Дивіденди: що це і як їх отримувати

Виплата дивідендів – це найбільш прозорий спосіб забрати частину прибутку юридичної особи для власного користування. Але, на превеликий жаль, на цьому питанні підприємці часто погано розуміються і не можуть проконтролювати дії своїх бухгалтерів. 

За словами юриста фірми «Ілляшев та партнери» Ніни Бец, у розумінні податкового законодавства дивіденди – це платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь власника корпоративних прав (засновника такої юридичної особи) або власника інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів. 

Дохід, який можна отримати

Якщо говорити простими словами, дивіденди це той дохід, який може отримати фізична чи юридична особа за результатами розподілу чистого прибутку (прибутку, який уже сформувався після сплати всіх податків) підприємства, засновником чи співвласником якого вона є. Тобто це така собі матеріальна винагорода за велику працю або вклад в цю працю протягом певного часу діяльності компанії, якщо вона впродовж цього часу отримала прибутки.

Зазначимо, що питання виплати дивідендів закріплюється в різних нормативно-правових актах, що зумовлює різні підходи законодавця до визначення поняття «дивіденди». 

Загальне поняття закріплене в Податковому кодексі України і відповідно до п. 14.1.49, ч. 14.1, ст. 14 дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних права чи цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж, який сплачується у зв’язку з розподілом чистого прибутку. 

Як зазначає Володимир Владимиров, юрист компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», Законом України «Про акціонерні товариства» визначено, що дивіденди – це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачуються акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Це, якщо йдеться саме про акціонерне товариство, де такі дивіденди мають право отримувати власники акцій.

Якщо говорити про товариства з обмеженою (ТОВ) та з додатковою відповідальністю, то тут дивіденди виплачуються за рахунок чистого прибутку учасникам (співвласникам) товариства пропорційно до розміру їх часток. 

Фактично дивіденди – це частина чистого прибутку суб’єкта господарювання, який не реінвестується в бізнес, а забирається («виводиться») з нього.

Дивіденди можна отримувати як пасивний дохід від діяльності підприємства, так і активно працюючи над його розвитком.

Дивіденди при активному залученні у бізнес

Одразу хочемо зробити ремарку для фізичних осіб підприємців (ФОП): вони ніяких дивідендів не отримують. Згідно із правовими основами, отримати дивіденди можуть лише ті, хто виступає від юридичної особи і це цілком зрозуміло. Кошти «виводяться» з відокремленого бізнесу. Законодавство дуже чітко розмежовує власника і засновані ним підприємства. ФОП в свою чергу не відокремлюється від свого бізнесу. Тому заробленими коштами фізична особа-підприємець може розпоряджатись відразу. 

Проте, як вважає пані Бец, якщо ФОП є засновником підприємства чи власником цінних паперів, то дохід отриманий у формі дивідендів від володіння такими корпоративними правами чи цінними паперами вона отримує як фізична особа. І оподатковуватиметься це також як дохід простої фізичної особи на загальних підставах. 

Що стосується ТОВ, то для отримання дивідендів учасники (якщо учасником є одна особа, то учасник) приймають рішення про їхню виплату. Для їх отримання товариство повинно мати не розподілений чистий прибуток. 

Дивіденди можуть виплачуватись за будь-який період, що є кратним кварталу. Обмеження щодо таких виплат можуть додатково прописуватись в статуті товариства. Якщо максимально спростити всі складні моменти, то йдеться про те, що учасники товариства можуть в кінці кожного кварталу приймати рішення про виплату собі прибутку товариства. 

«З іншого боку, такі кошти можуть бути залучені в бізнес для придбання основних активів чи покращення процесу виробництва. Тому при кожній виплаті дивідендів учасник повинен зберігати баланс між власними інтересами і бажаннями розвивати власний бізнес.

Проте, частіше на практиці дивіденди у ТОВ виплачуються в середньому один раз на рік», – інформує пан Владимиров.

Після прийняття рішення про виплату дивідендів у товариства є не більше 6 місяців (якщо інше прямо не вказано в статуті товариства або в рішенні про виплату дивідендів) для виплати таких дивідендів.

Слід зазначити, що грошові кошти розподіляються між всіма учасниками пропорційно їх часткам. Наприклад, у випадку наявності двох учасників які порівну володіють товариством, дохід від дивідендів буде розподілено порівну. 

У більшості випадків дивіденди виплачуються грошовими коштами. Учасники можуть прийняти рішення виплатити дивіденди майном.

Складна «ТОВариська» система оподаткування

Оподаткування прямо залежить від багатьох факторів. Найперше це податковий та резидентський статус.

