Штучний інтелект в українському банківському секторі: можливість чи необхідність?

Банківський сектор відіграє надважливу роль у розвитку економіки країни. Особливо, якщо в цій країні тривають воєнні дії. З початком великої війни стало зрозуміло, що українські фінансові установи як ніколи потребують невідкладних інноваційних рішень. Постійна загроза кібератак, відтік клієнтів, зменшення кількості користувачів банківських послуг, низька економічна активність країни – це саме ті умови, в яких впровадження технологій штучного інтелекту стало справжньою необхідністю

Великі закордонні банки давно активно використовують ШІ для різноманітних цілей. JPMorgan впровадив систему ШІ для автоматизації аналізу юридичних документів. В Азії банки використовують його для створення чат-ботів. Японські банки, зокрема Mizuho Financial Group та Sumitomo Mitsui Financial Group, активно впроваджують комп’ютеризовані системи для заміни ручної праці. 

На важливих міжнародних заходах, таких як Web Summit у Лісабоні, штучний інтелект вже вважають інструментом, що відкриє нові можливості для залучення клієнтів, створення контенту та маркетингових активностей. 

Але чи є перспективи розвитку ШІ в банках України? Адже, згідно з даними Групи Світового банку, близько 40% дорослих українців досі не мають рахунків у фінансових установах, а картки використовують лише для зняття готівки.

ШІ в банківському секторі України: реальність чи міф?

Штучний інтелект – це сукупність інформаційних технологій, що здатні виконувати складні завдання, створювати власні бази знань і алгоритми роботи. Розвиток цих технологій у банківській сфері обіцяє революційні зміни в обслуговуванні клієнтів та оптимізації внутрішніх процесів. І ці зміни вже відбуваються.  

Головне завдання Ощадбанку – розвиток задля комфорту клієнтів. Тож за першої можливості ми розпочали впровадження цифрової трансформації в роботу банку.

Ми запровадили та вдосконалили наші чат-боти. Вони значно поліпшують якість обслуговування клієнтів, адже у форматі 24/7 виконують різноманітні функції: відповідають на запити, проводять фінансові операції та навіть надають консультації. 

Результатом нашої роботи стала і «Софія» – голосовий помічник, що консультує клієнтів за широким спектром питань, наприклад, призначення зустрічей у відділеннях і перенаправлення клієнтів до відповідних спеціалістів залежно від їхніх запитів. Завдяки використанню «Софії» 75% клієнтських запитів було автоматизовано, час на їх обробку знизився, загальний рівень задоволеності клієнтів покращився. 

Кейси успішної інтеграції штучного інтелекту мають й інші українські банки. Це й оптимізація кредитного портфеля через аналіз поведінкових факторів клієнтів, і розробка персоналізованих фінансових продуктів, і моніторинг клієнтських транзакцій для підвищення рівня кібербезпеки.

Виникає логічне запитання: чому ж чи не кожен український банк прагне цифровізуватися? Усе просто – впровадження онлайн-платформ, голосових помічників і чат-ботів дає змогу клієнтам використовувати банківські послуги 24/7, не виходячи з дому. Це заощаджує час, спрощує комунікацію з банком, відповідає бажанням сучасного користувача.

Уже тепер можна зробити висновок, що тенденція розвитку напряму буде зберігатися. На це є кілька масштабних причин.

Регулятори фінансового ринку розглядають можливість використання моделей на основі штучного інтелекту для запобігання шахрайству та відмиванню грошей. 

Тренди на зростання вартості корпоративного кредитування та відтік депозитів вимагатимуть нових підходів та інвестицій у розвиток ризик-менеджменту і цифрових технологій. 

Розвиток фінтеху, популярність безконтактних платежів, розповсюдження мобільних пристроїв і впровадження цифрових технологій у сфері публічних послуг щодня активно зростають. 

Усе вказує на те, що українським банкам потрібно адаптуватися до змін, інвестувати в новітні технології та розвивати стратегії для ефективної інтеграції цифрових інструментів у свою діяльність. Проте спершу необхідно забезпечити високий рівень цифрової безпеки та приватності, а також заручитися підтримкою на державному рівні.

Стратегія та перспективи розвитку ШІ в Україні

Важливо розуміти, що інтеграція ШІ в роботу українських банків потребує скоординованих зусиль уряду, регуляторів, банківських установ та наукової спільноти. Вже сьогодні є необхідність гармонізації законодавства з міжнародними стандартами, забезпечення кібербезпеки, створення фінансової інклюзії. Окрім того, українські банки стикаються з проблемою інтеграції ШІ в наявні системи.

Щоб врегулювати зростаючий попит на фінансові технології та диджиталізацію, у липні 2020 року Національний банк України затвердив Стратегію розвитку фінтеху України до 2025 року.

Основні завдання стратегії – запровадження нових фінансових продуктів, забезпечення захисту прав споживачів, зменшення транзакційних витрат, а також створення конкурентних ринкових умов для операторів фінансових послуг.

