Через інновації до зірок

Керівний партнер та CEO UNIT.City Максим Яковер розповів про створення інноваційного парку, амбіції вирости в інноваційне містечко, а також поділився секретом, як утримати українські IT-мізки на батьківщині.

Яка ідея і концепція проекту?

Ідея проекту полягає у створенні центру інновацій, де будуть сконцентровані таланти, компанії, фонди, ідеї, події. Ми хочемо побудувати місто у місті, в якому ти створюєш, вчишся, живеш і відпочиваєш. З унікальною для країни екосистемою, набором сервісів і можливостями для творчої співпраці.

Завдяки такій екосистемі і креативній атмосфері кожен, хто всередині, зростає швидше.

Щоб відчути атмосферу і зрозуміти, що ми будуємо, треба хоча б раз у нас побувати. Тому всіх наших друзів і потенційних партнерів ми запрошуємо в гості.

Які цілі UNIT.City?

Основна мета – створення середовища для зростання. Ми хочемо, щоб на території парку з’являлися нові технології та нові компанії. Хочемо допомогти нашим резидентам стати частиною світового контексту.

Ми будуємо один із найбільших інноваційних парків у Центральній і Східній Європі, і у нас є всі передумови стати візитною карткою української і східноєвропейської ІТ-спільноти.

Ми також бажаємо допомагати корпораціям, які готові працювати зі стартапами, ставлять перед собою мету діджиталізуватися або обрали інноваційність як частину свого позиціонування. У нас для них є вже багато продуктів.

Ще одна наша мета – зробити UNIT.City точкою входу для західних інвесторів, партнерів і міжнародних компаній.

Чим UNIT.City відрізнятиметься від звичайного бізнес-центру, коворкінгу або хабу?

Інноваційний парк – це наступний щабель в еволюції технопарків, які виникли після класичних бізнес-центрів (БЦ). Потрібно розуміти, що БЦ як концепція закінчили свій розвиток ще у 1980-х.

У нульових стало очевидно, що принципово нове створюється молоддю, а у них геть інші вимоги до інфраструктури, до місця, де вони створюють, вчаться і відпочивають, до спільноти, яка їх оточує, і креативної атмосфери навколо них. Так почала розвиватися ідея інноваційних кварталів. Це новий стиль життя. І ключове слово тут – концентрація.

Середовище шліфує, включає твій мозок і впливає на тебе. Важливо, з ким ти обідаєш, про що говорять біля тебе в курилці, кого ти зустрічаєш у спортзалі. Усе це – твої потенційні можливості.

Чи не кожен такий успішний квартал починається з освітнього проекту, оскільки всі постійно шукають таланти. Тому ми почали з будівництва освітнього проекту UNIT Factory, який створений за методикою французької «Школи 42». Тут немає викладачів, а кампус працює 24/7. Ми відбираємо найталановитіших (з 15 тис. обрали 300 студентів) і безкоштовно вчимо їх протягом трьох років. Таких шкіл всього п’ять у світі. Остання відкрилася у Кремнієвій долині, наступна відкриється в Амстердамі. У Парижі на кожного такого студента черга з 11 компаній. У нас вчаться 800 студентів, а за кілька років хочемо вирости до декількох тисяч.

Третє – це екосистема для розвитку інноваційних бізнесів. Ми працюємо над створенням додаткової цінності для резидентів. У грудні запускаємо програму UNIT.Perks, яка надасть резидентам парку доступ до інструментів і сервісів від провідних технологічних корпорацій на $310 тис. на рік. Партнерами програми будуть Amazon, Microsoft, Intercom, HubSpot, SendGrid, YouScan, Depositphotos, Grammarly, Preply та інші.

Четверте – це допомога під час виходу на нові ринки завдяки налагодженню контактів з тими, хто пройшов шлях від ідеї до компанії з оборотом $100 млн. Протягом наступних кількох місяців ми анонсуємо низку програм, які закриють ці потреби. Також наші резиденти мають знижки на участь в основних міжнародних конференціях, у нас працює багато менторських і консультаційних програм.

У парку ми багато працюємо над створенням спільноти резидентів. Крім ІТ-інструментів для внутрішніх комунікацій, особливим чином проектуємо громадські простори, у нас є виділений ком’юніті-менеджер, завдання якого – підтримувати комунікацію між командами парку і стимулювати створення спільних проектів. Дуже багато подій відбуваються тільки для резидентів: від нетворкінгових вечірок і бізнес-сніданків до участі у закритих зустрічах з інвесторами і запрошеними зірками (Стів Возняк, Майк Бутчер та інші). І це дає результат, компанії починають взаємодіяти всередині парку. Перші 35 резидентів уже роблять спільно близько 5-ти проектів і навіть почали ділитися клієнтами.

Опишіть UNIT.City і його можливості/інфраструктуру десятьма реченнями.

Можу описати десятьма словами – креативна атмосфера, екосистема, концентрація, таланти, технології, створення, освіта, ком’юніті, можливості, зростання.

Які інноваційні фішки пропонує UNIT.City?

У парку ми створюємо центри інновацій за ключовими індустріями і технологіями. Наприклад, у листопаді спільно з нашим резидентом Sensorama Lab зробили огляд усіх гравців на ринку віртуальної і доповненої реальності, запустили платформу AgriTech.UNIT, яка об’єднує новаторів аграрного сектору – стартапи, агрохолдинги, експертів ринку. Ми опублікували гайд з української AgriTech-індустрії, запланували серію заходів і публікацій, запустили разом з екс-міністром АПК Олексієм Павленком міжнародний конкурс стартапів AGRITECH Challenge. На черзі – FinTech.UNIT, в рамках якого буде багато цікавих і корисних пропозицій для фінансового ринку.