Якщо товариство, з якого виплачується дивіденди, є платником єдиного податку, а власник є громадянином України, сума дивідендів підлягає оподаткуванню за ставкою 9% податку на пасивні доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Якщо платник дивідендів матиме статус платника податку на прибуток підприємства, то сума дивідендів підлягає оподаткуванню за ставкою 5% податку на пасивні доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Юристи наводять досить цікавий  підхід до оподаткування, якщо власник/учасник/отримувач дивідендів буде громадянином іншої держави. Для прикладу, відповідно до ст.10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, загальний розмір податку на дивіденди становить 15%. 

Проте податок становить 5% від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100 тисяч євро, що є нижчим ніж ставка податку в Україні.

Цікавим інколи постає питання, чи заробітна плата директора підприємства є дивідендами? Юристи впевнені, що ні. Пояснюється це тим, що директор фактично буває найманим працівником, який й отримує фіксовану зарплатню. Тут слід чітко розмежовувати функції такого директора і власника, який володіє корпоративними правами на підприємство.

У ПАТ ще трохи складніше

У публічних акціонерних товариствах (ПАТ)  дивіденди виплачуються з їхнього чистого прибутку та виключно у грошовій формі. Розмір дивідендів залежить від кількості акцій, якими володіє власник таких акцій. 

Тому слід зазначити, що в такому акціонерному товаристві є два види акцій – прості та привілейовані. 

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів. 

Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства. У випадку недостачі чистого прибутку виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Виплата дивідендів здійснюється не пізніше ніж протягом 6 місяців з моменту прийняття рішення про таку виплату. При простроченні власники акцій мають право в позасудовому порядку стягнути розмір дивідендів як заборгованість.

Рішення про виплату дивідендів та їхній розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Порядок виплат та розмір дивідендів за привілейованим акціям вказується в статуті акціонерного товариства.

Є також три типи оподаткування дивідендів у ПАТ. 

5% – застосовуються для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами. Вони повинні бути нараховані резидентами, які є платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

9% – для доходів у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, корпоративними правами, нарахованими нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

І нарешті 18% – в інших випадках.

Слід додатково зазначити, що ще сплачується і 1,5% військового збору.

Дивіденди як інструмент залучення інвестицій від третіх осіб

Якщо власник фірми зацікавлений у розвитку свого підприємства та інвестиціях у нього, він може залучати до процесу розподілу дивідендів сторонніх осіб (це можуть бути фізичні особи), які готові вкладати певні кошти у компанію для отримання у майбутньому частки прибутку. Це іменується для таких осіб «пасивним» доходом. 

Особа може придбати корпоративні права на компанію і з цього моменту в такої особи виникає право на отримання частини чистого прибутку компанії. Розмір частки від прибутку залежить від розміру частки цієї особи в компанії. 

Такий механізм можна застосовувати для мотивації ключових співробітників. Надаючи частку від прибутку у вигляді дивідендів, співробітник буде більш зацікавлений у прибутковості та загальному розвитку компанії.

Такі способи інвестиції, як вважає Володимир Владимиров, можуть використовуватися при оформленні стартапів, коли одна сторона-інвестор вкладає грошові кошти, а інша сторона – ідею чи певне право інтелектуальної власності. 

«У подальшому розподіл прибутку здійснюється на підставі того як саме оформили сторони свої правовідносини. Інвестор в такому випадку може взагалі не втручатись в управління компанією, а тільки отримувати свої дивіденди», – каже він. 

Періодичність виплат дивідендів у випадку з ТОВ є таким же, як і ми описували вище – не частіше одного разу на квартал.

Що стосується отримання «пасивного» доходу у випадку з АТ, то механізм залучення коштів є схожим на ТОВ. У випадку з АТ змінюється спосіб корпоративного управління. Корпоративні права підтверджуються акціями, яких може бути велика кількість. Такі акції можуть розподілятись між власниками. Сама акція може виступати окремим товаром. Періодичність виплат таких дивідендів – раз на рік.

Участь в корпоративному управлінні компанією не впливає на оподаткування дивідендів. Якщо особа просто володіє акціями в акціонерному товаристві чи часткою в ТОВ, то сплата податків за отримання дивідендів буде така сама, як і у випадку прямого управління діяльністю компанії. 

Без досвіду краще не інвестувати

Чимало пересічних українців цікавляться – чи можна без особливого практичного досвіду придбавати акції підприємств чи їхню частку. 

Фахівці цього робити уперто не радять. У випадку з акціонерними товариствами, то існують брокери, які за кошти та від імені покупця будуть купляти чи продавати акції. Дохід та ризики будуть залежати від домовленостей з брокером та правильно укладеного агентського договору. 

У випадку з ТОВ можна використовувати механізми інвестиційних договорів, в яких і буде чітко прописана взаємодія інвестора та товариства.