Від кредитів до енергостійкості: як Ощадбанк фінансує децентралізовану генерацію
Інтерв'ю
В інтерв’ю журналістці Energy Club Олені Карпачовій Денис Самчук розповів про те, як в Україні стрімко зростає попит бізнесу на фінансування енергетичних рішень, чому сонячні електростанції та системи накопичення енергії стають новою інвестиційною моделлю для МСБ, які кредитні та партнерські програми сьогодні реально працюють для енергонезалежності бізнесу, а також про головні помилки підприємців при підготовці енергетичних проєктів, строки окупності таких рішень і роль банків у посиленні енергетичної стійкості країни.
– Пане Денисе, енергетична децентралізація для малого та середнього бізнесу сьогодні – це більше про виживання, економію чи нову інвестиційну логіку? Як це бачить банк?
– Сьогодні це поєднання всіх трьох факторів. Спочатку бізнес дивився на власну генерацію як на інструмент виживання під час масованих атак на енергетичну інфраструктуру та постійних відключень електроенергії (як енергонезалежність). Зараз дедалі більше підприємців розглядають її як інвестицію: у стабільність роботи бізнесу, зменшені витрати на енергію та довгострокову економію (енергоефективність).
– Наскільки за останні два роки змінився попит бізнесу на фінансування енергетичних рішень: сонячних станцій, генераторів, акумуляторів, теплових насосів, систем резервного живлення?
– Попит виріс майже з нуля: якщо за 2022-2023 роки в пайплані ми майже не мали заявок на енерегопроєкти, то за 2024 рік заявок на енергопроєкти вже було на 2,2 млрд грн, наразі (2024-05.2026 рр.) – на 5,5 млрд грн.
Сьогодні ми бачимо значно більше комплексних проєктів — сонячні електростанції, системи накопичення енергії, біогазові заводи, гібридні рішення.
В розрізі проєктів 2024/2026 років у структурі заявок:
- сонячні панелі та станції: у 2024 – 36%, а у 2026 – 57%;
- гідро-, біо-, вітрові станції: були 23%, наразі – 18%;
- газопоршневі станції у 2024: 30%, наразі – 14%;
- генератори, системи зберігання та накопичення у 2024 і у 2026 році без зміни – 11%.
Сьогодні мікро-, малий і середній бізнес найчастіше звертається до Ощадбанку з приводу фінансування проєктів СЕС: у 2026 році таких заявок 57% у загальній структурі.
– Якщо говорити простою мовою для підприємця: які інструменти сьогодні доступні в Ощадбанку для фінансування енергонезалежності бізнесу?
– Це не лише класичні інвестиційні кредити, а і програми з державною підтримкою, міжнародні програми з гарантійною та грантовою підтримкою, партнерські програми з виробниками енергетичного обладнання з відсотковою ставкою від 0,01%.
Також важливими інструментами в фінансуванні енергетичних проєктів є спрощені підходи банку до застави (можливість оформлення в заставу майнові права на обладнання) та фінансування робіт в кредит.
– Ощадбанк має продукт “Енергонезалежність бізнесу”, де фінансування може покривати придбання обладнання для альтернативної енергетики, генерації та накопичення. Який бізнес найчастіше користується цими рішеннями: виробництво, торгівля, агросектор, логістика, комерційна нерухомість?
Цікавою є структура запитів у розрізі сегментів: 79% відсотків запитів за кількістю — це мікробізнес, 45% запитів по сумі — це клієнти середнього бізнесу.
– Найбільш активними у запитах на енергетичне фінансування є підприємства торгівлі, промисловості та сфери послуг. Зокрема, промисловість — 36%, сільське господарство – 21%, торгівля формує близько 20% портфеля таких кредитів, а сфера послуг — 16%. Меншу частку займають будівництво (близько 2%) та інші галузі — близько 5%. Така структура попиту пояснюється тим, що для торговельних мереж, виробничих підприємств і сервісних компаній критично важливо забезпечити безперервність роботи обладнання, холодильних систем та виробничих процесів, тому інвестиції у власні енергетичні рішення стали для них одним із ключових напрямів модернізації бізнесу.
