Сталий розвиток як стратегічний пріоритет: чому Ощадбанк посилює власну ESG-практику під час війни
Інтерв'ю
З середини вересня 2025 року в Ощаді розпочав роботу власний Центр ESG в структурі Департаменту стратегії та розвитку.
Зрозуміло, що створення нового підрозділу – це додаткові витрати, яких під час повномасштабної війни потрібно уникати всім без винятку установам та організаціям. Проте на моє переконання створення саме Центру ESG, який відповідає за питання екології, соціальної відповідальності та належного управління (Environmental, Social, Governance, ESG), є цілком виправданим. Більше того, я вважаю, що кожний український банк повинен мати такий підрозділ.
Чому для Ощадбанку ESG є не факультативною ініціативою, а стратегічним пріоритетом?
Для Ощадбанку сталий розвиток є невід’ємним продовженням ролі банку в економіці країни. Ми — другий банк за обсягом активів, маємо найбільшу мережу відділень в Україні та визначені Національним банком України як системно важливий банк. Обслуговуємо понад 6 мільйонів клієнтів, реалізуємо значну кількість партнерських і грантових програм для мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ), підтримуємо стратегічні галузі економіки та обороноздатність держави. Крім того, Ощадбанк є одним із найбільших роботодавців у країні — майже 18 тисяч працівників.
За такого масштабу діяльності будь-яке рішення банку має мультиплікативний ефект і впливає на економіку країни загалом. Саме тому ESG-фактори (екологічні, соціальні та управлінські) для нас — це насамперед управлінський інструмент, що дає змогу системно враховувати нефінансові ризики та діяти відповідно до очікувань держави як акціонера, міжнародних партнерів і суспільства.
Водночас впровадження ESG-підходів — це питання довгострокової стійкості та конкурентоспроможності. Воно безпосередньо впливає на доступ до капіталу, участь у міжнародних програмах і розширення партнерської мережі. Саме тому принципи сталого розвитку інтегровано до Стратегічної програми Ощадбанку на 2024–2028 роки: посилення уваги до ESG є одним із дев’яти стратегічних напрямів і, відповідно, пріоритетом на рівні вищого керівництва.
Яка роль Кабінету Міністрів України, Національного банку України та інших регуляторів у впровадженні ESG-підходів?
Україна демонструє чіткий намір імплементувати принципи фінансування сталого розвитку в основу економічного відновлення. Важливим кроком стало створення спеціалізованої платформи при Кабінеті Міністрів України, що свідчить про перехід від декларативних намірів до формування конкретної інституційної інфраструктури. Держава дедалі більше виступає модератором діалогу між бізнесом, фінансовим сектором і міжнародними партнерами.
Платформа покликана стати центром напрацювання стратегічних рішень, синхронізувати зусилля різних міністерств і відомств у залученні зелених інвестицій, інтеграції ESG-стандартів у державну політику та забезпеченні прозорості використання ресурсів під час повоєнної відбудови. Інституційною основою її діяльності стало, зокрема, затвердження 6 лютого 2026 року складу відповідної робочої групи, що формалізувало міжвідомчу взаємодію в цьому напрямі. До робочої групи увійшли і представники Ощадбанку.
Паралельно Національний банк України розширює регуляторну рамку на фінансовому ринку. Показовим кроком є схвалення змін до методичних рекомендацій щодо корпоративного управління в банках, які суттєво розширюють компонент сталого розвитку. Банкам рекомендовано розробити та впровадити внутрішні документи з питань сталого розвитку, а також інтегрувати ESG-фактори в систему управління ризиками, стратегічне планування та внутрішній контроль.
НБУ також активно рухається в напрямі розвитку інструментів зеленого фінансування та запобігання недоброчесному позиціонуванню екологічних ініціатив. Така трансформація корпоративного управління спрямована на забезпечення довгострокової фінансової стійкості банківської системи, підвищення якості управління нефінансовими ризиками та узгодження діяльності фінансових установ із глобальними цілями сталого розвитку.
Регуляторна логіка загалом спрямована на майбутню гармонізацію з європейським законодавством. Для фінансових установ це означає необхідність діяти на випередження: ті, хто розпочинає трансформацію вже зараз, проходитимуть подальші регуляторні зміни значно комфортніше.
Наскільки очікування міжнародних інвесторів і партнерів вплинули на рішення посилювати ESG-практику?
Для українських банків, окрім держави та регулятора, міжнародні фінансові організації (МФО) є одним із ключових драйверів трансформації та інтеграції ESG у діяльність. Інвестори й партнери вже сьогодні оцінюють наявність відповідних політик, систему управління екологічним і соціальним впливом, практики управління персоналом, ризик-менеджмент, підходи до сталого фінансування.
