Від практичних кейсів до системних змін: Ощадбанк утретє зібрав лідерів на форумі «Моя безбар’єрність. Вивчені уроки»

Безбар’єрність в Україні дедалі більше переходить від окремих ініціатив до системних рішень – у державі, бізнесі, громадах та повсякденному житті. Саме практичним змінам, досвіду їх впровадження та урокам, які допомагають рухатись далі, було присвячено третій щорічний форум «Моя безбар’єрність. Вивчені уроки», організований Ощадбанком за підтримки Visa в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Подія об’єднала близько 400 учасників: представників держави, бізнесу, громад, ветеранської спільноти та громадського сектору. Учасники говорили про рішення, які вже працюють, помилки, з яких варто робити висновки, та практики, які потребують масштабування.

Перший блок події відкрили візійні промови представників держави, Національного банку України та організаторів форуму.

«Хтось скаже: що зміниться від того, чи ми говоритимемо «інвалід», чи «людина з інвалідністю»? Відповім: дещо важливе – людина нарешті посяде перше місце. І в нашому мовленні, і в наших діях. Це стосується не лише дітей у школі. На будь-якому рівні – в державі, у громаді, в компанії – саме мова показує, кого ми ставимо на перше місце. Спочатку – людина. Саме це і є гідність. І наша власна також», — зазначила Олена Зеленська, перша леді України, у відеозверненні до учасників форуму.

Для фінансового сектору цей принцип означає передусім реальний доступ людини до фінансових послуг.

«Наш головний вивчений урок – безбар’єрність та інклюзивний підхід у роботі не можуть залежати від окремих ініціатив чи людей. Вони стають незворотними, коли вбудовані у правила роботи фінансової системи. Саме тому ми працюємо над Стратегією розвитку фінансової інклюзії України, яка має об’єднати напрацьовані рішення в цілісну довгострокову політику – з чіткими цілями, вимірюваними показниками, визначеною відповідальністю та регулярним моніторингом. Кращі практики мають ставати стандартами, стандарти – частиною правил. Так ми будуємо фінансову систему, доступність якої для кожного не залежатиме від обставин», – зауважив Андрій Пишний, голова Національного банку України.

Водночас доступність послуг залежить не лише від системних правил, а й від того, як люди взаємодіють між собою.

«Коли ми вміємо говорити безбар’єрно, нам легше будувати стосунки з дуже різними людьми – без незручності, страху сказати щось не те й образити людину. Таке мовлення дає більше свободи у спілкуванні. Ми не відводимо очі, коли не знаємо, що сказати, і не уникаємо контакту через страх помилитись. Ми знаємо, коли доречно говорити про інвалідність, вік, особливості здоров’я чи інші життєві обставини, як реагувати на незнайому ситуацію і залишатись уважними до співрозмовника. Навчання безбар’єрному мовленню допомагає почуватись впевненіше у спілкуванні, краще розуміти одне одного та створювати професійні й особисті стосунки, у яких відмінності не стають причиною для дистанції», – зазначила у своєму виступі Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.

Практичний вимір безбар’єрності обговорили й представники центральної влади. Учасники панелі наголошували на необхідності комплексного підходу, який має змінювати не лише середовище, а й суспільні норми. До обговорення долучились Олена Ковальська, заступниця Керівника Офісу Президента України, Наталія Козловська, заступниця міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, Інна Солодка, заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності, та Вікторія Рясна, заступниця міністра молоді та спорту з питань європейської інтеграції.

Окремий акцент учасники панелі зробили на тому, що доступність має визначатись не формальною наявністю окремих елементів, а можливістю людини реально скористатись послугою.

«У нашому розумінні, якщо людина не може скористатись послугою – послуги не існує. Послуга не може існувати заради послуги, якщо до неї немає доступу. Ми часто бачимо, що формально пандус є, але скористатись ним неможливо. Тому необхідно змінювати підходи не лише до створення середовища, а й до підготовки фахівців, які його проєктують і формують», –зауважила Наталія Козловська, заступниця міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Такий підхід до безбар’єрності поділяють і представники бізнесу, для яких доступність стає частиною розвитку продуктів, сервісів та цифрової економіки.

«У філософії компанії Visa безбар’єрність – це більше ніж доступність фінансових послуг. Це основа сталого розвитку суспільства. Ми прагнемо, щоб кожна людина незалежно від її віку, стану здоров’я, життєвих обставин чи місця проживання за допомогою зручних електронних платежів могла долучитись до цифрової економіки та ринку праці й повною мірою реалізувати свій потенціал. Саме тому ми послідовно підтримуємо партнерства, які допомагають укорінювати принципи безбар’єрності в Україні. Одним із таких партнерів є Ощадбанк, із яким нас об’єднують інклюзивні цінності та багаторічна співпраця. Наш спільний форум уже третій рік поспіль підтверджує статус ключового майданчика для обміну досвідом розбудови безбар’єрного середовища та перетворення напрацьованих принципів на реальні зміни», – відзначила Тетяна Чорна, віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні.

Цей підхід Ощадбанк втілює у власній практиці. Безбар’єрність є частиною стратегії банку та багаторічної роботи, яку він розпочав понад 12 років тому із впровадження інклюзивних відділень, а згодом розширив у межах комплексної програми «Моя безбар’єрність».

«Безбар’єрність починається не з пандуса і не з адаптованого сервісу. Вона починається зі ставлення до людини – з того, як ми звертаємось один до одного, які слова використовуємо і чи бачимо перед собою насамперед людину, а не її інвалідність, вік чи інші особливості. Але ставлення має підкріплюватись конкретними рішеннями. Сьогодні понад 750 відділень Ощадбанку відповідають нормам безбар’єрності, працюють 44 інклюзивних відділення власного формату, 15 мобільних підрозділів та понад 650 банкоматів, адаптованих для людей із порушеннями зору. За цими цифрами – конкретний досвід, який ми напрацьовували роками і яким ділимось сьогодні з учасниками форуму», – наголосив Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку.

Водночас безбар’єрність – це не лише доступ до послуг і середовища, а й можливість бути почутим та повноцінно включеним у суспільне життя.

Емоційним акцентом форуму стала презентація ескізу вистави Театру ветеранів. Директор театру та військовослужбовець Олександр Лютий висловив вдячність за підтримку ветеранського мистецтва: «Мистецтво має особливу здатність говорити про стійкість і людську гідність мовою серця. Дякуємо Ощадбанку за довіру та створення цього простору. Для ветеранів важливо бути почутими, і саме такі події дають наснагу жити, творити й перемагати будь-яку байдужість».

Третій форум «Моя безбар’єрність. Вивчені уроки» продовжив започатковану Ощадбанком дискусію про перехід від окремих безбар’єрних рішень до системних змін. Його головний урок – безбар’єрність працює тоді, коли стає частиною щоденних рішень, сервісів і взаємодії з людьми.

Організатори форуму висловлюють вдячність кожному спікеру, модератору та учаснику за фахову експертизу, відкритість і внесок у розбудову безбар’єрної України.