Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов: Українські банки добре дають собі раду з поточними викликами

Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов в ексклюзивному інтерв'ю FEG розповів про фактори, які вплинули на поточні фінансові показники банку, про реалізацію програми "Доступні кредити 5-7-9%" та про механізми, завдяки яким вдалося знизити рівень проблемних активів

- Які результати Ви записуєте собі в актив за перший рік керівництва Ощадбанком?

- Найголовніше з того, що нам із командою вдалося досягти, – значне покращення операційних результатів. Прибуток Ощадбанку від діяльності за 9 місяців 2021 року становив 4,6 млрд грн – це на 4,2 млрд грн більше ніж за той самий період 2020 року.

Суттєве покращення результатів роботи порівняно з минулим роком спричинено зростанням як комісійного, так і процентного доходів. Чистий процентний дохід за три квартали становить 9,3 млрд грн, що в 1,6 рази (на 3,6 млрд грн) більше, ніж за відповідний період минулого року. Таке зростання стало можливим завдяки здешевленню фондування, а також через більший обсяг виданих кредитів. Обсяг позик, наданих клієнтам за дев’ять місяців, зріс порівняно з початком року на 10,1 млрд грн, або на 15,9%, і становить 73,3 млрд грн. Приріст відбувся як за кредитами суб’єктів господарювання (на 6,5 млрд грн), так і за кредитами фізосіб (на 3,6 млрд грн).

Чистий комісійний дохід становить 4,5 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2020 року цей показник збільшився на 1,3 млрд грн, або на 40,2%. За цей результат особливо приємно, адже він не пов’язаний із загальним здешевленням фондування і є результатом значних зусиль моїх колег з різних підрозділів Ощаду.

- При цьому повідомлялося, що Ощадбанк за 9 місяців отримав 849 млн грн чистого прибутку, проте це в 5,6 разу менше від прибутку станом на 1 жовтня минулого року. Що вплинуло на результат?

Причина цьому одна – переоцінка індексних облігацій у капіталі банку. За три квартали цей інструмент "відняв" у банку 3,8 млрд грн прибутку. Тому і виникла сума чистого прибутку в 849 млн грн.

Цей мінус у майже чотири мільярди жодним чином не пов’язаний із діяльністю банку. Він виник через те, що свого часу банк був капіталізований індексними державними облігаціями. Вони постійно переоцінюються – головним фактором переоцінки є курс гривні до долара США. Цього року гривня зміцнювалася до долара, і це викликало наші збитки від переоцінки ОВДП. Зараз курс гривні знижується, і це позитивно впливає на підсумковий прибуток Ощадбанку. Не хочу передчасно оприлюднювати результати за 11 місяців, але наш чистий прибуток у листопаді суттєво зріс, насамперед через переоцінку, і значно перевищує 1 млрд грн.

Ми насамперед орієнтуємося на операційний прибуток, який об’єктивно характеризує результати нашої роботи. Ми не впливаємо на курс гривні до долара, ці цифри від нас не залежать. Наша відповідальність – операційний результат.

- Уряд схвалив Стратегію розвитку Ощадбанку на 2021-2024 роки. Яку філософію управління і бізнес-модель передбачає цей документ? Чим ця стратегія і заявлені орієнтири відрізняються від попередніх?

У документі йдеться скоріше не про зміну філософії та бізнес-моделі, а про нову "дорожню карту" реформ, яка відповідає поточній ситуації в українській та світовій економіці.

Головна мета стратегії залишилася без змін – це мажоритарна або часткова приватизація Ощадбанку.

Для досягнення цієї мети потрібно підвищувати операційну ефективність банку. Слід шукати нові доходи, при цьому скорочуючи непотрібні витрати, – уникати дублювання функцій, оптимізувати процеси тощо.

- У схваленій Стратегії зазначено, що Ощадбанк прагнутиме досягти прогнозного чистого прибутку близько 4,2 млрд грн, дохідності на капітал — близько 15% та співвідношення витрат і доходів – менше 65%. За рахунок чого можливо досягти таких показників?

Ухваленим документом визначено, що Ощадбанк залишається універсальним банком і працює в усіх сегментах: роздробі, послугах для малого та середнього бізнесу, а також для великих корпорацій. І всюди банк має бути активним кредитором.

Сервіси будуть надаватися через різноманітні канали, особлива увага – діджиталізації. Серйозну роботу буде проведено щодо врегулювання проблемної заборгованості. Особливий наголос – на комерціалізації, переважну більшість клієнтів корпоративного сектора мають становити приватні компанії. Все це буде підкріплено високою якістю послуг, адже наразі це головний чинник у конкурентній боротьбі. Без цього буде неможливо втримати клієнта. Виконання цих планів зробить досягнення озвучених цілей цілком реальним.

Програма "Доступні кредити 5-7-9%". Які її поточні результати, і чи стало дешеве фінансування підприємництва панацеєю від падіння економіки в умовах сучасних викликів, зокрема пандемії коронавірусу? Яка наразі динаміка?

