Криза як можливість: Як малий бізнес знаходить варіанти власної енергонезалежності

Альтернативні джерела енергії, наприклад, сонячні панелі та газопоршневі електростанції, стають рятівним колом для підприємств, надаючи їм автономію та захист від раптових відключень.

Не так давно Ощадбанк за сприяння програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» провів конференцію, де йшлося про конкретні поради бізнесу, як нарощувати експортний потенціал. На одній з панелей мені запам’ятався невеселий виступ одного з наших клієнтів, що представляє середній бізнес. Він розповів про свій звичайний робочий день, який він регулярно витрачає на спілкування з різними установами на тему запобігання відключенням електрики. Ми поспілкуватися із цим клієнтом про те, як банк може зарадити в цій ситуації. В результаті це підприємство стало першим позичальником українських банків, який отримав позику на придбання газопоршневої електростанції на пільгових умовах державної програми «Доступні кредити 5−7−9%».

Це підприємство займається виробництво складової одного з найбільш популярних продуктів народного споживання. При чому виробничий процес триває 8 годин, і якщо під час цього циклу вимикається світло, то всю сировину доводиться викидати на смітник, а обладнання зазнає пошкодження. Окрім того, кожна година простою тягне за собою втрати. Щоб забезпечити ефективність роботи, необхідно отримувати достовірні прогнози з енергетичної ситуації заздалегідь — а це в нинішніх умовах часто неможливо.

Цей приклад — гарне підтвердження того, що навіть в умовах енергетичної кризи підприємці за допомогою банку можуть спільно шукати вихід із скрутного становища та знаходити потрібні рішення. Тим більше, що знаходити їх усім учасникам процесу активно допомагає держава в особі міністерства економіки.

Наше останнє опитування серед малого та середнього бізнесу свідчить, що 74% компаній оцінюють свої потреби в електроенергії на рівні 3 МВт, а 68% вважають ситуацію з енергопостачанням проблемною. Крім того, 25% бізнесів потребують фінансування для розв’язання питань енергозабезпечення, і більшість з них (80%) готові інвестувати в енергетичні проєкти в другій половині 2024 року.

Енергетична криза завдає удару по здатності бізнесу функціонувати ефективно, підштовхуючи компанії до нових рішень. Альтернативні джерела енергії, наприклад, сонячні панелі та газопоршневі електростанції, стають рятівним колом для підприємств, надаючи їм автономію та захист від раптових відключень. У цьому навіть є певний позитив — по закінченні війни український бізнес стане більше енергетично сучасним.

Про це йдеться і у щойно ухваленій урядовій «Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року». У документі зазначається, що енергетична нестабільність і пов’язані із нею витрати залишаються предметом занепокоєння. Тому стратегія передбачає сприяння бізнесу у «зеленому переході», що разом з іншим включає більш широке використання альтернативної енергетики.

Для того, щоб цей перехід відбувся, стратегія передбачає розроблення та створення пільгового кредитування підприємств, а також запровадження програми для проведення професійних енергоаудитів та надання субсидій на підвищення енергоефективності для підприємців. Ці зміни мають зробити свій внесок у скорочення викидів парникових газів та підвищення частки відновлюваних джерел енергії у структурі кінцевого енергоспоживання.

Сталий розвиток під час війни має глибший сенс, ніж просто бізнесові рішення. Помітно, що у світі справді більше уваги приділяють альтернативним джерелам енергії, і це не лише питання економічної вигоди. В Європі багато компаній обирають постачальників, які мають стале виробництво (sustainable manufacturing) та забезпечують себе зеленою енергією. Це стало новим стандартом: без цього не всі готові навіть розпочинати переговори. Сталість тепер означає більше ніж просто собівартість продукції - вона стає невіддільною частиною репутації та конкурентоспроможності бізнесу. І тут постає логічна дилема: якщо ви плануєте вихід на європейський ринок, чи готові ви відповідати новим вимогам? В Європі сталий розвиток — не просто модне слово, а реальна необхідність. Якщо ваше виробництво не використовує зелену енергію або не впроваджує енергоефективні технології, то ваші шанси знайти партнерів можуть суттєво знизитись.

Руйнування енергетичної інфраструктури є великим викликом для українського бізнесу, змушуючи його адаптуватись до нових умов. За три роки повномасштабної війни бізнес адаптується до нових реалій, і це стає для підприємців Business as Usual. Проте саме в цих умовах відкриваються нові можливості для впровадження власних рішень щодо енергетичної незалежності, що може зробити компанії більш стійкими в майбутньому.

Цікаво, як деякі українські підприємці креативно вирішують проблему енергопостачання. Наприклад, меблеве виробництво у Львівській області створило невеличку генерацію енергії з обрізків дерева. Вони спалюють ці залишки й частково забезпечують виробництво енергією. Такий підхід допомагає їм під час перебоїв з електроенергією зберігати стабільність роботи. І це не поодинокий приклад.

Ми спостерігаємо зростання фінансування зелених бізнес-проєктів. Особливо популярними стають сонячні станції, газопоршневі електростанції, гідро-, біо- і вітрові станції. Лідерами з залучення фінансування є Закарпатська, Івано-Франківська, Житомирська та Полтавська області. Держава разом із банками роблять подібні інвестиційні проєкти більш доступними. Ще один шлях збільшення доступності кредитів — це партнерські програми із виробниками/дилерами енергетичного обладнання, які суттєво покращують умови позик для підприємців. Ставки за такими кредитами можуть бути взагалі безпроцентними.

Ще один обнадійливий факт. Хоча такі капітальні інвестиції на енергонезалежність зумовлюють зростання операційних витрат, особливо порівняно з традиційними значно дешевшими джерелами електроенергії, є й світлий бік. 

Інвестиції у відновлювані джерела енергії здатні швидко окупитись і принести чисту економію в довгостроковій перспективі, адже строк експлуатації сонячної станції може сягати 30 років.

Розгляньмо конкретний приклад: встановлення сонячної станції потужністю 1 МВт вартістю 800 тис. доларів дає можливість знизити витрати на електроенергію з мережі на вражаючі 9,3 млн грн на рік. Хоча ці інвестиції можуть здаватись величезними, повернення вкладених коштів за таких умов відбудеться приблизно за 3,6 року. Це за умови, що споживання електроенергії підприємством становить 1 500 000 кВт·год на рік, а сонячна станція забезпечить близько 1 350 000 кВт·год.

Отже, є чимало фактів, що свідчать: український бізнес не загубиться в темряві. Фінансування енергетичних проєктів стало одним із ключових напрямів розвитку української економіки, особливо в контексті енергетичної кризи та необхідності диверсифікації джерел енергії. Такі інвестиції є привабливими для бізнесу, оскільки вони не лише знижують залежність від національної енергомережі, а й сприяють зменшенню витрат на електроенергію, підвищенню стабільності постачання та захисту від перебоїв, спричинених бойовими діями. Окрім того, перехід на екологічні джерела енергії допомагає зменшити викиди вуглекислого газу та зберегти навколишнє середовище — і це є дуже позитивним фактором для зміцнення репутації українського бізнесу.

https://biz.nv.ua/ukr/experts/de-maliy-biznes-bere-koshti-na-energonezalezhnist-v-ukrajini-ekspert-rozpovidaye-prikladi-50457617.html