Ощадбанк має одну з найбільших партнерських мереж серед українських банків. Щоб утримувати лідерські позиції, залишатись надійним партнером для МФО та розширювати можливості створення пільгових і грантових програм, ми системно інтегруємо практики сталого розвитку відповідно до рекомендацій і вимог наших стейкхолдерів.
Співпраця з такими інституціями, як ЄБРР чи ЄІБ, дає можливість подивитись на себе очима інвестора: побачити прогалини, визначити напрями вдосконалення процесів, вибудувати ефективну систему управління ESG. Це питання не лише фінансів, а й репутації та довіри. Банки зі зрілою ESG-системою сприймаються як більш стабільні та передбачувані партнери.
Чи є різниця між підходами до ESG у міжнародних банках і в Україні?
Головна різниця — у зрілості систем, хоча цей розрив швидко скорочується. У багатьох європейських банках ESG-фактори глибоко інтегровані в управління ризиками, кредитний портфель і операційну діяльність. Нефінансові дані є драйверами стратегічних рішень, а стратегія сталого розвитку — невід’ємною складовою бізнес-стратегії.
Європейські банки працюють у середовищі чітких нормативних вимог щодо управління ESG-факторами та розкриття нефінансової інформації. Звітність зі сталого розвитку є формалізованою, наближеною до фінансової. Вона підлягає перевірці аудиторами й інвесторами.
В Україні ми поступово рухаємось до цієї моделі. Багато організацій ще перебувають на етапі побудови базової системи: формування політик і стратегії, визначення організаційної структури, регламентації процесів, нарощування внутрішньої експертизи. Це природний етап розвитку, особливо за відсутності остаточно сформованої законодавчої рамки. Водночас ми маємо перевагу — можливість одразу орієнтуватись на сучасні європейські стандарти та кращі міжнародні практики.
Які кроки за напрямом ESG уже зроблено?
Ощадбанк послідовно інтегрує принципи сталого розвитку у всі ключові процеси, зокрема у сферу управління ризиками. У 2024 році першим кроком стало впровадження ESG-практик у бізнес-напрямі ММСБ. Було розроблено модель комплексної оцінки екологічних і соціальних ризиків позичальників, яку інтегровано в процес кредитування.
Банк активно розвиває як зелене, так і соціальне фінансування: підтримує альтернативну енергетику для бізнесу та домогосподарств, просуває сталий транспорт, пропонує продукти для ветеранів, жінок, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій громадян.
Важливим кроком наприкінці 2025 року стало створення Центру ESG — спеціалізованого підрозділу, відповідального за системне впровадження ESG-факторів у діяльність банку.
У 2025 році Ощадбанк долучився до двох проєктів технічної допомоги — Європейського інвестиційного банку та Green for Growth Fund. У межах одного з них проведено комплексну оцінку поточного стану впровадження ESG та сформовано дорожню карту подальших кроків. Це дає можливість будувати систему на основі незалежної експертизи та кращих ринкових практик.
Як війна вплинула на впровадження ESG?
Повномасштабна війна змінила акценти і водночас прискорила інтеграцію принципів сталого розвитку. Якщо екологічний компонент певний час сприймався як «не на часі», то соціальний навпаки суттєво посилився: безпека працівників, підтримка клієнтів, робота з ветеранами, фінансова інклюзія та безбар’єрність.
Війна також загострила питання операційної стійкості: безперервність бізнес-процесів, стійкість інфраструктури, диверсифікація ризиків стали критично важливими. Банки переглянули підходи до оцінки ризиків клієнтів з урахуванням їхнього місця розташування та галузевих особливостей.
Крім того, зросли вимоги до прозорості та звітності з боку міжнародних партнерів, які фінансують Україну. Відбудова передбачає чітке розуміння напрямів використання коштів і їхнього впливу.
Яким є майбутнє інтеграції ESG після війни?
Після завершення війни темп інтеграції ESG лише зростатиме. Масштабне міжнародне фінансування відбудови супроводжуватиметься чіткими вимогами щодо процедур, достовірності даних і здатності управляти впливом, ризиками та можливостями.
Система управління ESG стане «вхідним квитком» щодо доступу до іноземного капіталу. Банки зі зрілою моделлю управління нефінансовими ризиками отримають конкурентну перевагу.
Йдеться про глибшу інтеграцію ESG у кредитні процеси та ризик-менеджмент, розвиток спеціалізованих фінансових інструментів — зелених і соціальних кредитів, фінансування енергоефективності, відновлюваної енергетики, інфраструктурних проєктів. Зростатиме роль якісних і кількісних даних, а також наглядових органів у реалізації ESG-стратегій.
Для Ощадбанку це логічне продовження вже розпочатої трансформації. Ми вибудовуємо систему управління ESG, що відповідає міжнародним стандартам, забезпечує довгострокову стійкість і посилює стратегічні позиції банку.
Інтерв'ю
Прес-служба Ощадбанку