Кредити бізнесу під обстрілами, продаж Gulliver і гроші для Києва перед зимою

Юрій Каціон очолює Ощадбанк уже майже вісім місяців. Як банк фінансує позичальників, чий бізнес нищать російські обстріли, наскільки активно нарощує кредитування оборонки, на яких умовах планує продати стягнений за борги комплекс Gulliver та що Каціон відповів на закиди щодо справи «Форест Гамп»? Перше велике інтервʼю Каціона на посаді СЕО Ощадбанку

Вірогідно, протягом 25-річної карʼєри в державному Ощадбанку Юрій Каціон, 48, не стикався з такою кількістю різноманітних викликів, як за вісім місяців на посаді CEO другого за розміром банку України.

Бізнесмен Віктор Поліщук, який швидким кроком виходить із будівлі головного офісу Ощадбанку в Києві на очах репортерів Forbes Ukraine, – далеко не найбільш неочікувана картина у цьому контексті. З держбанком його обʼєднує тривала історія – від ТОК Gulliver, який «Ощад» та Укрексімбанк забрали за борги, до, ймовірно, розбитих російськими ударами великих складських комплексів під Броварами. Будівництво обох обʼєктів фінансував, зокрема, Ощадбанк.

НБУ наприкінці липня рекомендував банкам підтримати бізнес, який постраждав від російських атак на логістику й порти. Що з цього ви впровадили?

Цього року банки підписали меморандум про фінансування оборонного сектору, у 2024-му – енергетики. Це так само антикризові заходи для стимулювання бізнесу й відновлення операційної діяльності.

Показовий кейс – «Нібулон» у 2023-му. Класично його відправили б у дефолт, але через війну та вплив на економіку НБУ й уряд обрали інший підхід – поки є шанс відновити діяльність, таким компаніям варто давати доступ до фінансового ресурсу.

Місія: продати Gulliver

Ощадбанк та Укрексімбанк хочуть продати Gulliver за $207 млн. Один гравець ринку казав Forbes Ukraine, що готовий придбати за ціною $137 млн, але за умови отримання близько $100 млн кредиту від обох банків. Чи можливий такий варіант? Якщо ні, які альтернативи?

На даний момент це нереально. Актив виставлений на умовах повної оплати в день укладення договору купівлі-продажу. Далі подивимось на попит, є кілька стратегій. Перша – аукціон з цією ж ціною, але на умовах розстрочення платежу. Інша стратегія – йти на зниження ціни, але на умовах повної оплати в день укладення договору купівлі-продажу.

Наше завдання – повернути максимум капіталу, втраченого через резервування за такими кредитами. 

Але чи надходили такі пропозиції?

Були компанії, які повідомляли про потенційну готовність взяти участь у торгах на умовах фінансового лізингу. Якщо розрахунок покаже, що більший ефект дає зниження ціни й продаж сьогодні – оберемо його. Якщо ж більший ефект дає збереження ціни за умови передачі активу у фінансовий лізинг на ринкових умовах – оберемо лізинг. Ухвалимо рішення протягом місяця після першого аукціону.  

Ми бачимо інтерес і ліквідність на ринку, проте інвестори обережні через воєнні ризики.

Яка зараз ситуація в комплексі? Взимку держбанки заявляли про спроби перешкоджанню роботи Gulliver, як виглядало, з боку ексвласника Поліщука.

Поліщук ніколи не визнавав, що ці інциденти якось повʼязані з його діями. Частина випадків, імовірно, була повʼязана з технічними аваріями – важко довести інше без відеофіксації. Але такі випадки справді траплялися.

Вдалося повністю стабілізувати ситуацію в комплексі, відновити роботу всіх систем. Повернулися майже всі орендарі, які були на момент переходу комплексу на баланс банку рік тому.

