«Пропонували зустрітися, давай поп'ємо кави». Голова Ощадбанку Сергій Наумов про курс, переговори з Укрпоштою, інфляцію та кредити — інтерв'ю (друга частина)
Інтерв'ю
Друга частина
— Знижувати частку держпаперів?
— Так, є відповідні показники.
— Може, це й викликало питання у міністерстві фінансів, бо вони хочуть, щоби купували більше ОВДП?
— Стоп, зачекайте. Справа в тому, що Кабінет Міністрів затвердив ці показники. У них чітко визначено, що до 2024 року ми маємо дійти до меншої залежності від фінансування державних компаній, до меншої залежності від активів, вкладених у ОВДП, з низьким NPL. Наше завдання було зробити «дорожню карту»: як із пункту А прийти до пункту Б. Показники, які нам дали, для Ощада досить амбітні. Тому нам потрібно було розбити по роках те, як ми рухатимемося цим шляхом. Природно, у нас був бізнес-план, який є складовою цієї стратегії і яким ми йшли ще до її остаточного затвердження.
— Чи можете назвати основні цифри?
— Дані знаходяться у відкритому доступі. Я говорю про ті показники, яких ми маємо досягти до кінця 2024 року.
— Аналітики запитують, чому банк має такі слабкі фінансові результати.
— Давайте визначимося, що вони називають слабкими результатами.
— 849 млн грн… (чистий прибуток — Ред.)
— Будь-який звіт про прибутки та збитки має певні складові, з яких складається прибуток. Зрозуміло, це прибутки, витрати, у банків ще резерви. Найпоказовіший результат роботи — це операційний прибуток. Так ось, якщо взяти операційний прибуток…
— 4,6 мільярда… (операційний прибуток — Ред.)
— Це на 4,2 мільярда більше, ніж було за підсумками 9 місяців минулого року. Це кеш, прибуток, який банк заробив. Потім йдуть відрахування до резервів та переоцінка активу. 2014 року нам дали в капітал державні індексовані папери (індексні ОВДП). Вони з опціоном; у разі, якщо на ринку ревальвація національної валюти, (курс гривні до долара США зростає), відбувається негативна переоцінка справедливої вартості опціону в складі цих паперів. Що має негативний вплив на фінансовий результат банку. Але якщо на ринку девальвація національної валюти (курс гривні до долара США падає), переоцінка опціону позитивно впливає на фінансовий результат банку. І вийшло так, що у 2020 році за суттєвої девальвації ми отримали прибуток 2,8 млрд грн, а операційний прибуток був досить низьким.
До неї додався прибуток на папері від переоцінки. Уявіть, наприклад, у вас є якась акція. Ви її купили за 200 доларів, вона зараз на ринку торгується за 400 доларів, але ви її не продаєте. Ви у себе в голові або у звітності вашій тримаєте: ага, 200! я маю дохід, який не реалізований, у 200 доларів. А потім — через якийсь час — ваш папір став коштувати 100 доларів, і ваш прибуток знизився, хоча він теж не реалізований. Приблизно те саме відбувається з активом цінних паперів з опціоном. На сьогодні якраз 4,6 мільярда ми заробили і 3,8 мільярда поставили як мінус через переоцінку. Чистий прибуток вийшов 849 млн грн. Просто це потрібно розуміти.
Ефективність банку зросла. Це пов’язано зі зростанням доходів. Ми збільшили відсотковий дохід на 60%, комісійний дохід — на 40%. Операційний плюс також вийшов від зниження вартості ресурсної бази, менших ставок за депозитами. Тому що ліквідності багато; навіщо банку переплачувати за ліквідність, яка не потрібна? Відповідно ми значно розширили нашу маржу, і це дало нам серйозний відсотковий дохід. Крім цього, наш портфель тільки за великими клієнтами — юридичними особами виріс на 10 мільярдів.
— Це за рахунок державної програми 5−7−9%?
