Від черг в банкомати до довіри? Як змінилось ставлення українців до банків під час війни

Повномасштабне російське вторгнення змусило 40% українців покинути свої доми. Значна частина з них повністю втратила дохід. Але навіть під час війни ⅔ користувачів банківських послуг продовжують віддавати перевагу безготівковим розрахункам.

У перші дні війни українці, турбуючись за свої збереження, почали масово знімати готівку. Люди годинами стояли у черзі до банкоматів, і це при тому, що за останні п’ять років частка безготівкових операцій в Україні за кількістю виросла з 75% до 90%. Тобто, лише 1 з 10 операцій оплачувалась готівкою. За сумою останні два роки також переважали безготівкові платежі. За даними Національного банку за 2021 рік було проведено операцій на 5 091,7 млрд грн, із яких 60,9% - безготівкові.

Накопичення про всяк випадок та безготівкові розрахунки

Аналітичне дослідження CBR «Використання банківських продуктів серед населення України після 24.02.22» показує, що для більш ніж половини користувачів карток основний стимул для зняття готівки — накопичення на непередбачуваний випадок. Проте, для 2/3 респондентів в Україні картка банку залишається основним способом оплати, для решти третини — готівка. Особливо це стосується мешканців південних регіонів, де готівковий розрахунок обирають 52% респондентів. За кордоном чверть респондентів платить готівкою у валюті, 12% - картками іноземних банків, решта — картою українського банку.

Серед переселенців за кордоном частку готівки у використанні збільшили 30%. В межах України — половина населення. Основна причина такої динаміки — неможливість оплати карткою в торгово-сервісних підприємствах. Національний Банк відзначає, що через війну кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах зменшилась. Якщо порівняти довоєнний січень із травнем, то скорочення відбулося на 13,7% (до 331,5 тис. шт.).

Разом з тим, щоб зменшити витрати бізнесу на встановлення POS-терміналів та для компенсації скорочення мережі, банки пропонують інші технологічні рішення. Для прикладу, ОщадPAY, що дає можливість приймати безготівкові платежі з використанням платіжних карток без використання фізичних POS-терміналів.

Зміна місця проживання та економія на розвагах

За даними звіту повномасштабне вторгнення росії змусило покинути свій дім 40% людей. Із них 26% перемістилися в межах України, 14% - поїхали за кордон. Зміна місця проживання вплинула на рівень доходів громадян та змусила їх бути більш заощадливими. Дані свідчать про те, що 41% ВПО та 59% осіб переміщених за кордон повністю втратили свої доходи. Найбільше постраждали жителі східних регіонів, а також ті, хто працював у сфері промисловості та послуг. Як результат, з початку вторгнення у 66% ВПО та 54% осіб переміщених за кордон витрати скоротились.

Дані про розрахункові операції клієнтів українців через POS-термінали Ощадбанку свідчать, що більше всього співвітчизники почали економити на придбанні одягу та взуття — кількість операцій за час війни зменшилась на 29,8%, розвагах (-25,8%), медицині та лікарських засобах (-14,2%). Разом з тим значно зросли витрати по категоріях «побутова техніка» (+72,9%), «транспорт» (+65,5%), «товари для дому» (+39,2%), «продукти харчування» (+22,5%). Загальний розмір «середнього чеку» за безготівковими витратами, здійсненими через POS-термінали банку, за січень-серпень 2022 року збільшився на 29,8%, порівняно з минулим роком.

Стабільність банківської системи та клієнтоорієнтоване обслуговування

З початку повномасштабного вторгнення для користувачів банківських послуг, що залишились в Україні, більш нагальною стала потреба в купівлі іноземної валюти для захисту накопичень від девальвації (12%), для внутрішньо переміщених — отримання переказів (15%), а за кордоном — відправлення переказів в Україну (20%).

Основними проблемами з банківськими операціями респонденти в Україні визначили: неможливість здійснення валютних операцій, відсутність готівки в банкоматах, здебільшого в східних та північних регіонах, відмова ТСП приймати оплату та збої при оплаті карткою в магазинах. За кордоном споживачі банківських послуг більше стикались із неможливістю зняття готівки (7%), конвертацією при оплаті за невигідним курсом (5%) та високою комісією на зняття готівки (5%).

Проте, загалом, місяці війни запевнили громадян у надійності банків. За внутрішнім дослідженням банку від МЗХаб у трійку лідерів увійшли ПриватБанк, Ощадбанк та Монобанк. 39% преміальних, 38% affluent та 32% масових клієнтів Ощадбанку покращили своє ставлення до банку за цей рік. В основному через те, що банк продовжує стабільно працювати, навіть під час війни.

Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку

https://biz.nv.ua/ukr/experts/bankivska-sistema-i-dovira-ukrajinciv-na-chomu-ekonomlyat-ukrajinci-pid-chas-viyni-doslidzhennya-50279401.html