Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Грантовий розвиток

Катерина Спориш

Микола Стецьків, засновник агропідприємства з вирощування органічної полуниці «ФайнаBerry», розповів «Будуй своє», як отримав грант, чому не звертався до консультантів та що це принесло бізнесу.

Щасливий випадок
У минулому я — учасник бойових дій в АТО. Повернувшись додому, зареєструвався у базі центра зайнятості. Три роки тому мені зателефонували з цієї служби та коротко розповіли про існування гранта для створення і розвитку молодих підприємств.

Ця можливість мене зацікавила, і я попросив надіслати деталі мені на пошту. З’ясувалося, що міжнародний фонд «Відродження» за участі «Клубу ділових людей» пропонує гранти для двох категорій громадян — учасників АТО і внутрішньо-переміщених осіб з Луганської та Донецької областей, що постійно проживають у Львівській, Київській і Одеській областях. Загальний бюджет конкурсу становив 1 млн грн, який розподілявся між переможцями для започаткування бізнесу або втілення рішення, інструмента.

Я вирішив взяти участь у конкурсі. Заходився вивчати документи, строки, тонкощі звітності. У останній я відмітив акцент на прозорості. До речі, про все оце — як писати і що писати, кому писати — я дізнавався самотужки. А ті, хто могли поділитися інформацією, мені відмовили. Щодо консультантів у питаннях грантів, то про їхнє існування 3 роки тому я не знав.

Отже, розібравшись у всіх нюансах, я подав документи. Їхній список варіюється у залежності від типу учасника: для тих, хто лише планує стати підприємцем — один пакет, для вже зареєстрованих — інший.

Для початківців пакет документів наступний:
— заява;
— копії сторінок паспорта;
— копія посвідчення учасника АТО;
— бізнес-ідея, у моєму випадку — теплиця.

Для інших учасників додавалися ще:
— статут — для дійсних підприємств;
— документи про реєстрацію ФОП або ТОВ.

Я був зареєстрований як ФОП і подавав повний пакет, оформив усе правильно і став учасником.

Освоєння та результати
 

Моя участь у гранті завершилась перемогою, як і для 24 інших учасників із трьох областей України. Надалі ті, хто не були підприємцями, мали зареєструвати підприємство. А вже зареєстровані учасники оминули цей етап, отримавши ту або іншу послугу.

Зазначу, фізично ніхто з переможців грошей не торкався. Для втілення моєї ідеї, тобто побудови теплиці, я шукав виконавців, а списки надсилав до «Клубу ділових людей», який був посередником між фондом і підприємцями. Клуб ретельно перевіряв підприємства на прозорість, відсутність у списках махінаторів та інше, аби уникнути можливого конфлікту інтересів.

З часом було знайдено виконавця, який втілив у життя ідею, а саме зробив теплицю. Зауважу, грант на 73 тис. грн покривав лише її виготовлення. А будувати довелося самому, на що я витратив ще 30 тис. грн.

У подальшому на мене чекало регулярне звітування та надання нових фото теплиці. Організатори конкурсу телефонували мені ще протягом 2 років та розпитували про наступне: чи займаюся я підприємницькою діяльністю і яким саме видом, як функціонує теплиця тощо.

Проте усі ці звіти та дзвінки — не головне, а лише інструмент для масштабування бізнесу. Надалі все вже залежало від мене — рішення й інші моменти.

Що стосується участі у новому конкурсі на отримання гранту — цього разу я вже звернувся до консультантів. Виявилося, вартість їхніх послуг у випадку виграшу становить 10% від суми гранта. Однак я відмовився від участі, адже це занадто складно, а запропоновані суми виграшу замалі.

АТ "Ощадбанк"