Якщо у вас є ідея для бізнесу і ви любите свою справу, то кошти нафінансування знайдуться. У цьому на особистому досвіді пересвідчився Руслан Ляшко. Він – власник підприємства ТМ «Наша пекарня» та млинарного комплексу ТОВ «Наш млин» на Полтавщині. Сьогодні бізнесмен – один із тих, хто тримає продовольчий фронт держави. Свого часу він кілька разів скористався банківськими кредитами, щоб розпочати, а потім і розширити бізнес.
Дізнавайтеся про роботу під час війни та в умовах нестабільного електропостачання, а також про досвід отримання гранту від держави на розширення бізнесу.
Взяв кредит і відкрив пекарню
Руслан Ляшко навчався в Черкаському пожежному училищі. По його закінченню став начальником варти, виїжджав на пожежі рятувати людей. Але згодом звільнився зі служби і почав возити хліб до віддалених сіл на Черкащині.
«Я завжди хотів займатися справою, яка була б корисна людям. Так життя й привело мене від гасіння пожеж до хлібопекарства», – розмірковує підприємець.
За кілька років він влаштувався пекарем на місцеву хлібопекарню у Каневі. Каже, хотів дізнатися нюанси приготування хліба зсередини. За 4 місяці роботи став старшим зміни, а ще через два – директором хлібопекарні. Потім переїхав до рідного міста Лубни на Полтавщині. А у 2005 році відкрив підприємство ТМ «Наша пекарня», взяв кредит на першу піч і почав випікати хліб.
«Ми два роки пекли хліб у тій печі, розвозили його містом та в навколишні села. Виплатили кредит. А потім я вирішив модернізувати виробничий цех і встановити сучасніше європейське обладнання та знову скористався банківським кредитом. Так. із 2007 року моя хлібопекарня могла випускати до 2 тонн хліба на добу», – пояснює бізнесмен.
За рік була ще одна модернізація та будівництво власних приміщень. На підприємстві встановили енергозберігальні й автоматизовані лінії. Це дало можливість виготовляти 8 тонн продукції на добу і розширити асортимент від 6–8 до 60–65 видів виробів. Зараз це різні сорти хліба, булочки, пряники й інша кондитерка без крему.
Спочатку Руслан сам навчав пекарів працювати на обладнанні. А згодом узяв технолога й зосередився на стратегічній розбудові підприємства: написав план розвитку, збільшив автопарк і постійно нарощував потужності виробництва.
Хлібопекарня вийшла на рівень, коли доходи покривали платежі за відсотками й тіло кредиту. А у 2016 році профінансувала створення ще однієї компанії – млинарного комплексу ТОВ «Наш млин». Він забезпечував борошном потреби пекарні й продавав сировину іншим підприємствам.
Завдяки власному виробництву борошна вдалося зменшити собівартість продукції та підвищити її якість. Адже тепер увесь цикл був під контролем – від приймання зерна до пакування готових виробів. Наразі обидва підприємства отримали міжнародні сертифікати HACCP ISO 22000, тому можуть експортувати продукцію.
ТОВ «Наш млин» вже продає гранульовані висівки за кордон. Наразі веде перемовини щодо продажу борошна в Польщу й Німеччину. Але для цього потрібно встановити фасувальне обладнання. Його профінансують коштом державного гранту на розширення бізнесу «єРобота».
Коли держава підставляє плече
До 24 лютого на підприємстві «Наш млин« працювало 11 робітників. З отриманням гранту найняли ще вісьмох, у тому числі й внутрішньо переміщених осіб. За словами керівника, після повноцінного запуску нової лінії штат збільшиться ще на 16–18 працівників.
«Ми не вперше співпрацюємо з Ощадбанком. Свого часу скористалися кредитною лінією «5–7–9 %». Завдяки їй збільшили обігові кошти, надати контрагентам відстрочення за платежами, закупили більше сировини й тим самим зменшили собівартість готової продукції», – пояснює пан Руслан.
Щоб встановити фасувальну лінію, компанія подала документи на грант від держави й уже отримала позитивну відповідь.
За словами підприємця, процес надання документів був простим і швидким.
«Ми ретельно склали бізнес-план. За 15 хвилин через Дію завантажили всі документи. І вже за 2–3 тижні отримали позитивну відповідь від Ощадбанку. Приємно й зручно працювати, коли держава підставляє плече. Так виграють усі. Державний та місцевий бюджети отримують додаткові податкові надходження. Люди – роботу. Власник підприємства – додаткові прибутки. А банк – активних клієнтів. У цій схемі виграє кожен її учасник», – вважає бізнесмен.
Працюють і волонтерять
Коли росіяни пішли широкомасштабною війною на Україну, підприємства родини Руслана Ляшка активно підтримували населення та військових. Безкоштовно надали транспорт на потреби ЗСУ. Під зберігання гуманітарки віддали власні склади, а в підвалі під ними облаштували укриття для працівників і місцевих.
«Ми провели до бомбосховища опалення, облаштували місця для сидіння, завезли воду. Обладнали приміщення протипожежною безпекою. Тож людям там комфортно перечікувати повітряні тривоги», – каже пан Руслан.
Роботу компанія не припиняла ні на мить. «Наш млин» забезпечував борошном хлібозаводи в сусідніх районах області, коли був дефіцит. За оцінкою обласної військової адміністрації, підприємство продавало борошно та хліб за найнижчими цінами. Також безкоштовно надавало борошно й хлібобулочні вироби військовим і цивільним, які того потребували.
Сьогодні хлібопекарня Руслана Ляшка щодоби випікає 6–8 тонн продукції. Млин переробляє 500–800 тонн зерна пшениці на місяць. А загалом підприємства терміново долають виклики, які виникають через російські обстріли української енергетичної інфраструктури.
Уже закупили генератор, щоб «Наша пекарня» могла працювати, незважаючи на перебої з електроенергією. Разом з Ощадбанком розв’язують питання придбання дизель-генератора для ТОВ «Наш млин».
«Крім того, ми працюємо над питаннями енергозабезпечення, модернізації. Зараз такий час, що треба забезпечити роботу пекарні не тільки на газу. Тому ми закупили дизельні та пелетні пальники для печей. І шукаємо інші можливості зменшити собівартість продукту», – говорить пан Руслан.
Отже, попри війну, бізнес за підтримки держави створює нові робочі місця та виходить на нові ринки. Щоб дізнатися більше про актуальні кредитні програми для бізнесу від Ощадбанку, переходьте за посиланням.
АТ "Ощадбанк"