Оцінка вартості бізнесу: робимо все за правилами

Попит на оцінювання бізнесу зростає, адже зараз компанії активно шукають не лише клієнтів, а й нових інвесторів. За даними ділових ЗМІ, з 10–12 об'єктів, виставлених на продаж, лише на 1–2 знаходиться реальний покупець. Й частою причиною такої ситуації є занадто оптимістичні уявлення власника про вартість свого підприємства. 

Попередити суб’єктивізм володільця може лише якісне незалежне оцінювання, вважає Любов Цимбал, засновниця компанії «Група Фінансових Рішень». У такий спосіб бізнесмен дізнається, скільки насправді коштує його справа, не обов’язково для продажу, а, наприклад, для загального визначення капіталізації підприємства. 

Навіщо оцінювати 

Знаючи реальну ціну компанії, власник може: 

• взяти кредит під заставу;
• випустити цінні папери;
• ухвалити рішення про нових партнерів чи інвесторів;
• зрозуміти, наскільки масштабним є відношення доходів до вартості бізнесу. Цей показник часто необхідний для підрахунку ринкової ціни підприємства. 

Та передусім оцінити бізнес вимагають його потенційні покупці. Лише після цього вони вирішують, варто чи ні купувати компанію. 

Для ретельного оцінювання потрібна масштабна перевірка, due diligence (з англ. – належна доброчесність) – низка заходів, що здійснюється для формування реального уявлення про об'єкт інвестування. Їх виконує команда юристів, аудиторів і фінансистів. 

«Вивчення стану компанії дає змогу виявити її слабкі місця. Саме вони можуть стати приводом для зниження ціни під час перемовин. Тож я рекомендую до початку due diligence переглянути всі бізнес-процеси, які вимагають негайного зміцнення», – радить Любов Цимбал.

Підготовчі роботи для оцінювання 

Для визначення методу розрахунку вартості бізнесу спочатку:

• перевіряють правильність й обґрунтованість документації;
• вивчають наявність ліцензій і сертифікатів;
• роблять інвентаризацію майна;
• проглядають усі заборгованості;
• описують залишки готової продукції.

Методи загального оцінювання бізнесу

Залежно від результатів попередньої перевірки обирають один зі способів: 

На основі активів. Кожен актив оцінюється окремо, а потім все підсумовується. Враховується майно підприємства та його зношеність – із цього й складається загальна вартість компанії. Такий метод добрий для простих бізнесів, оцінити ж інтелектуальну власність аналогічним способом дуже складно.

Метод заміщення й аналізу. Визначає, скільки коштуватиме заснування подібного підприємства з нуля. Потім результат розрахунків порівнюють із вартістю реального бізнесу. Цей метод застосовують для капіталомістких компаній. Так встановлюється орієнтир, у межах якого можна трохи підвищувати або знижувати ціну.

Прогнозування грошового потоку (Cash Flow). Найбільш конкретний і водночас складний спосіб оцінювання. Розраховується вартість компанії з погляду беззбитковості, терміну окупності й фінансового прогнозування. Сash Flow визначає ціну, виходячи з того, скільки прибутку дасть підприємство в наступні кілька років. Тут також застосовують метод сценаріїв. Порівнюють оптимістичний прогноз із консервативним. 

Складові оцінки

Визначившись із методом, розбиваємо оцінку на частини:

• фінансові активи. Це не лише наявні гроші у касах чи на рахунках, а й корпоративні права в інших підприємствах, акції, цінні папери. Додаємо сюди й дебіторську заборгованість із сумнівною імовірністю її повернення, якщо вона не забезпечена заставою;
• матеріальні активи у вигляді рухомого й нерухомого майна: будівлі, земля, транспорт, техніка;
• нематеріальні активи: інтелектуальні права, патенти, торгові марки, ліцензії, різні цифрові продукти або об'єкти;
• товарні запаси й залишки продукції. 

Рухоме і нерухоме майно (будинки, транспорт, обладнання) складно оцінити з погляду реальної вартості. Приміром, ви купили комп'ютери три роки тому, вартість одного оцінена бухобліком у 10 тисяч грн, але на ОLХ такий самий пристрій зараз пропонується за 5 тисяч. Виходить, що під час продажу бізнесу зазначений актив ви не зможете реалізувати навіть за 5 тисяч. Покупець чи кредитор це розуміє і має аргумент для зниження ціни. І навпаки, нерухоме майно, оцінене колись, зараз може коштувати в кілька разів дорожче. 

Буває, інвестор хоче придбати підприємство не через привабливий cash flow бізнесу – йому цікава ваша нерухомість, де він планує звести ЖК чи ТРЦ. 

Отже, треба оновити оцінку всього рухомого й нерухомого майна. «Інвентаризуйте активи й оформте їх документально. Нерухомість, патенти, інше майно повинні значитися за вашим бізнесом, щоб підвищити його капіталізацію. Залучіть до цієї справи зовнішнього незалежного експерта, який побачить реальну картину бізнесу зсередини», – підкреслює експертка.

Нематеріальні активи оцінити найскладніше: інтелектуальні права, патенти й торгові марки для одних матимуть велику цінність, а для інших не коштуватимуть нічого. Навіть фаховим консалтинговим компаніям це не завжди до снаги. Те саме стосується й цифрових об'єктів, які продаються разом із бізнесом, у тому числі сайт компанії. Якщо їх неможливо виокремити, оцінювати актив буде дуже складно.

Товарні запаси й залишки продукції. Часто підприємці розміщують оголошення про продаж фірми разом із залишком товару на складах. У покупців автоматично виникають питання, наскільки цей товар ліквідний і в якому він стані, чи не стане він замість активу тягарем. Такий актив зараховується швидше в мінус, ніж в плюс компанії, адже великі запаси означають, що власник не здатен реалізувати свій товар. 

І наприкінці статті треба зазначити. Якщо оцінка бізнесу зроблена професійно, вона стає ще одним цінним активом. Інвестори, банки й партнери надають перевагу співпраці з компанією, яка пройшла незалежний аудит і має звіт, опублікований і перекладений на англійську мову.