Виконавчий директор SocialBoost Віктор Гурський розповів про створення 1991 Civic Tech Center – civic tech-екосистеми – та про те, чому українські стартапи осідають у Кремнієвій долині і як компанії стати data driven не лише на словах.
Яка концепція вашого хаба?
Почнемо з невеликої передісторії. SocialBoost – громадська IT-організація, яка відкрила центр 2014 року, провівши серію хакатонів. Учасники цих заходів працювали з відкритими даними і створювали корисні сервіси для держави й суспільства. Тоді ми просто збирали фахівців, які хочуть і можуть застосовувати ІТ-рішення для суспільного блага: програмістів, громадських діячів, представників бізнесу, дизайнерів. Вони спільно і в короткі терміни працювали над рішеннями, і багато проектів здобули фінансову підтримку і шанс зайняти свою нішу на ринку.
Пізніше була робота над data.gov.ua – єдиним порталом відкритих даних України. Потім ми запустили 1991 Open Data Incubator, щоб розвивати стартапи, які працюють із відкритими державними даними. Інкубатор випустив кілька десятків проектів, зокрема відомі Ecoisme, ШтрафіUA, OpenMarket. Ми самостійно знаходимо і плекаємо такі команди, навчаємо їх на інкубаційних програмах, знайомимо з інвесторами і держпартнерами для подальшого розвитку.
Ми створили і кілька власних IT-проектів. Наприклад, «ВашаДумка» – інструмент для проведення громадських слухань та консультацій, чи «Громадський проект», який забезпечує прозорий бюджет участі для 60 міст України.
Усе це проекти у галузі civic tech (громадських технологій), яка розвивається разом із попитом на подібні проекти. Наша ідея – об’єднати civic tech-команди під одним дахом, забезпечивши їм швидке зростання завдяки синергії спільноти. І, звичайно, спонукати їх до генерування нових рішень у civic tech. Ми формуємо співтовариство і екосистему.
Які цілі у 1991 Civic Tech Center?
Основна і найголовніша мета – розвиток екосистеми civic tech-стартапів за допомогою наявних проектів у цій галузі і стимулювання появи нових.
Розкажіть стисло про 1991 Civic Tech Center, його можливості та інфраструктуру.
Центр розташований на 18-му поверсі БЦ «Парус» у самому центрі Києва. 1991 Civic Tech Center – це 43 фіксованих робочих місця в оупен-спейс, лаунж-зона, яка трансформується у майданчик для заходів на 100 людей, два мітинг-руми, кухня і yellow space для проведення зустрічей, переговорів і важливих подій місткістю до 20 осіб. Але головне – це можливість перебувати поруч з однодумцями, рости завдяки синергії, знайомитися з партнерами, представниками держсектору, інвесторами, вчитися і брати участь у створенні абсолютно нової тусівки.
Які інноваційні фішки пропонує 1991 Civic Tech Center?
Ми не просто розвиваємо IT в Україні і пропонуємо стандартні рішення (наприклад, менторські години, події та інше), ми сприяємо розвитку галузі civic tech, яка існує завдяки співпраці громадських організацій, державного сектору і технологій. Саме таку взаємодію ми вважаємо головною умовою вирішення проблем, які постають перед українським суспільством. 1991 Civic Tech Center – це сполучна ланка, де розвиваєшся у правильному напрямку і вчишся у режимі 24/7.
На яку аудиторію розрахований ваш центр? Хто відвідувач 1991 Civic Tech Center, чим він займається, захоплюється?
До нас приходять засновники стартапів, серед яких є експерти банківського сектору із 20-річним досвідом, керівники громадських організацій, фрилансери, екс-співробітники великих корпорацій, а іноді й чиновники у відставці. Аудиторія дуже різна, але цих людей об’єднує те, що вони втомилися робити те, що ніяк не впливає ані на суспільство, ані на державу, і хочуть вирішити конкретні проблеми суспільства, держави чи бізнесу за допомогою технологічних рішень.
Який зарубіжний проект став еталоном для 1991 Civic Tech Center і чому?