– Для мікро- та малого бізнесу ключове питання — перший внесок. Наскільки реально сьогодні профінансувати енергетичний проєкт з мінімальним або навіть нульовим авансом?
– Такі можливості існують, Ощадбанк ще у 2024 році адаптував енергопродукти під потреби ринку, особливо у партнерських програмах є можливість отримати фінансування з першим внеском від 0% та відсотковою ставкою від 0,01% річних.
– На початку 2026 року Ощадбанк повідомляв про енергокредити під 0% річних для бізнесу в межах державної підтримки, з максимальним фінансуванням до 10 млн грн і строком до 3 років. Які типові проєкти можуть підпадати під такі умови?
– Підприємці можуть отримати через Ощадбанк пільговий кредит під 0% річних у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» на придбання та підключення енергетичного обладнання. Енергокредит надається на придбання та підключення:
- когенераційних установок (газотурбінних, газопоршневих, біогазових);
- дизельних, бензинових та газових генераторів.
– Програма “Доступні кредити 5-7-9%” залишається одним із головних інструментів для бізнесу. Як вона сьогодні працює саме для інвестицій в енергообладнання та енергетичну стійкість?
– Програма “Доступні кредити 5-7-9%” для енергообладнання – один із ключових драйверів підтримки бізнесу. Від початку дії програми Ощадбанк уклав понад 20 тисяч кредитних угод на суму більш ніж 55 млрд грн, підтримуючи операційну стійкість українського бізнесу в умовах війни.
Бізнес може отримати інвестиційний кредит за пільговою ставкою для придбання обладнання, встановлення СЕС, систем накопичення або модернізації енергетичної інфраструктури.
– Що для банку є важливішим при розгляді заявки: фінансовий стан компанії, якість самого енергетичного проєкту, постачальник обладнання, строк окупності чи забезпечення?
– Для банку є важливим комплекс факторів, такі, як: ділова репутація позичальника, позитивна кредитна історія, прозора структура групи, фінансовий стан компанії – прибуткова діяльність.
Постачальник обладнання для нас також є важливим, тому ми рекомендуємо співпрацювати з партнерами банку, які є лідерами у своїй галузі ринку.
– Які помилки найчастіше допускають підприємці, коли приходять до банку по кредит на СЕС, BESS, генератор або інше енергетичне обладнання?
– Часто підприємці приходять до банку лише з рахунком на обладнання, а не з повноцінною логікою проєкту. Для банку важливо розуміти не просто що саме бізнес хоче купити — СЕС, BESS чи генератор, а який економічний ефект це дасть: економію електроенергії, стабільність роботи підприємства, зменшення простоїв, окупність і джерело погашення кредиту.
Також часто зустрічаємо недооцінку супутніх витрат: монтажні роботи, проєктування, підключення, сервіс, технічні умови та строки від початку робіт до реального запуску проєкту Через це реальна вартість та окупність всього проєкту може відрізнятися від початкового рахунку.
– Часто бізнес спочатку обирає обладнання, а вже потім думає про фінансування. Чи правильно це? На якому етапі краще залучати банк до підготовки проєкту?
– Найкраще залучати банк ще на етапі вибору та підготовки проєкту. Тоді банк може допомогти вибудувати правильну фінансову модель, окупність проєкту та підібрати оптимальний інструмент/продукт фінансування.
– Наскільки банк звертає увагу на технічну якість проєкту: розрахунок споживання, профіль навантаження, сезонність, прогноз економії, можливість інтеграції з мережею?
– Якість проєкту для нас також є важливим. Розрахунок споживання, профіль навантаження, прогноз економії та інтеграція з енергосистемою безпосередньо впливають на ефективність інвестиції та окупність проєкту.
– Чи може банк відмовити у фінансуванні не через фінансовий стан клієнта, а через слабку технічну підготовку енергетичного проєкту?
– Так, якщо проєкт не підготовлений технічно або має занадто високі ризики, банк може рекомендувати доопрацювати його перед фінансуванням.
– Для багатьох компаній сонячна станція — це вже не просто “зелена” історія, а спосіб зменшити витрати і ризики відключень. Які строки окупності таких проєктів сьогодні виглядають прийнятними для банку і для клієнта?