— Ні. Це програма для МСБ, ми там приросли на 3 млрд, хоча плани були скромнішими через пандемію… Звісно, нам у сегменті підприємництва дуже допомогла ця програма. Я вважаю, загалом 5−7−9% — правильна ініціатива. Нарешті хтось не побоявся стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу. Коли я мав можливість у минулі роки виступати перед нашими чиновниками, я завжди казав: запускайте програму підтримки МСБ! Вона є в Азербайджані, вона є у Молдові. А в нас ніякої серйозної системної програми не було…
— Незважаючи на те, що в цій програмі є і політичний піар, загалом вона має бізнес-складову?
— Малий бізнес в Україні не звик брати кредити. А з появою цієї програми люди почали звертатися, почали розуміти, що завдяки кредитам вони швидше розвиваються. Не просто за рахунок власних грошей чи позики «у дядька Васі» під 20−30%, та ще у валюті. І потім все життя працюватиме на те, щоб цьому «дядьку Васі» віддавати. Малий та середній бізнес почав приходити до банків, почав відкривати свою звітність, працювати «в білу». Ощад — другий на ринку з фінансування інвестиційних проєктів у малому та середньому бізнесі. Це проєкти, які зрештою дозволяють створити нові робочі місця, нову конкурентну продукцію. І ще вона буває експортною. Програма запрацювала, ми до неї підключилися, і вона успішна.
— Не всі банки такі оптимістичні.
— Ви про листа… Не коментуватиму його. Все не зовсім так, як це було представлено згодом у мас-медіа: ніби хтось проти цієї програми. Питання до програми є. Як і до будь-якого продукту, є питання. Але загалом програма відбулася, і вона дуже корисна для країни. Тепер банкам потрібно думати про те, як ми житимемо після програми.
— Звичайно, повертати треба ці кредити.
— До речі, за цією програмою є найменший відсоток проблемних кредитів. Нуль практично. У цьому аспекті вона працює дуже добре.
— ROE (рентабельність власного капіталу — Ред.). Ви вже про нього згадали. Він у вас 5% зараз.
— Знаєте, чому 5%?
— Чому?
— Тому що є переоцінка, про яку я щойно вам сказав. А якщо ви берете так званий управлінський звіт, управлінську операційну книгу, то у нас повернення на капітал зросло до 28%. Такий самий показник минулого року був меншим за нуль. Нас як менеджмент оцінюють за управлінською звітністю. Що це означає? Без урахування переоцінки. Тому що показниками дуже легко маніпулювати. Ось, наприклад, зараз курс летітиме вгору…
— Скажете «Вау, ми такі прибуткові, класні»?
— Говоритиму про це. Тому що компенсую ті збитки, що виникли, коли курс знизився. А якщо курс, наприклад, зросте, вплив переоцінки піде в нуль. І тоді буде просто справжня картина. Так от, якщо негативна націнка піде, то чистий прибуток банку має бути на рівні п’яти мільярдів гривень. Це рекорд за весь час існування Ощадбанку.
Коли у нас знижується курс гривні до долара, Ощадбанк показує більший прибуток. Коли курс зростає, то банк показує результат гірше.
— Які напрями в Ощаді зараз дають найбільший дохід?
— Кредитування насамперед корпоративного бізнесу. Тобто, більше доходу приносить кредитний портфель.
— Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то кредитування займає найбільшу частку?
— Кредитування. Відсотковий дохід — це основний дохід банку.
— А що далі?
— Оскільки ми маємо велику частку ОВДП, то вони теж приносять нам дохід. Далі йде, звичайно, малий та середній, а також роздрібний бізнес. Загалом усі сегменти серйозно наростили як відсотковий, і комісійний доходи. Загалом по банку за три квартали чистий процентний дохід становить 9,3 млрд грн, що на 3,6 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Чистий комісійний дохід становить 4,5 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2020 року цей показник збільшився на 1,3 млрд грн.
— А ось роздрібний бізнес. Усі асоціації з Ощадбанком — це виплата пенсії…
— Це вже не так. Ми намагаємося подолати цю виставу і досягли в цьому успіху. Реальний «прорив» для Ощадбанку розпочався у 2014 році. За Пишного почалися великі реформи, трансформація відділень, початок диджиталізації. Нині етап подальшого розвитку, реалізація нової стратегії, комерціалізація та приватизація. Цей етап уже моя відповідальність.