Того самого року Національний банк України та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали Меморандум про взаєморозуміння. Ця угода стала частиною більш масштабної ініціативи – чотирирічної Програми технічної допомоги «Фінансова інклюзія задля економічного зростання», що реалізується в партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування уряду Великої Британії в Україні.

Ці важливі кроки свідчать про готовність української банківської сфери до інноваційних рішень. Це дає можливість розглядати інтеграцію штучного інтелекту в різноманітні напрями сфери.

Напрями розвитку ШІ в українській банківській сфері

Диджиталізація банківського сектору України відкриває нові горизонти для розвитку фінансових послуг. І цих горизонтів безліч.  

Створення глибоко індивідуалізованих банківських пропозицій. Відбувається це просто. Спочатку – автоматичний аналіз фінансової поведінки клієнта. Потім – підбір продуктів і послуг, що відповідають конкретним потребам конкретного клієнта на певному етапі його життєвого шляху. 

Прогнозування фінансових ризиків і підвищення ефективності управління активами. ШІ дає змогу збирати й аналізувати великі обсяги даних, виявляючи закономірності, які не завжди очевидні для людського ока.

Запобігання шахрайським діям і підтримка безпеки банківських операцій. В умовах зростаючої кіберзагрози особливо актуальною стала потреба у захисті конфіденційних даних. ШІ ідентифікує хакерські атаки в режимі реального часу, аналізуючи патерни поведінки системи, що можуть свідчити про спроби шахрайства.

Кредитний скоринг. Процес оцінки кредитоспроможності клієнтів і прогнозування їхньої здатності своєчасно виплачувати кредит також можна зробити автоматичним. 

Окрема увага приділяється інноваціям у сфері страхування, де штучний інтелект може зробити значний внесок у розвиток персоналізованих сервісів, мобільних застосунків, використання блокчейну та смарт-контрактів, а також забезпечення високого рівня захисту даних.

Попри всі переваги, банкам необхідно впроваджувати такі стратегії розвитку, які б забезпечували баланс між інноваціями та захистом інтересів клієнтів. Інакше ситуація може вийти з-під контролю.

Приклади невдалої імплементації ШІ в банківському секторі

Нещодавно HSBC запровадив систему біометричної ідентифікації голосом VoiceID, щоб зробити доступ до банківських послуг безпечнішим. Проте зʼясувалося, що систему можна обійти. Ідентифікацію могла виконати людина з дуже схожим голосом або заздалегідь підготовлені шахраї. 

Chatbot від Bank of America – теж не дуже вдалий експеримент. Завдання чат-боту – надавати клієнтам персоналізовану підтримку та фінансові поради. Але системі не завжди вдавалося правильно зрозуміти запит користувача.

Звісно, результати таких кампаній невтішні: з’являються нові ризики для фінансової безпеки, лояльність до банків зменшується, активізується відтік потенційних клієнтів. Усе це призводить до зниження доходів від кредитування та втрати ринкової частки. 

Тому до впровадження цифрофізації в банківську систему необхідно готуватися комплексно, відповідально та чесно. 

Чому майбутнє банківського сектору неможливе без штучного інтелекту

Інтеграція ШІ в український банківський сектор відкриває перед фінансовими установами нові перспективи для розвитку. 

Щодня фінансові технології охоплюють все більш широкий спектр послуг і продуктів, від цифрового банкінгу та краудфандингу до страхування та інвестиційного менеджменту. Платіжні системи, системи еквайрингу криптовалют, брокерські компанії та криптовалютні біржі використовують сучасні технології для забезпечення швидких, безпечних та зручних фінансових операцій.

Зростання необанків і фінтех-компаній свідчить про високий потенціал інновацій у фінансовому секторі, надаючи клієнтам більше можливостей для вибору та доступу до фінансових послуг. Це зі свого боку стимулює традиційні банки до активізації власних інноваційних процесів та пошуку шляхів інтеграції цифрових технологій у всі аспекти діяльності.

Оптимізація операційних витрат, зниження фінансових ризиків, удосконалення кредитного скорингу, забезпечення високого рівня безпеки банківських операцій – це ті переваги цифровізації, заради яких ми готові змінюватися і вдосконалюватися. 

І це гарні новини, адже від вміння банківської сфери встигати за трендами сучасності залежить рівень розвитку економіки нашої країни. 

Та варто памʼятати, що перехід на інноваційні технології вимагає не лише значних інвестицій, але й комплексного підходу.

Кожна фінансова установа має розуміти технологічні можливості та обмеження. Банки повинні враховувати етичні аспекти використання ШІ, забезпечуючи прозорість і справедливість у прийнятті рішень, гарантуючи конфіденційність даних клієнтів.

Для розв’язання цих викликів та максимізації потенціалу диджиталізації банки мають розробити комплексні стратегії, що передбачають інвестиції в технологічну інфраструктуру, навчання персоналу, розвиток цифрової грамотності серед клієнтів та забезпечення високого рівня безпеки банківських операцій.