– Для більшості енергетичних проєктів бізнес розглядає окупність у межах 3–5 років при позитивному сценарії та 5-7 років – більш песимістичний прогноз. Тому банк готовий фінансувати сонячні станції на строк від 5 до 10 років.
– Ощадбанк також запускав партнерські програми для фінансування сонячних електростанцій з умовами, де обладнання може виступати заставою. Наскільки така модель важлива для малого та середнього бізнесу, який не завжди має достатньо майна під заставу?
– Це дуже важливий інструмент для ММСБ. Він дозволяє профінансувати проєкти навіть тим компаніям, які не мають значних активів для класичної застави.
Саме партнерські програми дають можливість фінансувати з власним внеском від 0%, з річною ставкою від 0,01%, на термін до 10 років. При цьому обладнання, що придбавається, і є заставою.
Крім того, можливе фінансування за майновими правами, тобто поки обладнання відсутнє в Україні або відбуваються роботи з монтажу, ми можемо вже профінансувати проєкт.
– Чи бачите ви зростання попиту на проєкти, де поєднуються СЕС і системи накопичення енергії? Чи готові банки фінансувати такі комплексні рішення?
– Так, останній рік ми бачимо поступове зростання попиту на такі комплексні рішення, оскільки вони дозволяють бізнесу не лише виробляти енергію, а й накопичувати її та ефективно використовувати.
– BESS для бізнесу — це поки що більше резервне живлення чи вже інструмент економії, управління піками споживання і майбутньої участі в ринку допоміжних послуг?
– На сьогодні бізнес найчастіше використовує BESS як резерв та інструмент оптимізації споживання. У перспективі такі системи можуть також відігравати роль у балансуванні енергосистеми та участі в ринку допоміжних послуг.
– Наскільки банки готові фінансувати не тільки обладнання, а й повний комплекс робіт: проєктування, монтаж, пусконалагодження, системи управління, підключення?
– Так, зазвичай фінансування може покривати не лише обладнання, а й проєктування, монтаж, пусконалагодження та інші складові реалізації проєкту – ми можемо фінансувати до 20% робіт від суми обладнання.
– Ощадбанк і YASNO у 2026 році оголосили про фінансування енергонезалежності “під ключ” для бізнесу та громад, з покриттям до 100% вартості обладнання і монтажу та строком до 5 років. Чи можна сказати, що ринок рухається до пакетних рішень, де клієнт отримує не просто кредит, а готову модель реалізації проєкту?
– Так, це очевидний тренд. Бізнесу простіше працювати з моделлю, де є комплексне рішення: технологія, інтегратор і фінансування. Саме тому ми працюємо та розширюємо перелік партнерських програм, які дозволяють клієнту при зверненні до банку отримати готове рішення.
– Для громад і комунальних підприємств питання фінансування ще складніше, ніж для приватного бізнесу. Які інструменти можуть бути доступними для них: кредити, партнерські програми, гарантії, грантова складова, співфінансування?
– Ощадбанк є лідером ринку фінансування територіальних громад.
Сьогодні спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) діє програма підтримки територіальних громад «District heating», в рамках якої надається фінансування на проєкти, що пов’язані з централізованим теплопостачанням, відновлюваною енергетикою та енергоефективністю будівель. В рамках цієї програми передбачена грантова складова для прифронтових територій.
– Наскільки міжнародні гарантійні механізми та програми партнерів розвитку допомагають банкам активніше фінансувати енергетичні проєкти в умовах війни?
– Співпраця з міжнародними партнерами у межах розподілу ризиків та грантових програм суттєво знижує ризики для банків і дозволяє активніше фінансувати проєкти навіть в умовах підвищених ризиків. Наприклад, завдяки співпраці з ЄБРР наявна програма підтримки енергетичних проєктів з гарантійним інструментом до 50% та грантовою складовою від 10% до 30%.
– Що сьогодні найбільше стримує масштабування кредитування енергетичних проєктів: воєнні ризики, вартість обладнання, недостатня підготовка клієнтів, регуляторні питання чи обмеженість державних програм?
