Що таке інфляція і як захистити заощадження від знецінення?

Ви помітили, що похід до магазину щоразу стає все складнішим та стресовішим? Ніби достойна заробітна плата, за яку ще нещодавно можна було спокійно протягом місяця наповнювати холодильник, утримувати дітей та забезпечувати регулярні розваги, сьогодні зникає з гаманця вже після покриття основних щомісячних витрат. Це відбувається через невпинний ріст цін на товари та послуги, тобто інфляцію.

Інфляція – це водночас причина і наслідок негативних процесів в економіці країни. Повністю її уникнути, особливо в складних політичних та воєнних умовах, неможливо. Державний регулятор докладає чималих зусиль для втримання росту інфляції на допустимому рівні, проте споживачі все одно відчувають її негативні наслідки на власних заощадженнях та якості життя. Тому корисно дізнатися, як інфляція впливає на заощадження та інвестиції, щоб попередити деструктивні зміни та максимально захистити свої статки.

Що таке інфляція простими словами

Інфляція – це простими словами процес подорожчання товарів і послуг, який призводить до зниження реальної вартості грошей. Фактично сума грошей не змінюється, але придбати за неї сьогодні можна значно менше товарів, ніж учора.

Види інфляції

В економіці інфляцію розрізняють за кількома параметрами, зокрема: за темпами зростання, причинами виникнення та формами прояву.

За темпами зростання цін виділяють такі види інфляції:

1. Помірна – ціни зростають поступово й не більше, ніж на 10% впродовж року. Це нормальне явище для міцної ринкової економіки, за якого вона продовжує розвиватися, а споживач та бізнес може планувати свою діяльність і доходи.
2. Галопуюча – темпи росту цін при ній становлять від 10 до 50% на рік, що свідчить про серйозні проблеми в економіці та вимагає активних дій від споживачів та бізнесу для збереження своїх заощаджень.
3. Гіперінфляція – супроводжується зростанням цін на понад 50% на місяць, за якого гроші повністю втрачають свою цінність, а економіка руйнується.

Протистоїть неконтрольованому росту інфляції в першу чергу Національний банк України, який є основним фінансовим регулятором. Він використовує режим інфляційного таргетування з певним цільовим показником, для утримання інфляції в межах якого застосовує всі доступні інструменти монетарної, інвестиційної політики.

Також виділяють такі типи інфляції, як: відкрита та прихована; імпортована та експортована; локальна і світова; прогнозована та спонтанна. Деталізована класифікація дозволяє виокремити в інфляції види за змістом та способами протистояння, що корисно не лише в теоретичному, а й у практичному аспекті.

Як вимірюють інфляцію в Україні: індекс споживчих цін (ІСЦ)

Пояснити, що таке інфляція простими словами, та надати матеріальної форми абстрактному економічному поняттю може спеціальний показник – індекс споживчих цін (ІСЦ). Саме за ним вимірюється та відстежується зміна інфляційних коливань.

Для його визначення Держстат щомісяця проводить моніторинг цін на товари та послуги, що входять до «споживчого кошика» та включають основні витрати на проживання: продукти харчування, необхідний одяг, комунальні платежі, транспортні витрати тощо. Порівнюючи зміну їх цін в поточному періоді з попереднім, визначають актуальний рівень інфляції.

Чому інфляція «з’їдає» заощадження: реальна дохідність простими словами

Поступово інфляція призводить до знецінення грошей, тобто «з’їдає» заощадження. Це відбувається через стрімкий ріст цін, який перевищує збільшення суми накопичень. Відповідно за одну й ту ж суму можна купити все менше і менше товарів. Звідси випливає поняття реальної дохідності – різниці, на яку сума грошей зростає після врахування інфляції.  

Основні причини інфляції та її наслідки для сімейного бюджету

Інфляція може стрімко зростати через такі причини:

1. Надлишок грошової маси в обігу через додаткову емісію або масовий розвиток кредитування.
2. Зростання виробничих витрат через дефіцит робочої сили, сировини та матеріалів, які неминуче спричиняють збільшення цін на готову продукцію, яке випереджає зростання рівня оплати праці.
3. Дефіцит товарів через негативні соціально-економічні зміни та явища (воєнні дії, пандемія COVID-19 тощо), коли недовиробництво або проблеми з логістикою спричиняють нестачу товарів у вільному продажу, що штучно збільшує попит й стимулює неконтрольований ріст цін.

