Підприємці оговталися від першого шоку після широкомасштабного вторгнення росії. І деякі з бізнесів у пошуках більших заробітків вийшли за кордон. Експортують не тільки товари, а й послуги.
Так робить Тетяна Кисла – засновниця студії інтер’єрного дизайну Tetiana Kysla Interior Design Studio. Бізнесвумен розповіла, як їй це вдалося та як отримати клієнтів з усього світу.
До війни ефективно працював народний телеграф
Студія Тетяни Кислої розташована в Києві. В компанії працює троє фахівців. До війни замовлення мали з усієї України. Зазвичай активно вели 3–4 проєкти на місяць, ще 1–2 перебували на стадії погодження.
«Від початку я планувала бізнес так, щоб він не був прив’язаний до регіону. До того ж не було проблеми приїхати в іншу область і проконтролювати виконання проєкту. Та все ж більшість замовників до вторгнення були саме з Києва та області. Клієнти рекомендували нашу студію друзям та знайомим», – пояснює Тетяна Кисла.
З війною ринок нерухомості та будівництва в Україні зупинився, нових замовлень не надходило. Однак студія мала проєкти, які треба було довести до кінця. Тож компанія кілька місяців завершувала те, що було розпочато.
Клієнти з-за кордону прийшли через інстаграм
Оговтавшись від першого шоку, Тетяна почала докладати зусиль, щоб продати послуги студії за кордон. Спочатку розповіла всім знайомим, що шукає замовників на дизайн квартир і будинків у Європі. Й уточнила, що сама перебуває в Україні.
Також дизайнерка почала активніше вести інстаграм-сторінку студії, дублювала контент англійською. Так само перекладала документацію, договори, пропозиції тощо. Щоб зробити це все, пройшла кілька курсів іноземної мови для підвищення свого рівня.
«Контент важливий сам по собі. Навіть якщо немає нових замовлень, треба підтримувати й наповнювати сторінку в соцмережах. Я зробила кілька постів для реклами. Продублювала їх англійською», – згадує підприємиця.
Уже в перші дні просування публікації в інстаграмі Тетяна отримала кілька запитів на дизайн інтер’єру з Польщі, згодом – з Болгарії. Комунікацію з іноземцями вела англійською, листувалися через електронну пошту.
«Багатьом замовникам зручніше саме так, бо не всі вони знають англійську на достатньому рівні для живого спілкування. Тож навіть із рівнем В2 чи В1 ви зможете листуватися з клієнтом. Тому не варто хвилюватися чи відкладати вихід за кордон через недосконале володіння мовою», – рекомендує власниця студії.
В інстаграм Тетяна інвестує час, а ось грошей практично не вкладає. Епізодично залучає таргетолога, коли немає замовників з органічного охоплення. Користується тематичними та геолокаційними хештегами в дописах й експериментує з часом постингу.
Про дизайн квартири на відстані та смаки європейців
Для українських та іноземних клієнтів діє один алгоритм розроблення проєкту:
◉ спочатку поетапно описують кроки: хто, що, коли робить, які є часові проміжки, якими мають бути умови й результат;
◉ потім замовник отримує інструкцію, як виміряти приміщення;
◉ якщо він не може зробити це самостійно, Тетяна рекомендує фахівця-партнера за кордоном, який допомагає клієнту із цим;
◉ усі деталі проєкту обговорюють у зручному для замовника чаті та в зум-конференціях.
З особливістю передачі кольорів через різні монітори теж проблем не виникає.
«Є німецький стандарт Ral, з ним зручно працювати. Ми складаємо палітру проєкту з цих кольорів та надаємо її замовнику. Такий підхід дає змогу уникнути спотворення передачі кольору в разі створення проєкту на відстані. До того ж ми продовжуємо працювати над тим, що налагодити партнерські взаємини з дизайнерами та студіями за кордоном. Дуже корисно мати фахівця, якого можна долучати до реалізації нашого проєкту за місцем розташування квартири чи будинку», – пояснює дизайнерка.
Наразі в інтер’єрній студії діє єдиний прайс для клієнтів з України та з-за кордону. Ціна формується індивідуально й залежить від багатьох чинників.
«Хоча, мабуть, варто це переглянути. В Європі не так багато дизайнерів інтер’єру. Відповідно вартість їхніх послуг там вища, ніж у нас, а якість часто нижча», – розмірковує власниця бізнесу.
Смаки європейців відрізняються від українських. За словами Тетяни, в нас люди звикли прагнути до ідеального, до вишуканих речей. За кордоном замовники зазвичай стриманіші в інтер'єрних уподобаннях.
Вчіться спілкуватися
Це головна рекомендація бізнесвумен. Знайти клієнтів за кордоном не так складно, як здається. Важливо бути готовим до якісної комунікації з ними, а цьому треба вчитися. Ані таргетолог, ані потік запитів з реклами не забезпечать того, що заявка перетвориться на договір.
Також слід пам’ятати про ефектне оформлення товару чи послуги в соцмережах чи на сайті.
«Сьогодні, коли обсяги замовлень в Україні почали потроху зростати, я розумію, як важливо було до війни приділяти належну увагу експорту. Тоді бізнес не зупинився б на ці місяці, а лише просів. Та й у мирний час без надриву можна було б спокійно працювати на вихід за кордон, а не робити надзусилля в критичних умовах березня та квітня 2022-го», – резюмує дизайнерка.
Кейс студії інтер’єрного дизайну демонструє, як критична ситуація спонукала подивитися на бізнес під іншим кутом та відшукати нові можливості для розвитку. Тетяна Кисла змогла експортувати послугу, надання якої здавалася складним без фізичної присутності на об’єкті клієнта.
Так само зараз влучний час продавати товари за кордон, зокрема через маркетплейси, адже багато з них надали українцям пільги.
А якщо вам не вистачає фінансів для розвитку бізнесу, зверніть увагу на державні гранти «єРобота» та програму «Доступні кредити 5–7–9 %» від Ощадбанку.
АТ "Ощадбанк"