Напевно, Civic Hall у Нью-Йорку. Те, як вони створюють і спонукають до руху ком’юніті, як розвивають коворкінг-центр, для нас дуже вдалий приклад.
Скільки було інвестовано у проект? Хто став інвестором і як розподілилися гроші?
У проект інвестував фонд Omidyar Network, який створив П’єр Омідьяр, засновник eBay. Сума інвестицій – $480 тис. Гроші йдуть на ремонт та оренду приміщення, а також частково на розроблення нових програм розвитку civic tech-стартапів.
Чому вашим інвестором стала компанія засновника eBay? Чому не шукали фінансування в Україні?
Така інвестиція – це, швидше, результат роботи організації, а не цілеспрямованого залучення коштів. Це досить велика для України сума, а в інвестора до того ж є досвід управління закордонними грошима, що теж важливо, адже для отримання фінансування потрібно пройти серйозний аудит.
Як стати резидентом вашого центру? За якими критеріями обираєте компанії?
Щоб стати резидентом центру, потрібно заповнити анкету. Ми вивчаємо діяльність компанії і оцінюємо її мотивацію, потім визначаємо, наскільки проект відповідає тематиці civic tech і чи зможе він органічно вписатися у ком’юніті. Якщо відмовляємо, пропонуємо пройти інкубацію в 1991 Open Data Incubator або запрошуємо на наші заходи.
«Головна мета центру – максимізація позитивного суспільного ефекту від діяльності стартапів у галузі відкритих даних і civic tech». Як це робитимете?
На суспільство впливає не стільки центр, скільки проекти. А ми лише допомагаємо їм зростати швидше. Майданчик 1991 Civic Tech Center завдяки своїм експертам, пропозиціям і комфортним умовам стимулює продуктивність і розвиток команд. Навіть суспільно важливі проекти потребують стійкого зростання, монетизації, фінансування. В умовах взаємодії з іншими такими самими людьми і стартапами з civic tech-тусівки вчишся, ростеш і розвиваєшся швидше.
На базі 1991 Civic Tech Center ми вже почали проводити заходи, які можуть зацікавити як civic tech-проекти, так і фрилансерів, стартапів з інших ніш, громадські організації та інвесторів. Резиденти мають вільний доступ до подібних заходів, а отже, і можливість вчитися й зустрічатися з новими людьми, знаходити партнерів. До того ж ніхто не скасовував інкубаційних програм і менторських сесій, які також доступні для резидентів центру.
Чому українські стартапери йдуть на Kickstarter і врешті осідають у Кремнієвій долині? Що потрібно нашій країні, щоб мотивувати стартаперів залишатися тут і розвиватися?
Україна нині – це платформа для розвитку екосистеми. Її ІТ-потенціал зростає з кожним роком. До нас приїжджають топові спікери та інвестори з усього світу, діляться досвідом. Щороку обсяг венчурного ринку зростає. Кількість заходів, хакатонів, майданчиків, де можна заявити про себе, збільшується у геометричній прогресії і дає неабиякий поштовх для розвитку стартап-руху. А civic tech – це нова ніша, в якій також є можливості для запуску стартапів. І крім того, це та ніша, яка стимулює стартапи залишатися в Україні. Єдине, чого нам не вистачає, – це нормальної законодавчої бази. Але це, звичайно, те, що зміниться після довгої копіткої роботи дуже великої кількості стейкхолдерів.
Як компанії стати data driven не лише на словах?
Корпораціям потрібно зосередитися на тому, щоб впроваджувати інновації, розвиваючи інфраструктуру даних. Це передбачає два компоненти: збирання даних і їх аналіз. Уже тепер корпорації запускають власні програми, що зумовлює створення інноваційних продуктів Дуже часто такі продукти пов’язані з використанням даних компанії про клієнтів, обороти, наявні продукти... Гарний приклад такого підходу – ОТП Банк, який спеціально для інкубаційної програми з 1991 Civic Tech Center створив набір API, який можна використовувати для нових банківських продуктів. Без участі стартап-ком’юніті та відкриття даних їх запуск був би неможливий.
АТ "Ощадбанк"