— Щодо фінансових потоків — скільки це? На цих пенсіях ви щось заробляєте?
— Ми там дуже мало заробляємо. Є цифра прибутку, яка звучить солідно. Але ще є численні витрати, які багато в чому цей дохід перекривають.
— Це цікаво.
— Я вас розчарую, бо пенсіонерам пропонують пільгові умови.
— Це радше соціальна відповідальність?
— Абсолютно вірно. У багатьох людей старшого покоління фінансова культура залишилася ще з часів СРСР. Багато хто не користується мобільним застосунком. Отримують пенсію та одразу знімають її через банкомат. А туди треба завантажувати кеш, і цей кеш теж недешевий, його треба розвезти мережею. Витрати на це все досить високі.
— Чому ви досі ще не почали щільно та потужно співпрацювати зі Смілянським та Укрпоштою у цьому плані?
— Я не противник того, щоб Укрпошта перетворилася на банк з обмеженою ліцензією. Вони мають відділення, вони хочуть наповнити їх бізнесом — я за. Єдиний мінус у цьому всьому — це частка державних банків, яка має знижуватись, а вона збільшиться.
Мені було б навіть простіше та краще, якби Укрпошта стала банком. Тому що вони змогли б у віддалених населених пунктах нашої країни обслуговувати людей. Наше ж завдання — приватизація, і для її виконання ми маємо бути ефективнішими. Ні для кого не секрет, що Ощад скорочує мережу.
Але ми скорочуємо її з розумом та розуміємо свою відповідальність. Наприклад, у нас багато відділень залишається у Донецькій та Луганській області. Часто, крім нас, інших відділень банків там немає. І ми не кинемо людей напризволяще. Ми там навіть відкриваємо відділення, наприклад, на пунктах пропуску.
— Ви зі Смілянським ніколи не зустрічалися, не спілкувалися на цю тему?
— Я зустрічався з ним.
— У вас немає якихось потенційних домовленостей із ним?
— У нас були спроби, був інший варіант співпраці, який у принципі поки що ними не приймається. Вони були нашими агентами. Тобто в межах співпраці з Ощадбанком обслуговуватиме клієнтів у своїх відділеннях.
Співробітник міг бути з їхнього боку, вони були б нашими агентами і заробляли свої комісії. Але ні, вони хочуть мати саме власний банк. Це їхнє право.
— Ось, Укрпошта стане банком, який теж почне виплачувати пенсію. Як це відбуватиметься?
— Вони й зараз її виплачують, і вони ж її фізично розносять, листоноші.
— Смілянський казав, що листоноші фактично стануть співробітниками банку.
— Я думаю, керівництво Укрпошти розуміє, що, ставши банком, вони повинні виконувати вимоги НБУ до кас і відділень. Потрібні каси з непробивним склом, відповідні сховища. А це все інвестиції і великі інвестиції. Не може бути, що один із банків користуватиметься набагато більш пільговими умовами, не виконуватиме вимоги НБУ, а інші банки інвестуватимуть у це, вкладатимуть відповідно до вимог. Це навіть небезпечно, скажімо так. Тому що банківське відділення має бути захищене.
— Я так розумію, ви Смілянському пропонували, щоб вони були агентами.
— Не я особисто, але в історії Ощадбанку такі обговорення велися.
— І Приват, і Укрексім списують борги та ведуть роботи з повернення. Що ви робите саме в цьому напрямі?
— За цей рік ми маємо реальні результати. Проблемні активи ми серйозно зменшили. Якщо на початок року ми мали 51% (за методикою НБУ), то зараз 34%. Здебільшого за рахунок списання. І це нормально.
— Як це відбувається на практиці?
— Приклад. Одна із великих аграрних компаній. Ми реалізували весь комплекс заходів. Відбулися суди. Що можна було забрати із закладеного майна — ми забрали чи продали. Далі за нормативними актами Кабміну та НБУ є певні критерії, коли банк може списати цей актив із балансу. Він і не є активом і не приносить гроші. Це спотворення звітності. Тому він списується за рахунок резервів. Адже банк формує резерви, якщо є проблемний борг.