– Це комбінація факторів: воєнні ризики та брак інструментів страхування стримують клієнтів до масштабування та інвестицій в нові проєкти, дефіцит обладнання на складах в Україні та значні терміни поставки (від 6 до 12 місяців), висока вартість обладнання, дефіцит кадрів, особливо технічних спеціалістів для реалізації та подальшого сервісного обслуговування обладнання.
– Якщо власник малого або середнього бізнесу хоче встановити СЕС, акумулятор чи іншу систему енергозабезпечення, який має бути його перший крок перед зверненням до банку?
– Перший крок — це чітко порахувати власне енергоспоживання і потребу в автономності. Бізнесу варто провести енергоаудит або принаймні проаналізувати свої рахунки за електроенергію, пікові навантаження та ризики перебоїв. На основі цього формується технічна концепція рішення — СЕС, акумулятори, генератор або комбінована система. Коли є модель проєкту та попередній кошторис, тоді розмова з банком щодо фінансування стає значно предметнішою. Це дозволяє банку запропонувати оптимальний фінансову програму.
– Чи є у банку вимоги або рекомендації щодо постачальників обладнання та підрядників? Наскільки важливо, щоб проєкт реалізовував досвідчений інтегратор?
– У банку понад 100 партнерів по енергопроєктах, тому зазвичай рекомендуємо працювати з перевіреними постачальниками, які мають досвід реалізації енергопроєктів та досвід співпраці з банком.
– Чи можна очікувати, що у 2026 році фінансування децентралізованої генерації стане окремим великим напрямом для банківського сектору України?
– Для нас підтримка децентралізованої генерації електроенергії є пріоритетним напрямом вже не перший рік. З початку повномасштабного вторгнення Ощадбанк профінансував 1280 енергопроєктів на 10,3 млрд грн, це еквівалентно 600 МВт потужності генерації та зберігання енергії.
– Як ви оцінюєте роль банків у відновленні енергетичної стійкості країни: це вже не просто кредитування бізнесу, а частина енергетичної безпеки?
– Сьогодні фінансування енергетичних проєктів — це не лише підтримка окремого бізнесу. Це внесок у загальну енергетичну стійкість країни. Кожен проєкт локальної генерації або накопичення енергії підсилює стабільність економіки та зменшує навантаження на енергосистему, допомагає бізнесу бути енергонезалежним.
– Які сектори малого та середнього бізнесу сьогодні найбільше потребують енергонезалежності?
– Насамперед це енергоємні та безперервні виробництва: харчова промисловість; виробництво; агросектор; логістика та холодильні склади; медичні заклади; ритейл та комерційна нерухомість. Для цих секторів стабільне енергозабезпечення прямо впливає на безперервність бізнесу.
– Які фінансові продукти будуть найбільш затребуваними у 2026 році?
– Ймовірно, попит буде на кілька ключових рішень: кредити на сонячні електростанції; фінансування систем накопичення енергії; вітрова генерація, комбіновані фінансові рішення з гарантіями, грантами, підтримкою міжнародних фінансових інституцій та партнерські програми з лояльними відсотковими ставками.
– Яку головну практичну відповідь має отримати учасник форуму Energy Club після вашого виступу?
– Головна думка проста: фінансування енергетичних проєктів для бізнесу сьогодні доступне. Продукти і процеси банку адаптовані до потреб ринку.
Наявний широкий перелік партнерських програм, державних програм підтримки, міжнародних програм з грантовою складовою.
Запрошуємо до співпраці – ми допоможемо з вибором партнера та програми фінансування. Ощадбанк – лідер ринку фінансування енергетичних проєктів та надійний партнер, який допомагає перетворити енергонезалежність на економічно ефективне рішення для бізнесу.
Отже, сьогодні банки вже не просто фінансують окремі енергетичні рішення, а фактично формують нову інфраструктуру енергонезалежності бізнесу – від кредитування СЕС і BESS до комплексних партнерських програм “під ключ”, де фінансування стає частиною готової моделі енергетичної стійкості для підприємств і громад.
Інтерв'ю
Прес-служба Ощадбанку