Обсяг орендних платежів вийшов на рівень, який був до переходу активу у власність банку, тобто інвестиційну привабливість комплексу відновили. Її можна навіть підвищити за рахунок залучення нових орендарів і заповнення вакантних площ. Рівень вакантності типовий для активів такого класу – приблизно 12-20%. 

Кредит Києву і справа НАБУ

Ощадбанк надав Києву кредит на 2,5 млрд грн для посилення енергетичної стійкості та підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років. На яких умовах і чи бачите потенціал повернення позики?

Термін дії кредитної угоди – до 31 грудня 2028 року. Фінансовий план міста дозволяє йому повернути позику, без цієї умови кредит не надали б.

Чи обслуговує Нафтогаз кредит, який надав Ощадбанк?

Виконання клієнтами умов кредитного договору відноситься до банківської таємниці.

Чи не забагато свого роду «соціальних» кредитів? Чи не вплине це на стійкість банку?

Ощад є державним банком, тому ми справді зважаємо на потреби країни, населення, бізнесу, громад, коли пріоритезуємо свою діяльність. Водночас ми є комерційною структурою з високим рівнем корпоративного управління, обов’язками щодо прибутковості й виплати дивідендів. Ми не надаємо «соціальних» кредитів. 

Заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк заявляв про те, що Юрій Каціон може фігурувати на плівках НАБУ у справі «Міндічгейту» під псевдо «Акробат». Нардеп не навів підтверджень цьому, однак очільник банку був викликаний 2 вересня на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у справі можливого впливу топпосадовців на менеджмент держбанків, перш за все Sense Bank.

Це інтерв'ю відбулося до публікації виклику Каціона на ТСК. Forbes Ukraine приводить діалог між ним та нардепом Железняком на засіданні.

Железняк: Юрій, який фігурує в на плівках операції «Форрест Гамп», які опублікувало НАБУ, у діалогах з Василем Веселим і у згадках між Цукерманом і Василем Веселим – це ви?

Каціон: Пане Ярославе, я з великою повагою ставлюся до журналістських розслідувань, проте закликаю вас використовувати лише перевірені й ідентифіковані дані та робити припущення тільки на їх підставі. Ви вже двічі помилково називали мене особами, якими я не є, – зокрема «Акробатом». Я не є «Акробатом. Ви також згадували Ощадбанк серед банків, які вносили заставу за пана Галущенка. Це неправда – будь ласка, перевіряйте факти.

Железняк: Ви спілкувалися з Василем Веселим або з паном Цукерманом щодо призначення чи впливу на призначення Наглядової ради Сенс Банку?

Каціон: Я не знаю таких осіб, як Цукерман, Міндіч та інших, що згадуються в цих журналістських матеріалах.

Железняк: Ви спілкувалися з Василем Веселим?

Каціон: Василя Веселого я знаю кілька років – так само, як знаю багатьох клієнтів напряму корпоративного бізнесу. Він був одним із власників такого бізнесу. Звернувся до мене у 2024-му з питання відбудови зруйнованого у 2022 році під час наступу РФ на Бровари підприємства. Його цікавили програми з відбудови таких обʼєктів, і, зважаючи на те, що наш банк найбільше фінансує подібний бізнес, він звернувся до нас за консультацією. Я надав відповідну інформацію та інструменти програм підтримки, після чого він більше не звертався.

Железняк: Можете розказати, що це за бізнес?

Каціон: Здається, мʼясопереробний комплекс і складські будівлі. Він представлявся власником цього бізнесу і оцінював втрати у понад $5 млн. Ми не перейшли до фази аналізу документів, вивчення бенефіціарів і прорахунку бізнес-моделі – це залишилося на рівні потенційного, гіпотетичного опрацювання питання.

Железняк: 12 травня у вас була розмова із Юрієм і Василем Веселим?

Каціон: Я не памʼятаю.

Корпоративне кредитування «Ощаду»

Скільки Ощадбанк міг би видати кредитів бізнесу до кінця року?

