У пошуках фінтех-рішень

Цієї осені перший в Україні некомерційний інкубатор 1991 Open Data Incubator у партнерстві із MasterCard та Нацбанком України запустив Fintech Master – інкубаційну програму для технологічних стартапів, які пропонують інноваційні рішення у галузі фінтеху із використанням відкритих даних фінансових установ. Керівник програми Уляна Штибель, віце-президент інвестиційної платформи HighCastle.co, розповіла про те, як реалізовуватиметься програма та як вона змінить ландшафт українського фінтех-ринку.

Фінансові технології – це тренд, який поширюється в усьому світі. Як він розвивається в Україні?
Це нова галузь в Україні. На неї починають звертати увагу як стартапери, так і банки, і навіть регулятор (НБУ – Ред.). Але головним чинником розвитку фінтеху є можливість використання стартапами відкритих даних фінустанов за допомогою API (application programming interface) – інтерфейсу, який перетворює інформацію у машиночитабельний формат.

Багато світових банків уже відкрили свої дані в API, а українські лише починають це робити. НБУ відкрив свої дані торік, поступово це роблять інші українські банки. 

У січні 2018 року усі країни ЄС запровадять Другу платіжну директиву (PSD2), згідно з якою європейські банки зобов’язуються розкривати інформацію про клієнта за його згодою. Цю опцію можна буде використовувати для створення певної оптимізації в управлінні рахунками клієнта або для здійснення інвестицій та платежів. 

А чи таке впроваджується в Україні?
За підтримки ЄБРР в Україні починають досліджувати можливості адаптації нашого законодавства до цієї директиви та найкращих західних практик. Адже щоб ринок фінтеху розвивався, треба розуміти, які необхідні зміни у законодавстві. Так, наприклад, фінтех-рішення, які стимулюватимуть фінансування малого та середнього бізнесу – платформи для краудфандингу, краудінвестингу та рівноправного кредитування, зможуть працювати легально, лише якщо до чинного законодавства внесуть відповідні зміни.

Натепер доступ до API банків можливий для фінтех-ринку лише як виняток, коли фінустанова проявляє власну ініціативу партнерства з фінтех-стартапом. В Україні існують прецеденти, коли  банки відкривають свої API для окремих стартапів, але роблять це непублічно. 

Які українські фінтех-стартапи співпрацюють із банками?
Є компанії, які важко назвати стартапами, але вони пропонують платіжні рішення і працюють із API банків. Це, наприклад, Portmone, Maxpay, які через API-інтеграцію здійснюють спрощену процедуру платежів. Ті фінтех-стартапи, які пропонують складніші рішення – віддалену ідентифікацію, прогнозовану аналітику, рівноправне кредитування та інтеграцію з біржами, не можуть знайти належного застосування в Україні.  

Саме тому 1991 Open Data Incubator за підтримки MasterCard і Національного банку України запустив інкубаційну програму для фінтех-стартапів Fintech Master. Ми очікуємо, що вона виявить стартапи з альтернативними ідеями, а ми допоможемо їх реалізувати. 

Розкажіть детальніше про Fintech Master. Які стартапи беруть участь у програмі?
Ми отримали заявки від українських технологічних стартапів, які пропонують рішення з використанням відкритих даних фінансових установ, зокрема й доступних відкритих даних Нацбанку України та технологічних рішень MasterCard. Ці рішення стосуються різних сфер бізнесу, але при цьому мати розуміння, як їх технологія може інтегруватися з фінансовими установами за посередництвом API. 

До участі приймалися проекти, які існують лише як ідея, за умови що вона інноваційна і її представляє сильна команда. 

Ми не обмежували учасників у напрямах і заохочували рішення щодо платежів, грошових переказів, кредитування, фінансування, краудфандингу, big data, управління капіталом, трейдингу тощо. 

Які фінтех-рішення пропонували у заявках?
Найбільше команд пропонували платіжні рішення, а також ідеї, пов’язані з краундфандингом, рівноправним кредитуванням або В2В-лендингом. Якби наша програма стартувала декількома місяцями пізніше, ми б мали вже інший контент – ринок дуже швидко рухається, особливо якщо він бачить запит на відповідні рішення від комерційних партнерів та сприятливу інфраструктуру, в тому числі у вигляді тестового середовища (sandbox) від регуляторів чи компаній. 