І щойно сформовано 100% резервів та проведено всі заходи, лише тоді борг списується. Але це не означає, що списання — це прощення. Нічого подібного. Банк продовжує діяльність щодо подальшого відшкодування цього кредиту. Навіть якщо суми не надто великі. Часто є поручителі, якісь інші механізми. Але як актив він не повинен показуватися і рахуватися на балансі банку.
— Ви не плануєте найближчим часом…
— 19 мільярдів з початку року ми списали.
— А скільки ще плануєте списати?
— Можливо, ще один мільярд…
— Це означає, що ще один мільярд потрібний як резерв?
— Усе зарезервовано. В ідеалі у нас нічого не залишиться, ми спишемо все. І крім цього ми ведемо претензійну роботу. І ми мали погашення за рік — напевно, найбільші погашення серед державних банків. Кеш, живими грошима цього року ми отримали 2,3 мільярда.
— За рахунок якихось кейсів?
— Є одна компанія, яка справді провела роботу та за допомогою рефінансування погасила кредит.
— Не можете назвати?
— Це питання банківської таємниці. Але за багатьма позичальниками було зроблено фінансову реструктуризацію в межах відповідного закону. Їх перелік — публічний. Цього року, наприклад, був кейс з ТОВ «Асоціація дитячого харчування».
— Який у вас прогноз щодо фінансових результатів на цей рік?
— Це дещо непередбачувано з погляду торгової переоцінки. Якщо курс якось стабілізується, і гривня не ревальвуватиме, то тоді ми плануємо десь близько 900 мільйонів. Це так, прогнозно. Можливо більше, можливо менше.
— Це чистий прибуток?
— Чистий прибуток з урахуванням негативної переоцінки.
— А операційний прибуток?
— Розраховуємо отримати близько 6 млрд грн.
Але якщо у нас нівелюється торгова переоцінка, то, по суті, це буде шість мільярдів чистого прибутку.
ОВДП, кредити бізнесу, диджитал та конкуренція з необанками
— Як ви взагалі ставитеся до інвестицій? Тому що банки таки дуже щільно не кредитують. Хоча кредитування трохи виросло, але все ж таки більше вкладають гроші в ОВДП.
— Це чистий прагматизм комерційного банку. ОВДП — це безризикові вкладення. Відповідно, якщо банк має вільну ліквідність, використання якої в найближчій перспективі під питанням, то він купує папери на максимальну суму. Що стосується західних банків, то вони мають встановлені ліміти, і вони не можуть їх перевищити. Вони залежать від бізнес-клімату в країні, від попиту на кредити, розвитку економіки.
— Як ви зараз оцінюєте ситуацію, чи вигідно зараз кредитувати? Ви кажете, у вас зростають доходи з кредитування. Тобто, я так розумію, є тенденція, що зараз таки вигідніше кредитувати, ніж тримати в ОВДП?
— Ми маємо стратегічну мету. Розумієте, ви не продасте банк, якщо він не матиме стабільної бізнес-моделі. Стабільна бізнес-модель — це кредитування економіки.
— Який у вас розподіл кредитного портфеля?
— Сьогодні у нас у кредитному портфелі 30% — державні компанії, 70% — приватний бізнес. Якщо ми говоримо про державні папери в портфелі, то їх частка в чистих активах становить 42%.
— Зменшується?
— Зменшується. Але це не означає, що ми перестаємо працювати з цим інструментом. Це інструмент керування ліквідністю. Кожна гривня має працювати і не повинна завдавати збитків. Є вільна ліквідність, щоб гроші працювали ефективно, ми вкладаємо в ОВДП, і вони працюють. Але стратегічно ми рухаємось у бік скорочення цього портфеля — у бік розширення відносин із бізнесом. Тому що фінансування бізнесу — це не лише процентний дохід. Це зарплатні проєкти, це крос-сейл зі співробітниками, інтерчейндж тощо.
Інтерв'ю
Прес-служба Ощадбанку