24 лютого 2022 року вся Україна об’єдналася, щоб боротися з ворогом. Ті, хто ще вчора шив вишукані сукні, почали виготовляти бронежилети та форму для військових. Служби таксі – безкоштовно доставляти замовлення. А заклади харчування – готувати їжу для військових ЗСУ й територіальної оборони.
Про те, як все організовували, хто фінансує процес та скільки порцій на день готується, розповів власник ресторанів Smilefood Олександр Соколов.
Благодійність для нас не нове поняття
Smilefood – це онлайн-ресторани в Одесі, Києві, Миколаєві та Вінниці. Вони працюють тільки на доставлення. Готують піцу, роли та інші страви.
Компанія має великий досвід благодійності, наприклад, під час пандемії коронавірусу організувала безплатне харчування для медиків. До того ж постійно співпрацює з благодійною організацією «Сім’я».
Тож коли в Україну увірвалася війна, в мережі Smilefood знали, як працюватимуть далі. Вже 25 лютого Олександр Соколов розглянув із представником штабу Національного спротиву на Одещині Сергієм Братчуком, чим може бути корисним. Відтак онлайн-ресторан, крім страв на замовлення, почав готувати обіди для військових ЗСУ, територіальної оборони, військкоматів, внутрішньо переміщених осіб та інших людей, які цього потребували.
На сьогодні компанія приготувала вже 43 тис. порцій. Щодня годує 600–900 осіб, залежно від потреби.
Фінансування обідів стихійне, витрати оплачуємо самі
Олександр розповідає, що було кілька етапів фінансування цього проєкту:
- Пожертви. Спочатку компанія на своїх сторінках у фейсбуку та інстаграмі оголосила, що збирає кошти для організації харчування військових. Про це ж Олександр повідомив чисельні бізнес-спільноти, до яких входить: Спілку українських підприємців, MBA тощо.
«Люди перераховували, хто скільки міг: 500, 1 тис., 10 тис. грн. На цьому етапі за перший тиждень вдалося зібрати 220–250 тис. грн. Потім потік грошей припинився. А разом з тим вже наприкінці другого тижня стало зрозуміло, що війна швидко не закінчиться. Тож потрібно було шукати інші шляхи», – пояснює бізнесмен.
- Благодійні порції. Подібну акцію компанія організувала, коли годувала лікарів під час пандемії ковіду. На сайті та в застосунку Smilefood є розділ, де людина може придбати фіксований обід для тероборони чи військового за 50, 150 чи 250 грн. Тут теж спочатку був ажіотаж охочих допомогти, але згодом і ця ініціатива вичерпалася. На думку Олександра, це передбачувано - люди так само опинилися в складних обставинах, заощаджують, тому не можуть активно допомагати.
- Домовленості. Наразі компанія шукає постачальників самостійно.
«От з останнього: ми знайшли хлопців, з якими я вчився на MBA, у них виробництво курятини та індички десь під Сумами. Там ідуть бойові дії, є ризик, що все пропаде. Хлопці нам дали 2,5 т м’яса. Ми знайшли автівку, водія, який зміг це все привезти, оплатили пальне. Тут, в Одесі, знайшли склади, де зберігати м’ясо. Тепер маємо м’ясо для обідів нашим військовим», – ділиться Олександр.
- Бартер. Були й такі приклади: 10 т зерна обміняли на борошно, а його – на макарони.
- Спорадична чи постійна допомога від установ та громадян. Засновник компанії радіє, що багато людей діляться овочами. Так само буває допомога від державних адміністрацій чи волонтерських фондів.
«Ми вийшли на керівництво Укрпошти – вона займається гуманітарними справами. Тепер постійно отримуємо допомогу від них. Дзвонять і з тероборони – якщо їм привозять якісь продукти, передають нам, і ми готуємо. Так з миру по нитці й маємо на обіди військовим», – каже пан Соколов.
