Спростити сівбу, контролювати всі показники, керувати комбайнами і тракторами не виходячи на поле? Це нова реальність ведення сільського господарства. В Україні поки що не так багато компаній, які розробляють такі рішення, але напрямок перспективний, і ті, хто обрав цю нішу, уже популярні серед землевласників. З-поміж них – AgroMonitor.
Ідея допомогти аграріям з’явилася у засновника AgroMonitor Сергія Скока та його команди поступово, через інтернет речей. Два роки тому їм замовили розробити вологоміри, які передавали б дані онлайн. Після вивчення ринку вони з’ясували, що навіть за кордоном є лише таке обладнання, яке зберігає дані на флешці. «Ми виявили попит на обладнання та програмне забезпечення для моніторингу полів і не знайшли рішення, яке б об'єднало ці складові, – розповідає підприємець. – Ми виконали це замовлення і стали першими (і на сьогодні єдиними), хто виробляє в Україні подібні вологоміри».
Команда створила апаратну платформу для об'єднання вже наявних датчиків і розпочала розробку датчиків, які були занадто дорогими. Імпортний датчик вологості коштує $110, а після розмитнення – майже $160. «Ми розуміли, що їх можна зробити дешевшими і функціональнішими, якщо додати GPS-фіксацію і онлайн-передання даних», – ділиться Сергій. Український продукт обійдеться набагато дешевше. Стартапери розповідають, що обладнання для «розумного землеробства» за кордоном коштує у 2-5 разів дорожче. При цьому українські рішення їм нічим не поступаються. З урахуванням витрат на устаткування комплексна агростанція українського виробництва коштує $1200, а таке саме закордонне рішення – $23 тис. У цьому підприємці бачили свою перевагу. «Ми думали, що наші конкуренти – великі іноземні виробники обладнання. Виявилося, що це сумка агронома із найпростішими вимірювальними приладами», – каже Скок
Хороші датчики вологості іноземного виробництва коштують дорого, ціна може досягати 6 тис. грн. «Ми вирішили, що в українських аграріїв має бути вітчизняне конкурентне за ціною обладнання», – розповідає Сергій. І за кілька місяців з'явилися модифікації таких датчиків.
Стартапери зробили ставку на обладнання власного виробництва, замість того щоб імпортувати потрібні деталі з Китаю. Підприємці купували західні та вітчизняяні датчики, порівнювали їх і розробляли власне рішення. Завдяки такому підходу вони створили власні переносні щільноміри ґрунту (обладнання, що дозволяє визначити необхідність обробки ґрунту) з онлайн-переданням даних і GPS-фіксацією. При цьому коштують вони удвічі дешевше закордонних аналогів. «Створивши переносні вимірювачі щільності з онлайн-переданням даних, ми почали розробляти щільноміри, які б фіксувалися на техніці і виконували вимірювання без участі людини», – говорить підприємець.
Після участі разом із «Майкрософт Україна» в Open Data Incubator 1991 року розробники провели першу в Україні конференцію «Практики точного землеробства» у 2016-му. І клієнтів побільшало, зокрема, великих компаній – Monsanto, UkrLandFarming, «Агрорегіон». Для провідних гравців агросектора AgroMonitor запустив сервіс зйомки з безпілотників: на них встановлено обладнання, яке завдяки відображенню лазера дозволяє визначити дефіцит вологи та інших речовин у ґрунті. Нині AgroMonitor розробляє для фермерів низку сервісів, які дозволять ефективно управляти полями, використовуючи напрацювання агрохолдингів. У найближчому майбутньому компанія планує запустити сервіс автоматичних рекомендацій щодо оптимізації витрат для хліборобів. І поки в розпалі сільськогосподарський сезон, команда активно їздить Україною, а також веде переговори з хліборобами з Німеччини та Польщі.
АТ "Ощадбанк"