замислитися про доставку

Зараз про доставку замислюються різні види бізнесу. Втім не всім така опція підходить. Доставкою у першу чергу варто перейматися тим бізнесам, робота яких в інший спосіб під час карантину заборонена. Це заклади харчування, магазини непродовольчих товарів, деякі види побутового обслуговування (чистка одягу, ремонт взуття тощо).

Для решти підприємців доставку раджу сприймати радше як ринкову можливість та соціальну відповідальність. Все ж, такий формат може значно зменшити кількість соціальних контактів як ваших працівників, так і вашого клієнта.

Як доставляти

У підприємств є декілька варіантів доставки товарів. Розглянемо найбільш розповсюджені:

Традиційні перевізники і поштові оператори (Укрпошта, Нова Пошта, Міст Експрес, Justin). Використати їх можна у якості перевізника та платіжного рішення. З перевезенням товару все ніби просто, але до моменту обліку витрат підприємства і звітування по податку на прибуток. Якщо ви працюєте через ТОВ або ФОП — відправляти товар через такі служби від імені фізичної особи банально не вигідно. Втім, ви навряд чи відправлятимете товар без можливості післяплати, що теж повинна надходити на рахунок продавця товару. В іншому разі, продаж товару здійснюватиме фізична особа (а не ФОП чи ТОВ) — що має зовсім інші юридичні наслідки (податок на доходи фізичних осіб замість єдиного податку чи податку на прибуток та можливі штрафи за підприємницьку діяльність без реєстрації), щодо яких жодних карантинних послаблень не передбачено.

Саме тому варто подбати про корпоративний обліковий запис у цих службах і укласти відповідні договори як на перевезення, так і фінансову складову (на фінансову частину може залучатися окрема фінансова установа — тобто документів може бути декілька). З такими договорами раджу ознайомитися, але шансів погодити суттєві зміни до них практично немає, бо це публічні оферти. Ну або шукайте аргументи, чому для вас мають бути індивідуальні умови.

On-demand платформи доставки (Glovo, Uber Eats, Raketa). Фішка цих сервісів у тому, що вони здебільшого орієнтовані на доставку готової їжі, тому час доставки у них обчислюється у хвилинах, а не днях. При цьому, Glovo може доставляти не лише їжу, що вирізняє його з-поміж інших таких сервісів. З юридичної точки зору, такі сервіси не є транспортними компаніями, тому класичного договору перевезення із стандартним розподілом ризиків пошкодження чи знищення товару не буде. Натомість, ви отримуєте певний комплекс агентських та інформаційних послуг через платформу, де кур’єри–фрілансери, а не відповідальні працівники перевізника.

Втім, говорити про надзвичайну ризикованість такої співпраці теж не можна, оскільки договори з даними сервісами передбачають інші способи компенсації за неналежно виконані замовлення. Також, ще одна специфіка таких сервісів — механізми оплати товару. Залежно від сервісу, використовуються різної складності агентські моделі роботи, які вимагають уваги продавця при оформленні розрахункових документів на проданий товар — тут може бути дещо складніше, ніж з поштовими операторами. Але як і у випадку з такими операторами, погоджувати договір може бути проблематично, оскільки умови співпраці on-demand сервіси максимально уніфікують для всіх підключених партнерів.

Власна доставка. Юридичне оформлення такої діяльності залежить від конкретної ситуації. Раджу починати з базового питання — прийом оплати від покупців (готівка, оплата на сайті). Популярна в Україні оплата на картку — не вихід, якщо ви хочете вести прозорий бізнес і зняти з себе податкові ризики. Тому надходження мають бути на рахунки (хай навіть карткові), але ФОП чи ТОВ. Прийом платежів в Інтернет варто влаштувати через посередників — Інтернет-екваєрів. А от при отриманні готівки враховуйте обмеження щодо розрахункових операцій.

Наступне питання — витрати на кур’єрську службу. Якщо ви на загальній системі оподаткування, доречно такі витрати відображати. Але для цього підприємству необхідно мати підстави використовувати такі засоби, наприклад, ставити у витрати пальне для кур’єрів, не маючи у розпорядженні транспортних засобів, неправильно.

Трудові відносини — також важливий аспект. Хоча доставка власними силами — хороший спосіб зберегти команду (офіціантів, наприклад) від звільнення в кризу, однак неналежне оформлення їх нових обов'язків також може стати проблемою. Зокрема, Держпраці може встановити факт суміщення професій (офіціант і кур’єр) з відповідними штрафами — три мінімальні зарплати за суміщення і одна мінімальна заробітна плата за кожне «інше порушення трудового законодавства».

У підсумку — доставка товарів дійсно може бути зручним форматом роботи у часи «коронакризи». Але як і будь-який новий бізнес, доставку слід починати з бізнес-плану і хоча б мінімального юридичного аналізу.