На перших етапах онлайн-ресторан складав меню. Але фінансування швидко закінчилося, тому наразі проєкт має такий вигляд: готують з того, що знайшли. Чого не вистачає, докупають самостійно.
Витрати на електроенергію, пальне, пакування тощо покриває компанія, ніхто нічого не компенсує. А працівники готують фактично безплатно.
«Кухарі у першу чергу виконують замовлення по основній роботі, у нашому онлайн-ресторані. За це вони отримують зарплату. Для військових готують безкоштовно. Розумієте, благодійність – одна з цінностей нашої компанії. Ніхто жодного разу не попросив оплати за допомогу військовим. І я дуже вдячний кожному члену команди за те, що вони роблять», – резюмує Олександр.
Власник компанії наголосив і на тому, що готують в ресторані смачно та безпечно. Дотримуються вимог міжнародної сертифікації ISO 22000:2018 (безпеки харчових продуктів), ISO 9001:2015 (стандарт побудови системи управління якістю) та HACCP, яку отримали кілька років тому.
Ресторатори об’єднуються
Так само почали волонтерити представники ресторанного бізнесу в інших областях України. Дехто працює самостійно, втім багато людей чи закладів об’єдналися. Наприклад, Кухня оборони Києва щодня готує по 1 тис. порцій для захисників, літніх людей і дітей. Проєкт створили кілька шеф-кухарів у столиці. Обіди готують коштом благодійних внесків та завдяки допомозі бізнесменів, постачальників і гуманітарки. Разом з тим засновники проєкту підкреслюють: кухні мають дотримуватися стандартів якості й безпеки продуктів.
«Найскладніше на старті було організувати порядок та правильну гігієну, чистоту на всіх етапах приготування їжі. Нам це вдалося. Ми пройшли перевірку санітарної служби. Турбуємося про наших захисників. Впевнені, що годуємо їх ситно, правильно й безпечно. Звертаю увагу інших кухарів, що потрібно дбати про гігієну та якість усього, що ви готуєте, адже це здоров’я людей», – зауважує співзасновник проєкту Ілля Ульянов.
Українська ресторанна асоціація, що до війни об’єднувала 2,5 тис. учасників ринку, теж волонтерить.
«З початком війни ми відкрили волонтерські кухні в Києві. Наразі ми безкоштовно годуємо частини ЗСУ, лікарні, дитячі будинки та будинки літніх людей, поліцію, територіальну оборону, людей у бомбосховищах тощо», – повідомляє організація.
Представниця асоціації Софія Коломійцева розповіла, що за місяць війни об’єднання приготувало 298 960 порцій гарячої їжі. Проєкт підтримали кілька великих компаній, серед яких Mars Ukraine, «Наша Ряба», «Флагман», «Промастер», Maresto, CEO club, Uklon та партнери з ЄС. Крім того, кошти перераховують пересічні громадяни.
Пані Софія додала, що ресторатори мають проблеми не тільки з харчами, а й з рахунками за електроенергію. Асоціація вже підготувала лист до Міністерства економіки, КМДА та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо оплати електроенергії ресторанів, що працюють як волонтерські. Щодо цього спілкуються з депутатами Верховної Ради України.
Втім на місцях цю ситуацію вирішують швидше. Ресторанний комплекс Олександра Клака розташований у Броварському районі, де точилися активні бойові дії. Попри це, заклад 2 місяці годував військових ЗСУ. Спочатку ресторатор готував страви зі своїх продуктів. Потім допомагала сільрада, волонтерські організації та тероборона. Але за ці місяці ресторатор отримав рахунок за електроенергію на 50 тис. грн, адже щодня на електроплитах готував понад 450 порцій – сніданки, обіди та вечері. У схожій ситуації опинилися й інші бізнесмени. Звісно, у цей час їх заклади нічого не заробляли. Аби допомогти, Калинівська сільрада зібрала дані по всіх таких підприємцях і передала рахунки до Броварської райради. Там мають розглянути проблему щодо їх компенсації. Бізнес сподівається на позитивне розв’язання цього питання.