Питання балансу між особистим життям та кар’єрою є болючою темою як для жінок, так і для чоловіків. У своїй книзі «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю» Анна-Марі Слотер (керівник з питань планування політичного курсу у Держдепартаменті США) розповідає про власні спроби віднайти баланс між дітьми, чоловіком і роботою. А ще авторка намагається відповісти на запитання: «А чи можемо ми мати все?». Видавництво «Наш формат» та «Будуй своє» підготували для вас цитати з цієї книжки.
Існують міфи про успіх жінок та чоловіків, які авторка називає «напівправдами».
«...Ми відчайдушно шукаємо вирішення проблеми постійно нестабільного темпу роботи. Відчайдушно шукаємо рішення, проте все ще перебуваємо у культурній пастці, яка кількість ставить понад якість і змушує коритися стереотипній думці, що той, хто працює більше, працює краще.
Або ж, менш поетично: той, хто бере вихідні — безвідповідальна людина. Такі упередження змушують людей висміювати спроби налагодити баланс роботи й життя. Через них ми не можемо встановити справжньої рівності на роботі між чоловіками та жінками, на будь-якому рівні, хоч би як роботодавці прагли створити для жінок сприятливіші умови.
Це не працює, бо все це — напівміри, засновані на напівправді.
Перша напівправда полягає у тому, що проблема балансу роботи й життя — це «проблема жінок». Якщо ми так вважаємо, тоді виходить, що і вирішення проблеми лежить суто на жіночих плечах.
Друга напівправда: роботодавці можуть полегшити життя працівників, запропонувавши їм гнучкий графік роботи або неповний робочий день. Це позитивна практика, але її замало для працівників із домашніми обов’язками. Третя напівправда: бажання досягнути балансу роботи й сімейного життя або ж просте прагнення мати життя поза роботою — свідчить про відсутність відданості роботі».
Про фемінітиви
«На початку 1980‐х, коли я навчалася на 1-му курсі юридичної школи, пам’ятаю, як мене вражала манера, в якій розмовляли мої професори. Декілька молодих викладачів-чоловіків із Гарварду (серед 70 осіб департаменту було всього кілька жінок на той час) свідомо намагалися змінити гендерний меседж. Тому, коли, наприклад, мій викладач із цивільних правопорушень згадував суддю, лікаря, юриста, інженера чи будь-кого іншої професії, він навмисно уживав займенник «вона». Я підстрибувала щоразу, коли він так робив. Це звучало так дивно! Я не знала жодної жінки-лікаря, судді чи інженера. Як потім я казала своїм студентам: я не настільки стара, але зовсім нещодавно, на початку 1980-х, зміна займенника відкрила для мене новий світ».
Про не почутий жіночий голос
«Опитування 64 тис. жінок та чоловіків у 13 країнах світу засвідчило, що 2/3 респондентів вірять — світ може стати кращим, якщо «чоловіки будуть більше думати, як жінки». Досить дивне твердження, втім, є одне але. Увага, експеримент!
Чоловіків і жінок поділили на групи, кожна з яких мала вирішити, скільки з зароблених грошей розподілити серед учасників, у яких найменше грошей. Про що ж дізналися дослідники?
— Усі жіночі групи були щедрішими за всі чоловічі.
— Жінки менше висловлювалися, коли були в меншості.
— В деяких випадках у групах, де переважали жінки, чоловіки більше говорили про проблеми догляду (соцзахист тощо).
— У групах, де був 1 чоловік та 4 жінки, 62% чоловіків порушували тему дітей у порівнянні з 19% чоловіків у групах, де було 4 чоловіки та 1 жінка.
Тобто, коли жіночі голоси не почуті, проблеми, які їх хвилюють, не вважаються доречними чи важливими.
Коли ж жіночі голоси почуті, вони зараховують неблагополучні групи у концепцію «ми». Іншими словами, жінки представляють ширше коло громадян, аніж чоловіки.
Водночас коли жінки мають більший авторитет, тоді чоловіки частіше говорять про догляд за дітьми, і готові підтримати щедрішу систему соцзахисту для бідних».
Про успіх
«Я була тією, хто доводив студенткам і студентам на лекціях, що можливо мати все й займатися будь-якою справою незалежно від того, яка у тебе робота. А це означало, що я, хоча й ненавмисно, але примушувала інших жінок почуватися винними, якщо їм не вдавалося поєднати повноцінну кар’єру й сім’ю, як це вдається чоловікам (а ще — залишатися стрункими, доглянутими, красивими на додачу)».
«На початку ХХІ століття я дедалі більше переконуюся, що бути успішною жінкою — означає вирватися з полону нових стереотипів і припущень, і не лише для жінок, а й для чоловіків. Це значить кинути виклик значно ширшому тлумаченню самого поняття «успіх». Я прагну жити у суспільстві, що надає рівні можливості для кожного з нас мати повноцінну кар’єру або ж просто хорошу роботу, яка дає добрий дохід. Якщо ми обираємо це, не жертвуючи особистим життям, такий вибір дарує глибоке задоволення від можливості любити й піклуватися про інших. Сподіваюся, ця книжка допоможе нам рухатися у цьому напрямку».
До 25 січня із промокодом Buduysvoe книгу Анни-Марі Слотер «Між двох вогнів» можна придбати зі знижкою 10% у інтернет-магазині.
Копірайтинг: «Наш формат»
АТ "Ощадбанк"