Підбірка контенту
Минулого місяця ділова преса приділяла багато уваги захисту бізнесу – як всередині, так і зовні. Також ЗМІ цікавилися новими фінансовими інструментами для інвестицій і способами заробітку в торгівлі.
1. Як запустити дропшипінг. Розповідає засновник інтернет-магазину дитячих товарів Gummy Антон Довганін, Retailers
Суть дропшипінгу полягає в тому, що ви стаєте посередником між постачальником і кінцевим покупцем. Спілкуєтеся з клієнтами, контролюєте постачання, отримання й оплату товару. Постачальник забезпечує вам надходження товару й логістику.
Плюси такого бізнесу:
- немає обмежень асортименту;
- гроші не заморожуються в товарі;
- не треба стежити за залишками й терміном придатності товару, бо ви його не купуєте;
- заощадження коштів на складі для зберігання товару;
- пакування й відправлення – клопіт постачальника, тож ви не витрачаєте на це часу.
До мінусів належать:
- відсутність контролю за терміном відправлення;
- порушення обіцянки постачальником, а пояснювати все клієнту доведеться саме вам;
- неможливість контролювати якість товару під час відправлення, тож покупець іноді отримує пом’ятий або непридатний до експлуатації товар;
- складнощі консультування клієнта, бо ви не бачите продукт наживо;
- необхідність купувати програму для оброблення даних постачальника.
2. Біржа кличе. На український фондовий ринок вийшли цінні папери транснаціональних гігантів – що їх чекає, НВ. Бізнес
На фондовій біржі ПФТС почали продавати акції Microsoft, Visa, Tesla, Netflix, Facebook та AMD. 20 квітня до них приєдналися казначейські бонди США й великі біржові фонди обсягом до 20 трлн дол.
На думку автора статті, це «розбавить свіжою водою звичне озерце українського фондового ринку», де домінують держоблігації Мінфіну. Ринок акцій вітчизняних компаній перебуває у стагнації й не має попиту.
Учасники фондового ринку по-різному ставляться до заходу на біржу іноземних акцій. Частина впевнена, що це дасть поштовх для ринку капіталу в Україні. Інші вважають, що треба інвестувати в українські цінні папери, а не в закордонні.
3. Шахраї в компанії: сигнали, коли власнику потрібно бити на сполох, FORBES
За даними світової статистики, через крадіжки менеджерів компанії втрачають від 5 до 15 % уторгування. В Україні ця проблема значно глобальніша, ніж у світі. У нас від внутрішнього шахрайства подекуди втрачають 35–50 % річного виторгу.
Топи так чинять, бо мають такі можливості. Наприклад, в одному з кейсів СЕО примудрився вкрасти 100 % річного зиску компанії, понад 4 млн дол. Він володів третиною акцій і був за сумісництвом СЕО: під час свого керування ділок перевів на фірму, зареєстровану на себе, понад 60 % клієнтів.
Експерти радять такі методи захисту:
- обмежити термін перебування партнера на посаді директора одним роком із подальшим продовженням його повноважень лише за умови проведення фінансового аудиту;
- обмежити повноваження менеджерів щодо укладання угод на надто велику суму;
- оформити з директором договори про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA: non disclosure agreement) і про уникнення конкуренції терміном на три роки (NCA: non compete agreement), а також підписати угоду (shareholders agreement) згідно з англійським правом.
4. Скільки коштує злом вашої компанії. Як хакери проводять кібератаки на бізнес в українських мережах, НВ. Бізнес
Пандемія та пов’язаний із цим масовий перехід на віддалену роботу спричинив зростання скарг на хакерські атаки. За перше півріччя 2020 року їхня кількість зросла майже на 30 %.
Щодо України, то тут показник віртуальних нападів на комп’ютери людей чи компаній обраховуються сотнями тисяч на рік.
За даними аналітиків, у 2020-му відсоток атак зі зламом облікових записів шляхом грубого перебирання паролів (Brute force – 10,3 %) трохи знизився. Лідерство торік утримувала загальна категорія Hacking (38,1%): будь-яка спроба (успішна чи ні) отримання доступу до комп’ютерної системи/акаунту користувача.
У статті йдеться про найпопулярніші типи атак на українські IP-адреси та методи захисту.
5. Програма «для вузького кола»: хто отримує іпотеку під 7 % і через що відмовляють у кредиті, Delo.ua
Держава планує виділяти більше грошей на програму «Доступна іпотека», що передбачає компенсацію кредитних ставок під час отримання покупцями іпотеки. Однак задовольнити бажання всіх, хто хоче придбати житло під низькі відсотки без зміни самих умов програми, вона навряд чи зможе.
Законопроєкт № 5308, прийнятий Верховною Радою 13 квітня 2021 року у першому читанні, передбачає виділення додаткових 20 млрд грн на компенсацію кредитних ставок.
«Доступна іпотека 7 %» оцінюється експертами неоднозначно. Одні називають обсяги видання іпотеки «мізерно малими», інші – «відповідними до запланованого».
Розвиток пільгової іпотеки зупиняє кілька чинників: високі вимоги до «білої» зарплати, дорожнеча житла, що пропонується в кредит (у програмі бере участь житло, збудоване не раніше 2018 року), погана кредитна історія більшості претендентів на позику.
Підбірка контенту