Внаслідок таких впливів відбувається знецінення коштів, коли вони втрачають свою купівельну спроможність. Якщо дохід людини є фіксованим, вона різко відчуває негативні наслідки інфляції, адже її звичної зарплатні вже не вистачає на стандартний продуктовий набір. Доводиться переглядати сімейний бюджет, шукати дешевші альтернативи звичним продуктам, відмовлятися від деяких послуг, зосереджуючи фінансові ресурси на потребах першої необхідності. В таких умовах важливо швидко реагувати та застосовувати не лише інструменти економії, а й захисту заощаджень, зокрема низькоризикове інвестування.

Як вберегти гроші від інфляції: практичний чеклист

Щоб захистити гроші від знецінення, скористайтесь такими рекомендаціями:

1. Диверсифікуйте заощадження між гривневими, наприклад депозитом «Мій депозит», та валютними інструментами, а саме «Мій валютний депозит».
2. Обирайте напрями інвестування з високою дохідністю та низькими ризиками, зокрема ОВДП та депозити, як пропозиція від Ощадбанк «Моя Перемога» з гнучкими термінами вкладення.
3. Автоматизуйте заощадження за рахунок опції поточного поповнення рахунку, як це пропонує програма «Мій пенсійний депозит» для пенсіонерів або «Мій захисник» для військових.

Для захисту від інфляції важливо обирати такі способи зберігання заощаджень, що забезпечують надійний захист за рахунок високої процентної ставки та можливість оперативного доступу до грошей у разі непередбачуваної зміни економічної ситуації.

Часті запитання

Що таке ІСЦ і хто його розраховує?

ІСЦ або Індекс споживчих цін – це статистичний показник, що відображає середню зміну цін на товари та послуги для населення. Він показує, наскільки зросли або знизились ціни, відповідно відбулась інфляція чи дефляція, у поточному періоді порівняно з попереднім. Визначенням ІСЦ займається Державна служба статистики України.

Чому «гроші під матрацом» – найгірша стратегія при інфляції?

«Гроші під матрацом» – це «мертвий» капітал, який не працює, а його реальна вартість повністю залежить від умов зовнішнього фінансового середовища. Враховуючи, як інфляція впливає на заощадження, гроші у сховку найшвидше втрачають свою вартість при її зростанні. З кожним днем їх купівельна спроможність знижується аж до моменту повного знецінення грошової маси.

Чи може бути дефляція і що це означає для споживача?

Суто теоретично дефляція – це обернене явище до інфляції, при якому ціни на товари та послуги знижуються, відповідно, купівельна спроможність грошей зростає. Проте на практиці дефляція трапляється вкрай рідко та має суперечливі наслідки.

На перший погляд це позитивне явище для споживача, який за одну й ту саму суму сьогодні може придбати більше товарів, ніж вчора. Проте це може спричинити свідоме відкладення покупки на завтра з метою більшої економії. Це проявляється як у повсякденних витратах, так і в стратегічному інвестуванні. Така поведінка населення гальмує розвиток економіки, призводить до інвестиційного штилю, провокує зростання безробіття.

Як зрозуміти, що депозит не перекриває інфляцію?

Інфляція – це один з основних факторів, які потрібно враховувати при виборі депозиту. Щоб визначити ефективність депозиту, порівняйте його ставку з актуальним рівнем інфляції, тобто ІСЦ, який можна дізнатися на сайті Державної служби статистики.

Якщо ставка за депозитом вища за індекс споживчих цін, вклад працює, і ви заробляєте. Якщо рівень інфляції вищий за ставку депозиту, інфляція «з’їдає» весь дохід. Проте, якщо різниця між показниками невелика, банківський вклад все одно продовжує захищати ваші заощадження від знецінення: ви не заробляєте, проте й не втрачаєте вже наявну суму.

Що таке реальна дохідність?

Реальна дохідність відображає справжню купівельну спроможність грошей – вашого доходу, зарплати, депозиту. По суті це залишок від очікуваного доходу після врахування рівня інфляції, податкового навантаження, валютних коливань.