Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Разом — до соціального підприємництва!

Катерина Спориш

Валерія Мартинюк, засновниця соціального підприємства «Інклюзивна кухня», розповіла «Будуй своє» про досвід збирання коштів на платформі RazomGo — від правильних рішень до помилок і втрати грошей через прорахунки.

Від задуму до втілення

Я народилася у сім’ї, де обоє батьків мають інвалідність, і знала все про турботи таких людей. Насамперед про прірву між людьми з інвалідністю та суспільством, проблеми із працевлаштуванням тощо. І от, аби покращити ситуацію, у Чернівцях разом з волонтерами ми створили центр для адаптації у суспільстві та навчання кулінарії людей з особливими потребами.

Пізніше вирішили створити соціальне підприємство «Інклюзивна кухня», продукція цього проекту має назву «Кранчі з любов’ю». Відповідно до наших задумів, це мала бути пекарня, де люди з особливими потребами готуватимуть нескладні страви: гранолу, фруктові чіпси, карамелізовані горіхи, печиво, пряники, трав'яні збори чаю.

Проте у мене була лише ідея. Не було ані бізнес-плану, ані кроків, ані ідей щодо пошуку фінансування. Минулого року все змінив випадок.

Правильний час — правильне місце

Влітку 2018 р. у соцмережі Facebook я побачила рекламу краудфандингової платформи RazomGo. Перейшовши за посиланням, дізналася про краудфандинг більше.

Не зволікаючи, написала до авторів реклами, розповіла про проект. На відповідь довго чекати не довелось, мені одразу ж зателефонували і розпитали про мій проект. По результатах розмови ми домовилися шукати грошей за допомогою краудфандингу.

Пізніше були — мій приїзд до Києва, написання бізнес-плану, розрахунки і розробка стратегії просування. В усьому цьому мені допомагали засновники платформи. Вони охоче ділилися всією можливою інформацією — вдалими прикладами інших підприємців по всій Україні тощо.

У підсумку разом з командою краудфандингової платформи ми оформили мою ідею. Мій проект потребував фінансування, а саме 50 тис. грн. Таку суму я виставила у краудфандинговому проекті. За моїми розрахунками, цих коштів мало б вистачити на закупівлю слайсера, подрібнювача горіхів та кухонного комбайна, пароковектомату (пристрою для випікання і готування за допомогою тепла та/або пару).

Окрім оформлення мети і бізнес-плану, ми розробили контент-план та стратегію просування кампанії. Мені залишалося зробити вдалий контент і адаптувати отримані поради до мого проекту.

Кроки для втілення

Задля старту проекту слід було подбати про наступне.

По-перше, потрібен був контент: фото, відео, написати історію для презентації. У цьому допомогли друзі — на волонтерських засадах вони робили фото і відео для збирання коштів. Текст я написала сама — щиро розповіла про себе і про мету збирання коштів.

По-друге, підготувала контент для соціальних мереж. Саме там я повідомила про запуск проекту.

По-третє, продумала, якими будуть подарунки для тих, хто пожертвує гроші. За найменший внесок у 35 грн люди отримували фруктовий чай, за суму 60 грн — різні види граноли вагою 200 г, за 70 грн — медово-горіхове асорті вагою 200 г, а за 120 грн — 500 г граноли. За більші суми — понад 200 грн — я запропонувала консультації з питань соціального підприємництва, а за 500 грн — вечерю, яку приготують люди з особливими потребами.

По-четверте, розробила стратегію збирання коштів. Вона полягала у розповіді друзям та знайомим через соцмережі та в особистих повідомленнях. Також я запланувала розповідати про мій проект і збір коштів на заходах. Іноді я виступаю з лекціями про адаптацію людей з особливими потребами у суспільстві, про соціальне підприємництво у різних містах України.

На підготування проекту та запуск знадобилося часу від серпня до січня. Так сталося, тому що на момент початку перемовин проект перебував у стані запуску.

Стартували ми перед Різдвом 2019 р. Дедлайни по збиранню коштів встановили 40 днів. За цей час люди дізнавалися про мій проект і переказували кошти. До речі, не останню роль зіграли публікації у ЗМІ. За збором грошей слідкували видання «Шпальта», «Молодий Буковинець», газета «Чернівці», і активно писали про нас і проект. Це нам дуже допомагало і стимулювало перекази коштів.

Окрім цього, деякі люди, дізнавшись про мене та проект, в особистих повідомленнях у соціальних мережах пропонували допомогу. І я її приймала.

У підсумку за 40 днів ми зібрали хоча і не 100%, але більшу частину — 26 тис. грн. 15% ми заплатили платформі. Відповідно до умов проекту, кампанії, що зібрали понад 50% суми, віддають 15%, а от якщо 100% — то лише 8%. Іншу частину потрібної нам суми переказували небайдужі люди, що зацікавилися проектом. Зрештою ми отримали необхідні нам кошти.

Мої помилки: не робіть так

Наразі вважаю, що можна було б зібрати і більшу суму, якби не декілька «але», про які варто поговорити. Адже саме це завадило мені зібрати всю потрібну суму. А ще я втратила кошти через прорахунки.

Моя головна помилка — у тому, що під час кампанії я недостатньо приділяла часу написанню листів людям. Якби писала більше, напевне, і результат був би кращим.

Ще одну помилку я зробила у розрахунках. Так, я запропонувала гранолу з різними смаками вагою 500 г як подарунок за переказ на суму 120 грн. Втім, пізніше, коли ми налагодили виробництво, з’ясувалося, що продукт такої якості, такої ваги не може коштувати 120 грн, його собівартість щонайменше 160 грн.

Це сталося, оскільки я не закладала до витрат логістику компонентів — меду та інших. І в результаті — помилилася.

Але найголовніше, що нам вдалося зібрати кошти, і отримати допомогу від інших людей — не лише через платформу, і стати впізнаваними завдяки лекціям у різних містах України. І звичайно — запустити виробництво.

Тепер смаколики купують підписники нашого проекту в Instagram, у точках продажу в Чернівцях та Івано-Франківську.

На цьому ми не збираємося зупинятися — плануємо масштабувати підприємство через створення філій по всій Україні.

АТ "Ощадбанк"