Банкір може помилитись лише один раз. Шлях до лідерства: як Ощадбанк продовжує розвиватись під час війни (ч. 2)

Віталій Сич: А що, на ваш погляд, є найсильнішою стороною Ощадбанку для клієнта, і що залишається його найбільшою слабкістю?

Технологічність як основна слабкість

Володимир Лавренчук: Чи є 2−3 важливі фактори, які аудиторія може не знати? Сьогодні Ощадбанк — найбільший кредитор економіки. Приблизно 30% фінансування оборонки здійснюється саме Ощадбанком. Також ми найбільший кредитор енергетичної галузі.

Ми активно працюємо в сегменті малого і середнього бізнесів, 3 мільярди гривень — це портфель інвестиційних проєктів. Кожний другий кредит малого й середнього бізнесів йде з програмою розподілу ризиків. Вже 10 тисяч компаній отримали кредити з потенційною компенсацією втрат у випадку настання ризиків.

Близько 90 мільярдів — кредитний портфель великим корпораціям. Це багато.

І, що важливо, маючи мандат на від акціонера, у нас також є розуміння нашої власної ролі зі збереження стійкості самого банку. Тому я би сказав, що найбільшою цінністю є те, що банку вдається виконувати свою місію в поточних умовах.

Питання не в тому, що ми займаємо перше місце і що ми найбільші. Просто ми свідомі того, що ми можемо це робити і наш персонал має хорошу експертизу.

Й ваше питання було про слабкість. Я би сказав, що нашою слабкістю все ще є технологічне відставання за низкою напрямків. Ми над цим багато працюємо.

Віталій Сич: Маєте на увазі застосунки?

Володимир Лавренчук: Я сказав би, що в цілому деяке технологічне відставання. Сьогодні технологічне відставання — це не тільки застосунок і платіж. Це управління даними, штучний інтелект, використання даних з максимальною користю для клієнтів. Бо клієнт може й не знати, наскільки ми гарно підготувалися до його приходу в банк або взагалі до його контакту з банком. Триває багато дискусій про штучний інтелект, технології, але, коли я дивлюся на ринок, очевидно, що це поки що можна назвати нашою слабкістю, над якою ми багато працюємо.

Віталій Сич: А чи можуть банки масштабувати кредитування бізнесу, коли новий або відновлений актив може бути знищений наступною атакою? Як можна і треба убезпечувати бізнес від воєнних ризиків? Я собі писав це питання декілька тижнів тому. Але за останні тижні це стало набагато більш актуально. Ми бачимо, скільки в нас прильотів, скільки в нас зруйновано складів підприємств, які збитки несуть бізнеси. Як в таких умовах можна масштабувати кредитування?

Бізнесу потрібен важіль для відновлення

Володимир Лавренчук: Є два сценарії. Ми, як банк, працюємо зі сценаріями. Над ними працюють робочі групи або комітети, які я називав, наглядова рада і менеджмент визначаються, який можна обрати стратегічний напрямок: рухатися далі з продовженням фінансування, або визначають обставини, за яких рухатися далі буде не можна.

Ми всі свідомі що, коли компанії перестануть розвиватися і відновлюватися, звузиться економіка з усіма подальшими наслідками. Ми не зацікавлені, щоб це відбулося. Більше того, компанії, які руйнуються, вони мають експертизу, контракти і контакти. Їм треба лише відновитись. Це не просто. Але точно можна дати їм цей важіль для відновлення. Держава може це зробити. І банки мають знайти шлях, як додати свої фінансування.

Є два можливих сценарії з тих, що я бачу і що ми обговорюємо. Це сценарій наявних інструментів. У нас є декілька десятків клієнтських угод в нашому банку з Європейським банком реконструкції розвитку, з Європейським інвестиційним банком стосовно покриття ризиків. Але це все одно точкові рішення. З 20 тисяч прокредитованих нами малих і середніх бізнесів половина — з цими програмами. Таким шляхом можна і треба рухатись далі. Але це не покриває весь ринок.

Я щасливий спостерігати, що частина публічних ініціатив співпадає з нашими дискусіями у банку. Я бачив Андрія Длігача, сподіваюсь, він не образиться, що я згадаю його звернення разом з галузевими з асоціаціями до прем'єр-міністра, аби зробити масштабну державну платформу покриття воєнних ризиків. Думаю, це дуже хороша думка. Є деякі нюанси, але це хороша думка. Я також бачив нещодавно виступ Ніколайчука з Національного банку з дуже подібною ініціативою.