Кредитний портфель Ощадбанку по юридичних особах зараз – понад 106 млрд грн. Наш прогноз на цей рік – збільшити портфель на 20%, це 20 млрд грн. Ця ціль абсолютно досяжна, хоча величезна частина кредитів гаситься достроково, особливо в оборонно-промисловому комплексі. Кредити за попередні періоди клієнти гасять вчасно, ніхто не звертається за необґрунтованими відстрочками.

За перше півріччя в корпоративному бізнесі бачимо відставання від плану видачі кредитів. Причина – підписали угод на 14 млрд грн, але майже половину з цього обсягу клієнти ще не використали. Це повʼязано зі специфікою бізнесу – наприклад, аграрні й трейдингові компанії тримають великі ліміти, але не завжди їх використовують.

Традиційно нарощуємо обсяги в другому півріччі. У роботі проєкти на 35 млрд грн. Можемо фінансувати набагато більше, але в економіці зараз немає такої активності.

Які у вас обсяги кредитування ОПК? 

По ОПК нещодавно уклали меморандум, за цей рік підписано угод на близько 3 млрд грн. Минулого року – на понад 8,8 млрд грн плюс документарні операції на суму €562 млн.

В оборонці є низка інструментів: пряме фінансування, часткові гарантії, програма компенсації відсоткової ставки, портфельна гарантія. Переходимо до фінансування ОПК на класичних засадах, де компанії мають хороші фінансові результати і не потребують додаткового держгарантування. 

Ощадбанк кредитує багато агроклієнтів. Чи вплинули обстріли портів на фінансовий стан цих позичальників?

Деякі клієнти офіційно повідомляли, що тимчасово зупиняють діяльність в Україні. За останні два роки один із клієнтів зазнав нищівних обстрілів понад 45 дронами і 6 ракетами. Їхній елеваторний парк знищений майже повністю. Тож з міркувань безпеки компанія вирішила призупинити виробництво.

Масштабні руйнування значно впливають на фінансовий стан компаній. Але спершу ми оцінюємо масштаб наслідків, складаємо план відновлення, визначаємо джерела фінансування, і вже тоді вирішуємо, що робити далі.

У чому проблема консорціумного кредитування і чи є потенціал його активізації?

Ощадбанк був одним з ініціаторів відновлення консорціумного кредитування. Почали з енергетичних проєктів, потім долучились і компанії військово-промислового комплексу. 

Інтерес до цього є, обʼєднавши зусилля з найбільшими банками можна реалізовувати проєкти, які раніше були неможливі поодинці.

Іноземні банки також зверталися із пропозиціями долучити їх до цих програм. Але потрібен чистий кейс, без ризиків, які не приймає ЄБРР. Також варто враховувати, що великі клієнти, з якими працюємо, часто є клієнтами і цих банків – тому не можемо перевищувати поріг ризику на одного позичальника.

Окрім того, до консорціумного кредитування готові долучатися й банки з іноземним капіталом. Жодних обмежень по галузях немає. Вже готуємо кілька угод в енергетичній сфері, очікуємо, що найближчим часом їх вдасться укласти.

Роздрібний бізнес і цифровізація

У сегменті роздрібного кредитування Ощадбанк займає третє місце на ринку. Яка стратегія Ощадбанку в цьому сегменті і які KPI?

У воєнний час Ощадбанк має суттєві обмеження у класичних підходах до кредитування, особливо іпотеки. На ринку фактично працює лише одна програма – «єОселя». Вона охоплює близько 99% первинного ринку, і її життєздатність залежить від субсидіювання уряду.

Також свідомо тримали консервативну позицію щодо готівкового кредитування – це завжди вищі ризики. Вони потребують автоматизації, оперативності рішень і роботи з NPL-кредитами. Комерційні банки, що спеціалізуються на цьому, зазвичай швидко продають проблемні портфелі. Наша бізнес-модель більш консервативна.