З деякими компаніями ми працюємо над створенням спеціалізованих спільнот, відкриттям інноваційних офісів і пошуком команд, які здатні створювати інноваційні рішення.

На території парку працює три лабораторії (для прототипування, VR / AR і BlockchainLab) і два акселератори. Два резиденти недавно успішно провели ICO (Initial coin offering. – Ред.) і тепер створюють відповідний центр компетенцій.

За якими критеріями обирали локацію для парку?

Парк зводиться на території 25 га на місці колишнього мотозаводу. Ми трансформуємо занедбану промзону в нове Місто.

На яку аудиторію розрахований парк? Опишіть портрет відвідувача UNIT.City: хто він, чим займається, чим захоплюється?

Ми раді бачити усіх, хто працює у креативній економіці. Цільових аудиторій кілька: підприємці, які працюють над продуктовими стартапами; представники корпорацій, які хочуть відкривати тут свої R&D-підрозділи, проводити заходи, інвестувати у стартапи наших резидентів; люди з Tech-спільноти, співробітники аутсорсингових IT-компаній, журналісти, блогери, гіки і багато інших.

Скільки було інвестовано у створення парку?

Ініціатором був Василь Хмельницький, засновник K.Fund, він і є головним інвестором? Ми тільки почали, побудовано всього кілька відсотків від задуманого. Офіційне відкриття відбудеться у травні 2018 року. Натепер єдиним інвестором виступає фонд Василя Хмельницького K.Fund. Ми працюємо над залученням європейських фінансових інституцій.

Який зарубіжний проект став бенчмарком для UNIT.City? Чому саме він?

У світі побудовано близько 40 інноваційних парків, але немає якогось одного, який ми хотіли б скопіювати. У кожного з них є свої особливості і переваги. Цікавими для нас є проекти Boston Innovation District, 22 @ у Барселоні, Paris Saclay, канадський MaRS, I.D.E.A у Сан-Дієго.

Ці проекти об’єднує комплексний погляд на інфраструктуру та екосистему.

Як стати резидентом парку? За якими критеріями відбираєте резидентів? На яких умовах компанія може стати резидентом парку?

Резидентом парку може стати будь-яка компанія, що має стосунок до креативних індустрій. Пріоритет ми надаємо тим, у кого є технології в різних індустріях, хто готовий ділитися своїми знаннями та вкладати їх в екосистему парку.

Для великих компаній, які хочуть приєднатися до екосистеми, ми розробили спеціальні пропозиції щодо відкриття R&D-центру або офісу інновацій.

Найбільш лояльні умови ми надаємо для фондів, інкубаторів та акселераторів. Щоб стати резидентом, треба нам написати або заповнити заявку на сайті.

У UNIT.City є амбіція стати українською Кремнієвою долиною? Що вам для цього потрібно?

UNIT.City – один із найбільш амбітних проектів у країні. Нам приємно, що парк називають українською Кремнієвої долиною – це трохи спрощує пояснення того, що ми будуємо. Але треба розуміти, що побудувати другу долину неможливо ані в Україні, ані в будь-якій іншій країні. У кожного свій шлях, хоча драйвери і компоненти в усіх екосистемах однакові. Нам необхідно все, що розширить пиріг інноваційної екосистеми в країні – зміна регуляторної бази, фінансування проектів на ранній стадії, великі міжнародні події, зміна культури підприємництва, робота з освітою, успішні кейси тощо.

Що ще у планах у UNIT.City? З інноваційного парку вирости в інноваційне містечко?

Наступного року ми закінчимо будівництво і запустимо чотири бізнес-кампуси. Очікуємо, що резидентами парку будуть не менш 100 компаній різного розміру, в яких працювати не менше 3 тис. фахівців.

Unit Factory виросте до 1 тис. студентів і запустить корпоративні програми.

Ми почнемо будівництво житла і запустимо низку цікавих проектів з українськими та західними корпораціями.

Дайте свою експертну думку: як в Україні справи з інноваційністю? Чи є шанс, що згодом усі заговорять про українського Стіва Джобса або Марка Цукерберга? І що для цього потрібно?

Для того щоб з Україною (або будь-якою іншою країною) «трапилася інноваційність», необхідні такі сім компонентів: доступ до ринків, людський капітал, доступ до фінансів (фонди, ангели тощо), акселератори/інкубатори/ментори, які вже пройшли шлях, регулювання, освіта та наука, культура підприємництва. Ми лише на початку шляху.

Як утримати наші IT-мізки в Україні?

Фахівці будуть там, де є всі можливості для самореалізації. Ми ставимо перед собою завдання зробити такий острівець. Але очевидно, що це питання комплексне і багато його аспектів виходить за межі створення парку.

Зі свого боку ми даємо молодим талантам можливість безкоштовно навчатися в UNIT Factory з умовою, що протягом трьох років після випуску вони зобов’язуються працювати в Україні.

Що заважає українцям не тільки створювати, але й втілювати інноваційні ідеї у життя?

Ми можемо придумати і вміємо втілити це у життя. У нас проблема з основами розуміння роботи з ринком. Ми не вміємо продавати і не вміємо будувати глобальні компанії. Ми не дуже толерантні до невдач. Ну а українські батьки досі хочуть, щоб діти знайшли стабільну роботу, а не зайнялися підприємництвом. У нас мало успішних історій і, відповідно, людей, які можуть спрямувати. Але ми лише на початку шляху, і ми впевнені, що все ще попереду.