Віталій Сич: Міністр економіки мені казав, що є план збільшити ПДВ на 1% і це має спрацювати для воєнних ризиків.

Володимир Лавренчук: Всі ці ініціативи — в одному напрямку. Варто ці сигнали докупи скласти. Сподіваюсь, що це буде дуже швидко, бо потреба у відновленні є безсумнівна. І такий масштабний механізм, який покривав би саме сектори економіки, а не окремо взяті підприємства, він би дав відповідь не тільки постраждалим компаніям, а й банкам — як діяти далі з фінансуванням.

Віталій Сич: Так, пане Володимире, дозвольте мені поставити вам це питання, яке мене дуже цікавить. У нас частка держави в банківському секторі, я не знаю, скільки, 60%, всі кажуть, що це найбільше в Європі, це неправда.

Моя родина була перший рік війни в Ірландії, там є Bank of Ireland і більше нічого. Працює він, сподіваюся, вони мене зараз не почують, гірше, ніж середній український банк. І там майже нема конкуренції, він державний. Тобто в Ірландії це набагато гірше. Але, при тому, що це багата країна.

Які перспективи приватизації Ощадбанку? І наскільки такий банк може коштувати без війни? У війну, зрозуміло, важко. І хто може претендувати на такий величезний банк? Це все ж таки величезний банк. Для мене це коштує, якби не було війни, кілька мільярдів євро. Це може бути HSBC, Societe Generale. Які перспективи приватизації? Скільки це може коштувати? І хто взагалі може цим цікавитися?

Приватизація — можливий сценарій

Володимир Лавренчук: Це питання не нове для Ощадбанку. Воно в державних рішеннях було зафіксовано ще до війни, як можливий сценарій залучення спочатку інституційного інвестора, наприклад, Європейського банку реконструкції та розвитку, і далі могло бути залучення приватного інвестора — комерційної компанії або комерційного банку.

Ця історія, як стратегічна перспектива, була покладена на полицю, тому що зараз війна. Були різні прогнози, коли війна закінчиться, й ми знов почнемо готуватись до цього… Зараз є новий документ Уряду, який передбачає приватизацію окремих державних банків вже навіть в цьому році або найближчим часом.

Віталій Сич: Sense, мені здається, перший має піти.

Володимир Лавренчук: Sense і Укргазбанк, по моїй пам’яті.

Віталій Сич: Ми чули на плівках, що Sense вже час приватизувати.

Володимир Лавренчук: Це збігається з тим, що мені відомо про погляд держави на це питання. Є довгострокове бачення по Приватбанку, а по Ощадбанку це залишається поки що як можливий сценарій, а не як обов’язковий.

Віталій Сич: Як можливий сценарій під час війни чи взагалі як можливий?

Володимир Лавренчук: Взагалі як можливий сценарій. Я думаю, що ми маємо працювати з якістю банку, постійно покращуючи її, як системну роботу з підготовки до можливого залучення інвестора. Немає конкретної дати, але така наша задача є.

Віталій Сич: А ви чули якусь зацікавленість від конкретних банків, чи поки що конкретні не чули?

Володимир Лавренчук: Попередній план полягав у залученні інституційного інвестора, який створить платформу для наступного кроку по залученню комерційного інвестора.

Віталій Сич: Я так розумію, є наш найбільший банк Ощад. Це ж не можна якийсь середній польський банк претендувати на наш найбільший банк для поглинання, для того, щоб свою експертизу привнести. Я б очікував, щоб це був якийсь великий банк. Я, для прикладу, називаю весь час HSBC. Це найбільший банк Європи, який не представлений в Україні. Це було б непогано колись…

Володимир Лавренчук: Я маю досвід з Авалем і з Райффайзен Банком. Я згоден повністю, що це не лише питання, хто більше заплатить. Це питання здатності покупця інтегрувати набутий інститут в свою систему. У Райффайзен групі, наскільки я пам’ятаю звіти, планувалося в два роки інтегрувати, а успішно інтегрували за 5+. Це непросто. І тому, якщо банк-покупець не має достатнього ресурсу, не тільки грошового, але й організаційного, щоб інтегрувати куплений в Україні банк, то власне успіх малоймовірний.

Оригінал інтерв’ю https://biz.nv.ua/ukr/finance/oshchadbank-i-viyna-v-ukrajini-yak-staliy-rozvitok-i-sistemne-upravlyannya-dopomagayut-unikati-pomilok-50640354.html

Відео ефіру https://www.youtube.com/watch?v=wbI-USBeH2o