Цього року аграрії можуть отримати від держави значні кошти, що має позначитися на розвитку дрібних агропідприємств. Хто може претендувати на дотації та на які цілі їх можна витратити? Ми підготували відповіді на ці та інші запитання в огляді головних тенденцій розвитку галузі.
Закладений у проект держбюджету-2018 1 млрд грн цільових коштів на підтримку фермерства уряд позиціонує як основу радикальних змін в українському агросекторі. Мета цього кроку – підвищити його продуктивність і роль в економіці. Про серйозність намірів уряду свідчить ухвалення 13 березня 2017 року Концепції розвитку фермерських господарств та сільгоспкооперації на 2018–2020 роки та запровадження спеціальної посади заступника міністра АПК з питань підтримки фермерства та розвитку сільських територій. Ці заходи мають сприяти розвитку сектору та виходу на нього дрібніших підприємств, які змусять гігантів-експортерів дещо поступитися місцем.
Хто отримає кошти?
Отже фермери вперше отримають 1 млрд грн державної підтримки. Конкуренція зростатиме із поширенням фермерських кооперативів з вирощування ягід, винограду, овочів, виробництва молочної продукції, сирів тощо. Це ті модулі, що дадуть можливість фермерам кооперуватися і бути конкурентоспроможними. Особливо цікавою є ніша органічної продукції: її потенціал можна розвинути, щоб вийти на ринки Європейського Союзу, країн Азії та Африки. Дотуватися будуть також сімейні ферми, це допоможе їм налагодити товарне виробництво, здобути статус юридичних осіб і мати доступ до всіх державних програм розвитку.
Основними векторами розвитку в АПК будуть тваринництво, садівництво та фермерські господарства. Водночас такі традиційні напрями, як рослинництво, зокрема вирощування зернових, переживають кризу перевиробництва, тому очікувати подальшого нарощування обсягів виробленої продукції, для якої не вистачає нових портових терміналів, транспортних каналів та елеваторів, не варто. Такий підхід цілком виправданий, оскільки навіть перехід на глибоке перероблення продукції рослинництва неможливий без формування довгострокових ринків збуту, представлених зазвичай тваринницьким комплексом. Втім, 2018 року цей тренд може змінитися: великі компанії-експортери розпочали активно розвивати відповідну інфраструктуру, найінтенсивніше зростання якої спостерігається на Миколаївщині.
Торік уперше була запроваджена програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. На цю програму виділили 550 млн грн. Цьогоріч планують спрямувати на неї 945 млн грн. Дуже важливо, щоб ці гроші використали і щоб саме сільгоспвиробник отримав 20%-ву компенсацію.
Мабуть, найважливішим у розвитку фермерства є його інклюзивність – здатність залучати до виробничої діяльності велику кількість працівників, створюючи у сільській місцевості робочі місця, дуже потрібні її жителям. Ба більше, практика засвідчила високий рівень соціальної відповідальності фермерів, оскільки їхня діяльність, на відміну від діяльності великих компаній, чітко локалізована і пов’язана із конкретними територіальними громадами. А програма компенсацій уможливить збільшення охоплення, про яке йдеться.
Тож аграрій купує техніку вітчизняного виробництва, а йому держава компенсує 20% її вартості. Щодо надання таких пільг є багато нюансів, які необхідно врегулювати. Очікується, що законодавці вирішать ці питання вже у першій половині року. Однак, на жаль, на компенсацію кредитів закладено небагато коштів – лише 66 млн грн.
Альтернативна енергія
Ще один тренд, який цьогоріч набиратиме сили в Україні, – розширення використання альтернативних джерел енергії. Це означає, що зростатиме попит на аграрні культури, які використовують у виробництві біопалива, насамперед на кукурудзу та олійні культури. Очікується, що 2018-го інвестори вкладатимуть кошти в альтернативну енергетику та в агросектор одночасно. За прогнозами експертів, це дасть змогу залучити до обох секторів щонайменше 1 млрд дол.
Проблеми залишаються
Але на ринку не все так утішно. Традиційною проблемою цьогоріч буде транспорт, хоча це не позначиться на нашому експортному потенціалі. Найбільше від логістичних негараздів потерпають виробники зернових культур: головною проблемою у постачанні зернових у порти залишається брак зерновозів. На різних залізницях і в різні дні дефіцит пропонованих Укрзалізницею зерновозів становив 5–55%. Особливо гостро відчувалася нестача зерновозів для доставки у порти кукурудзи в листопаді-грудні минулого року, проте згодом цю проблему частково вирішили.
Ситуація була прогнозованою, але це анітрохи не спонукало зернотрейдингові компанії запобігти проблемі. Великі трейдери могли собі дозволити придбати або взяти у лізинг хоча б частину від необхідної для них кількості зерновозів. Але їм це нецікаво, оскільки основні перевезення виконуються у першій половині сезону, а в другій – парк буде переважно простоювати. Тому трейдери та експортери налаштовані вирішувати цю проблему за рахунок Укрзалізниці. Автотранспорт теж не варіант, оскільки дороги й так у неналежному стані, а вантажівки пошкоджуватимуть їх іще більше.
Одним із виходів може стати розширення транспортування зерна водними артеріями, але цього недостатньо. Водночас без оновлення парку вагонів і його збільшення ситуація у найближчі роки може стати критичною.
Можна відзначити, що 2018 рік буде для АПК етапом переходу від експорту сировини до виробництва готової продукції. Це досить складний і витратний процес, здійснити який за дефіциту субсидування можна лише протягом декількох років за умови збереження ринкової кон’юнктури. Іншими словами, галузь очікує на початок реалізації масштабних проектів, покликаних докорінно змінити специфіку вітчизняного аграрного сектору.
АТ "Ощадбанк"