Роздрібний бізнес «Ощаду» зростає вдвічі швидше, ніж сегмент юридичних осіб. Портфель тут зріс приблизно на 3,4 млрд грн за півроку (на 26%), тоді як для юридичних осіб – на 5,3 млрд грн (на 13%). Активно розвиваємо й змінюємо підходи до кеш- та автокредитування.

Понад рік удосконалюємо мобільний додаток і плануємо завершити наприкінці 2027-го. У ньому – понад 80 ініціатив, які мають перетворити застосунок на повноцінний суперапп: від купівлі ОВДП до оформлення автокредиту чи іпотеки.

Також переглядаємо ефективність мережі відділень – їх зараз 1111. Це зобовʼязує бути не лише фінансово прибутковими, а й соціально відповідальними, особливо в доступності фінансових послуг у віддалених і прифронтових регіонах. Маємо формат пересувних відділень, їх уже 15. Вони працюють не лише в прифронтових територіях, а й на заході України, у населених пунктах, де немає жодного банку.

Новий додаток означає ставку на цифровізацію?

Триває активна дискусія з наглядовою радою щодо реалізації ІТ-стратегії банку та трансформації стратегії. Акціонер доручив розробити та оновити стратегію держбанків на період воєнного часу до кінця року – з горизонтом на пів року після його завершення.

Аргументуємо наглядовій раді потребу в окремому члені правління, відповідальному за цифрову трансформацію. Плануємо призначити відповідальних за цифровізацію осіб на рівні кожного бізнес-підрозділу. Сподіваюсь, це дасть швидкі результати.

Знову «суперподаток» для банків

На наступний рік Верховна Рада планує вчергове підвищити для банків податок на прибуток до 50%. Що для вас це означає на практиці? 

Це ефективна практика на горизонті до двох років. Оподатковувати одну галузь постійно вище, ніж інші, – стимулює приховувати доходи.

Зараз говорять про намір скоротити частку держави в банківському секторі. Укргазбанк і Сенс Банк – пріоритетні для повного продажу. ПриватБанк і Ощадбанк – у перспективі, вже після війни, і, ймовірно, лише частково, щоб держава не втратила контроль. Якщо тримати ставку на рівні 50%, багато інвесторів не будуть зацікавлені в такому банку.

Частка державного сектору в банках – приблизно 50–60%. Державні банки, окрім податку на прибуток, сплачують ще й дивіденди. Для держбанку немає різниці – платити через податки чи дивіденди, сума виходить приблизно однакова. Різниця в часі: податки сплачуються щоквартально, дивіденди – раз на рік.

Поки прибуток не сплачується як дивіденди, він залишається в банку, збільшує капітал і дозволяє більше кредитувати. Якщо такі рішення ухвалюють системно, державний сектор виконує зобовʼязання – сплачує податками, а не дивідендами. Натомість така ситуація створює для сегменту комерційних банків природний стимул мінімізувати оподаткування.

Чи пояснювали цю логіку народним депутатам? Чи враховують вони це? 

Економічний та фінансовий комітети ВРУ усе це чітко розуміють. Їхній аргумент – люди бачать надприбутки банків й вимагають спрямувати їх на армію, а вони не можуть ігнорувати цей запит. 

Екс-голова Ощадбанку Сергій Наумов ще у 2024 році казав, що Ощадбанк не може платити більше 30% дивідендів, але минулого року платив 50%. Чому так?

Тоді обмеження було пов’язане з умовами емісії євробондів, які банк вже погасив. Також нещодавно переглянули процедуру визначення обсягу відрахувань дивідендів до бюджету. Базовий принцип: враховується прогноз бюджету й бізнес-плану на наступний рік, достатність капіталу, вимоги регулятора.

Цього року «Ощад» сплатив 30% прибутку як дивіденди – 4,8 млрд грн. Разом із іншими податками банк уже перерахував до бюджету понад 10 млрд грн

Фото: Антон Забєльський для Forbes Ukraine