Програма продовжує набирати обертів – в її рамках Ощадбанк видав 7,7 млрд грн позик. Ми серед лідерів: на другому місці за кількістю виданих кредитів та за обсягом кредитів на інвестиційні потреби.

Важко сказати, чи стала ця програма панацеєю від наслідків коронакризи – це можна буде зрозуміти з підсумків року. Але те, що програма залучила до банківського кредитування тих підприємців, які раніше не брали позик у банках, – це абсолютно точно. Умови програми є дуже вигідними, і це не лише допомагає підприємцям вижити у скрутні часи, але й спонукає їх вести прозору діяльність та дотримуватись державних регуляцій. За доступними кредитами відсутнє прострочення – позичальники навчились сумлінно повертати борги банкам. Ми вважаємо цю програму дуже корисною. Я особисто багато років наголошував на її необхідності.

- В яких секторах економіки ці кредити особливо затребувані? Що наразі заважає підприємцям отримувати дешеві кредити і що навпаки дає їм додаткові бонуси?

Найбільше таких кредитів ми видали підприємствам сільського господарства. Далі йдуть торгівля та переробна промисловість.

Для отримання кредитів за програмою підприємцю потрібна бездоганна ділова репутація та позитивна кредитна історія. Необхідно чесно показувати прибуткову діяльність та активи. Бізнес має "вийти з тіні", я про це згадував раніше. Слід мати кошти на перший внесок, зрозумілу систему власності та майно для застави. Стосовно останнього пункту варто додати, що участь в іншій державній програмі – портфельних гарантій для кредитування МСБ – дає можливість зробити вимоги до застави набагато більш демократичними.

- Оператор ринку проблемних активів в Україні група Investohills оприлюднила аналіз ситуації з непрацюючими активами (NPL) у банківській системі за підсумками першого півріччя цього року. За їхніми даними, 91% NPL (448 млрд грн) сконцентровані в 7 банках, серед яких і Ощадбанк. Як вирішується проблема?

Нам є чим похвалитись у цьому сенсі. За 9 місяців 2021 року Ощад знизив рівень проблемних активів на 17%. Ми використовуємо весь наявний інструментарій, щоб зняти тягар "поганих кредитів" з балансу.

Для нас пріоритетним інструментом зниження обсягу непрацюючих активів залишається стягнення заборгованості. Банк отримує кошти як через процедури примусового стягнення коштів, так і застосовуючи реструктуризацію боргу. В цьому році Ощад отримав майже 2,3 млрд грн погашень.

Крім того, банк планує активно застосовувати ще один інструмент зменшення обсягу непрацюючих активів – реалізацію права вимоги за непрацюючими активами на публічних торгах (голландських аукціонах). Плануємо запустити цей механізм у кінці поточного – на початку наступного року.

Ми активно використовуємо і механізм списання заборгованості. Проте він не означає прощення боргу: після списання ми продовжуємо робити все можливе, щоб отримати компенсацію втрачених коштів.

- На якому етапі знаходиться процес приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і, як наслідок, входження міжнародних фінансових організацій у капітал?

Вступу Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передумовою продовження співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку. Це "відкриє двері" входженню цього інституту в капітал Ощаду. 30 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №5542-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з яким заплановано приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 7 вересня проект закону було погоджено фінансовим комітетом Верховної ради, рекомендовано до схвалення в другому читанні та в цілому. Сподіваємось на те, що приєднання станеться ще цього року.

- Ощадбанк вимагає від РФ відшкодування $1,4 млрд за завдані збитки внаслідок анексії Криму та заволодіння інвестиціями. На якому етапі розгляд справи і які її перспективи? Щоб вигравати справи в міжнародних судах, необхідні висококваліфіковані юристи. Чи є наразі проблеми з фаховістю правового представлення наших інтересів?

Наразі триває судовий розгляд. Ощадбанк подав апеляцію до Касаційного суду Франції на рішення апеляційного суду, в якому було прийнято рішення на користь протилежної сторони. Російська Федерація чинить опір справедливому рішенню арбітражу відшкодувати Ощадбанку 1,3 млрд збитків від анексії Криму. Судова тяганина буде тривати ще довго, але ми впевнені в нашій перемозі.

Щодо кваліфікації наших юристів сумнівів немає: інтереси Ощадбанку представляє всесвітньо відома адвокатська компанія з штаб-квартирою в Лондоні, яка підсилила команду наших внутрішніх юристів.

- У контексті кризи, пандемії, різкого здорожчання енергоносіїв, інфляції etc – які Ви бачите головні ризики для банківської системи у найближчому майбутньому? До чого варто готуватися?

У нас відсутні апокаліптичні передбачення. Попередні банківські кризи були для всіх серйозним уроком – нині українські банки добре дають собі раду з поточними викликами. Дорогі енергоносії, пришвидшення інфляції, пандемія – всі ці фактори залишаються на порядку денному. Проте нині банківська система має добру ліквідність, відновлену довіру людей та осучаснені процедури та політики, які стримують кризові явища у фінансовій сфері. Підтвердженням тому є рекордні результати, які нині демонструють українські банки. Тому хочу завірити читачів, що суттєвих підстав для хвилювань немає – банківська система України працює стабільно.