Що відбувається з відділеннями Ощадбанку під час війни
ЗМІ про нас
Таке питання часто ставлять мені колеги з фінансового сектора, журналісти і просто знайомі. Моя відповідь: працюємо де тільки можемо. В Ощадбанку наразі функціонує близько 84% мережі.
Хотілося б, щоб відкритих відділень було більше. Але не все залежить від нас. Ми не працюємо на тимчасово окупованих територіях, причому відділення припиняють роботу не в той момент, коли до населеного пункту входять загарбники. Допоки вони не чіпають відділення, ми намагаємось працювати. Звісно, цьому перешкоджає неможливість отримувати підкріплення готівкою.
Єдиний шлях зібрати там готівкові гроші - зв’язатися з клієнтами інкасації - торговельними підприємствами, щоб роздати зібрану ними готівку клієнтам Ощадбанку, які для цього вишиковуються в довжелезні черги. Немає електроенергії - колеги підключають генератори. Перебої зв’язку компенсуються мобільними рішеннями. Звісно, повністю попит на готівку ми забезпечити не в змозі. Водночас до останнього дня роботи колеги роблять все можливе, щоб задовольнити хоча б частину потреб клієнтів.
Робота відділення завершується в той момент, коли на його порозі з’являються озброєні загарбники. Частіше за все з брутальною лайкою вони пропонують працівникам банку перейти на їхній бік і продовжити роботу в російській банківській установі. Це не спрацьовує: підтверджених фактів переходу наших колег на бік ворога у нас немає. За цим слідують погрози, після яких нашим колегам нічого не залишається, як під тиском віддати ключі від відділення та залишити його. Зрозуміло, що все цінне звідти в більшості випадків банком вивезено заздалегідь.
Що далі відбувається в цих відділеннях — нам відомо лише з відкритих джерел, як і всім іншим. Цю інформацію ми ретельно відстежуємо. Відповідні заяви про понесені збитки спрямовуються банком до правоохоронних органів.
Чому окупанти так чинять — припиняють роботу Ощаду і намагаються на його місці створити якусь квазі-банківську установу, зареєстровану в Південній Осетії (побоюючись додаткових санкцій, навряд чи якийсь серйозний банк відкриє відділення на загарбаній території)? Певно, з тієї ж причини, з якої вороги намагаються перетворити тимчасово окуповані території на рубльові зони.
Жодного економічного зиску немає — і в тому, і в іншому випадку це ускладнює життя людей і не має жодного економічного підґрунтя. А хіба має загалом агресія росії який-небудь економічний зиск? Звісно, ні. Гривня, відділення Ощаду, український прапор на центральній площі - це ознаки України, які агресори прагнуть викорінити з життя мешканців тимчасово окупованих територій.
Слідуючи інструкціям Національного банку, ми зачиняємо двері наших відділень і тоді, коли вони знаходяться в безпосередній близькості від бойових дій. Безпека клієнтів та персоналу «перевішує» в такому випадку всі інші фактори. З початку відкритої агресії ворог пошкодив понад 100 відділень Ощаду. Але ця цифра неповна — до багатьох відділень у нас доступу немає і про їх стан нам невідомо. Ясна річ, якщо б ці відділення залишались відкритими, могли б постраждати люди, а це неприпустимо.
Коли ворожі війська відступають із захоплених територій, ми поступово відновлюємо там роботу наших установ. Так, на деокупованій території ми вже відновили роботу 63 відділень: 13 установ на Київщині, 18 — на Сумщині та 32 — на Чернігівщині. Поновленню роботи відділень передує кропітка робота: розмінування, фіксація збитків, планування та реалізація відновлювальних робіт, включаючи функціонування каналів зв’язку, пошук персоналу, що готовий повернутись до роботи.
Працювати в поточних воєнних умовах нам допомагає досвід, якого ми набули на початку війни у 2014 році в Криму, Донецькій та Луганській областях. Зараз у нас був план на випадок подібного розгортання подій, і на 90% його реалізовано. Це дає нам можливість мінімізувати втрати, краще документувати шкоду, яку заподіяв банку ворог, та полегшує подальшу позовну роботу з відшкодування збитків.
Можу навести приклад. Останніми роками в Ощадбанку серйозно просунувся проект централізації. Реалізовані реформи сприяли уникненню втрати будь-якої клієнтської інформації при захопленні відділень, адже вся вона «в цифрі» на віддалених серверах.
Інформаційним технологіям взагалі відводиться ключова роль у збереженні стійкості банку у воєнний час. Усі ми пам’ятаємо ту безпрецедентну DDoS-атаку на наш банк та інші українські установи, включаючи органи державної влади, напередодні нинішнього загострення воєнних дій. Висновки з цієї атаки зроблено. Подібні, але різні за інтенсивністю атаки відбуваються постійно. Спільними з партнерами та підрядниками зусиллями нам вдається їм протидіяти.
Є ще одна відмінність між нинішньою ситуацією та подіями початку війни у 2014 році. Той час характеризувався значними втратами Ощадбанку внаслідок мародерства, яке іноді вчинялось цивільним населенням. Нині таких випадків ми фактично не фіксуємо. Протягом восьми років і Ощад, і наші люди суттєво змінились.
Стабільне функціонування мережі відділень Ощадбанку значною мірою ґрунтується на відданій роботі наших працівників, які під час війни залишилися з клієнтами і намагаються бути корисними для них за будь-якої нагоди. Вони — справжні професіонали. Завжди дякую їм за те, що вони своїми діями підтримують довіру людей до Ощаду і української банківської системи загалом. Фінансовий фронт під час війни відіграє важливу роль і є надійною підтримкою наших героїчних військових.
Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку
ЗМІ про нас
Прес-служба Ощадбанку