Деривативи проти рейтингів. Як цінні папери спотворюють фінансову звітність держбанків
ЗМІ про нас
На банківському ринку існує чимало рейтингів. Здебільшого вони реально відображають, хто є хто у світі фінансів. У таких рейтингах немає «ультимативного переможця», адже завжди кращі банки визначаються за різними показниками.
Приємно, що серед переможців досить часто опиняється Ощадбанк. Хоча іноді не опиняється. Звернули увагу — нас немає серед переможців у тому випадку, якщо одним із розрахункових чинників є чистий прибуток банку. Тут у нас — принаймні минулого року — результати й справді далекі від цифр, які показують інші лідери ринку. За 2021 рік у графі «чистий прибуток» Ощад має скромний проти попередніх років результат 1,1 млрд грн. У 2020 році було 2,8 млрд грн. Виходить, у 2021 році ми спрацювали гірше майже у два з половиною рази? Зовсім не так. Можу довести.
Це правда, що минулорічний чистий прибуток нашого банку не належить до рекордних, але цьому є пояснення: негативний результат від переоцінки ОВДП з індексованою вартістю в портфелі банку. Що це за цінні папери і як їх отримав Ощад?
Історія ця розпочалася у 2014−2015 роках. Ощадбанк серед усіх українських банків найбільше постраждав від окупації Росією Криму та частини Донбасу. Чому так? Через найбільшу кількість втрачених відділень та той факт, що ми останніми йшли з окупованих територій — це було зумовлено державним статусом та рішеннями керівництва країни. Про суми, які втратив Ощадбанк унаслідок агресії РФ, та зумовлену ними потребу в докапіталізації я детально писав у попередній колонці на НВ.Бізнес.
Уряд, як і практично всі власники вцілілих після останньої потужної кризи українських банків, ухвалив рішення надати необхідний капітал. Зрозуміло, що в ті буремні роки можливостей для капіталізації банку «живими» грошима не було, і тому нічого не залишилося, як використати механізм державних облігацій — ОВДП. Щоб ці папери не знецінилися з часом, їх зробили індексними і прив’язали їхню вартість до чотирьох показників, найвагомішим з яких є співвідношення курсу гривні й долара США. Ощадбанк отримав у портфель новий на той час на фінансовому ринку України гібридний фінансовий інструмент — ОВДП з індексованою вартістю. Під час погашення такого фінансового інструмента його власник отримує не лише номінальну вартість облігацій та купонний дохід, а й додатковий прибуток, що буде отриманий у разі девальвації курсу гривні до долара США. Це захищає банк від знецінення капіталу.
Головним у цьому інструменті є таке. Наскільки б не змінився курс гривні до долара США, банк гарантовано отримає номінальну вартість облігацій та весь процентний (купонний) дохід за період утримання інструмента в портфелі. Додатковий прибуток буде отримано банком у разі знецінення національної валюти відносно долара на дату випуску облігацій з індексованою вартістю. У світовій практиці такі гібридні фінансові інструменти називають деривативами. Окрім Ощадбанку великі портфелі ОВДП з індексованою вартістю знаходяться в капіталах державних Укрексімбанку та ПриватБанку.
Отже, таких індексних державних облігацій у портфелі цінних паперів Ощаду — 28 млрд грн за номіналом, а їх справедлива вартість в балансі банку становить 43 млрд грн. Тобто з часу отримання цих цінних паперів їх балансова вартість, рухаючись практично синхронно з курсом гривня/долар, зросла майже на 54%. Зміна справедливої вартості обліковується щодекадно й відображається в загальному фінансовому результаті банку. Зрозуміло, що зміна справедливої вартості абсолютно не залежить від операційної діяльності фінансового інституту — від того, що відбувається у відділеннях Ощадбанку, в його казначействі чи на його рахунках. Знизився курс гривні — з’явився прибуток, національна валюта укріпилась — банк фіксує збиток.
Як це відобразилося на результатах 2021 року? Я вже згадував, що чистий прибуток Ощаду становить 1,1 млрд грн. При цьому переоцінка тих самих ОВДП з індексованою вартістю була негативною (мінус 4,5 млрд грн). Просте додавання дає зрозуміти — без впливу переоцінки цінних паперів результат банку був би значно кращим.
У результатах 2020 року переоцінка ОВДП з індексованою вартістю давала плюс у сумі 6,6 млрд грн. Отже, з цих цифр зрозуміло, що 2021 рік був більш успішним, ніж 2020 (хоча заради справедливості треба згадати, що перший рік пандемії був надзвичайно важким для всієї української економіки).
Така невідповідність звіту про прибутки/збитки реальній ситуації спричиняє те, що в Ощаді існують два типи верхньорівневих цілей для менеджменту. Ключові показники, зокрема ROE (прибуток на капітал), CIR (співвідношення витрат і доходів) та обсяг прибутку існують у варіантах «звичайний» та «комерційний» (останній — без урахування переоцінки цінних паперів). Для прикладу: якщо звичайний ROE за результатами року в Ощаді становив 5%, то комерційний ROE 25%. Різниця суттєва, погодьтесь.
Роз’яснювати щоразу, що чистий результат банку значною мірою залежить від курсу гривні, — справа невдячна. Тому особливих перемог у рейтингах (де в основі визначення переможців обсяг чистого прибутку) цього року нам очікувати не варто. Але ж ми працюємо не заради рейтингів, а для розвитку української економіки та забезпечення ринкового повернення на капітал нашому акціонеру — державі. Власну оцінку наших досягнень ми робимо за «комерційними», тобто реальними показниками, які відображають результат у «живих» грошах та не враховують зміну вартості ОВДП з індексованою вартістю. Попри будь-які цифри бухгалтерських проводок головний результат роботи колективу Ощадбанку — операційний прибуток. У 2021 році він був рекордним за всю історію банку (5,6 млрд грн), чим ми можемо пишатись.
Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку
ЗМІ про нас
Прес-служба Ощадбанку