Наскільки ці проекти є потенційно успішними, на вашу думку?
Багато цікавих. Є навіть рішення лише для гравців ринку – хтось бачить у цьому нішу, яку він може реалізувати. Я думаю, навіть якщо рішення не сформульоване на 100%, але команда у змозі вдосконалити його, то проект може бути успішним. Для цього і потрібна інкубація – інколи після спілкування з менторами команди змінюють бізнес-модель проекту і удосконалюють свій підхід для вирішення тієї чи іншої проблеми. 

З яких етапів складається інкубаційна програма?
Серед усіх отриманих заявок ми оберемо найперспективніші і запросимо їх на хакатон, де вони проведуть пітчинги своїх проектів. Журі, до складу якого увійшли представники інвесторів та банків, експерти ринку та представники банківського сектору, обере 10 найкращих стартапів, що візьмуть участь у тримісячній інкубаційній програмі. 

Сама програма складається з інтенсивних лекцій та воркшопів, де ментори розповідатимуть про ведення бізнесу, про позиціювання рішення  стартапа, PR, маркетинг. 

Окрім того, учасники разом із професіоналами фінтех-ринку працюватимуть над вдосконаленням власних ідей. Програма інкубатора розроблена таким чином, щоб команди, які спочатку не знають всього потенціалу можливостей, відкрили для себе нові аспекти або інструменти, які змогли б імплементувати у свою ідею. 

Серед наших фінтех-менторів – професіонали, які працюють у банківській галузі, розвивають власні стартапи, добре знаються у прикладних напрямках фінтеху або бізнесі. Ми запросили і менторів з-за кордону, бо іноземний досвід дуже цінний для вітчизняного фінтех-ринку. 

За результатами тримісячної інкубації проекти матимуть допрацьований MVP, який зможуть презентувати потенційним інвесторам. 

Ви залучаєте зовнішніх інвесторів?
Так, проекти будуть презентувати свої ідеї інвесторам на демо дні по завершенню програми. Ми залучаємо і банки, що зможуть надавати пропозиції інвестування та партнерства для стартапів. 1991 Open Data Incubator відкритий для того, щоб у наших стартапів з’являлося більше можливостей для успішного розвитку проекту – з реальними партнерами, які  інвестуватимуть у них. 

Побутує думка, що серед українських фінтех-рішень немає унікальних, а є лише копії європейських. Чи це так?
Насправді багато унікальних рішень, реалізованих за кордоном, мають українське коріння. Більше того, їх унікальність відзначена на рівні провідних міжнародних нагород та акселераційних відборів. Так, SDK.finance є переможцем у категорії "Кращий стартап у сфері фінансових технологій 2015 року", що надається Central European Startups Awards
Український стартап Corezoid отримав нагороду у 30 тис дол. на фінтех Хакатоні Money 20/20 у Лас-Вегасі.
Український p2p-лендинговий стартап Taplend був прийнятий до Італійського фінтех-акселератора та отримав 75 тисяч євро.
Стартап Persollo неоднаразово потрапляв обраних на акселерацію та фінансування у Австралії. Про успішний досвід залучення фінансування та про технологію платежів для торгівців в рамках нашої інкубаційної програми буде розповідати співзасновник та CEO Persollo Ольга Олейнікова – одна із менторів Fintech Master.
Серед рішень, які з’являються тепер, безумовно є унікальні, але не усі можуть реалізуватися у повному об’ємі в Україні.
А ті рішення, які з’являються тепер, також певним чином унікальні, але не можуть реалізуватися у повному об’ємі. 

Інкубаційна програма Fintech Master власне і з’явилася через бажання залишати якомога більше вітчизняних фінтех-стартапів в Україні, надати їм можливість робити тут перші кроки, створити умови для тестування рішень. Навіть якщо згодом вони масштабуються на інші ринки, українське ядро залишиться.