Чи варто дозволити іноземцям купляти українську землю після війни?
ЗМІ про нас
Я в жодному разі не закликаю робити різкі рухи, поки війна на закінчилась. Проте вже зараз ми маємо підготувати законодавчий ґрунт для пришвидшення змін з допуску іноземців до ринку землі.
Наші мужні воїни проливають кров за українську землю. Кінцева мета війни — повністю звільнити її від агресора. Слово «земля» часто використовується в риториці українців у воєнний час. На мою думку, воно має відігравати важливу роль і під час відновлення країни після перемоги. Саме ліберальна земельна реформа може стати одним із основних рушіїв відбудови повоєнної України.
Тривають обговорення щодо того, як і в яких сумах наші партнери допомагатимуть відбудовувати Україну. Нічого наразі остаточно не визначено. Є лише ясність щодо того, що на всі потреби цих фондів не вистачить. Збитки, завдані агресором, обчислюються сотнями мільярдів доларів, і війна ще продовжується.
Звернення з метою стягнення збитків до міжнародних судів — довгий процес. Ощад це добре знає, адже попри позитивне для нас рішення міжнародного трибуналу щодо втрат у Криму від 2018 року ми досі продовжуємо судові баталії в цій справі (хоча дуже сподіваємось на остаточну перемогу до кінця 2022 року).
Зовнішній план Маршалла дуже потрібний, але він не стане панацеєю від усіх проблем. На часі внутрішній план Маршалла, яким може стати більш ліберальний ринок землі. Згідно існуючого плану, з початку липня 2021 року землю сільськогосподарського призначення можуть купляти резиденти-фізособи, ділянка не може перевищувати 100 га на особу. З початку 2024 року до них можуть приєднатись і юридичні особи, створені українськими громадянами, — їм буде дозволено купляти земельні банки площею до 10 тис. га. Питання допуску іноземних громадян/компаній має бути вирішене на всеукраїнському референдумі.
Водночас видається, що в поточних умовах такий план (що був компромісом між різними позиціями в цьому питанні) має бути переглянутий, адже країна в період післявоєнного відновлення гостро потребуватиме інвестицій. Ми маємо допустити на ринок землі іноземців. Я в жодному разі не закликаю робити різкі рухи в цьому напрямі, поки війна на закінчилась. Проте вже зараз ми маємо підготувати законодавчий ґрунт для пришвидшення змін.
Цікаво, що угоди на такому зрегульованому українському ринку землі відбуваються навіть у час війни: з 24 лютого укладено понад 31 тисячу правочинів, які охоплюють площу 56 тис. га. З середини 2021-го було укладено правочини щодо більш ніж 300 тис. га. Ніби й цифра непогана, але є інша, яка зменшує позитивне сприйняття попередньої: загалом розпайовано 27,7 млн га землі. Тобто зі старту ринку землі в нові руки перейшов лише 1% цієї площі.
Ми маємо допустити на ринок землі іноземців.
Ще одна невесела цифра — середня ціна одного гектара української землі становить 37,9 тис. грн. Так, при переведенні цих сум у доларовий еквівалент потрібно враховувати війну й супутню девальвацію. Але якщо застосовувати й довоєнний курс гривня/євро, то наші чорноземи майже нічого не вартують порівняно з Польщею (10 тис. євро за 1 га) і тим більше з Нідерландами (60 тис. євро за 1 га). Допуск іноземців на ринок землі призведе до суттєвого збільшення вартості землі й, відповідно, до зменшення соціальної напруги в сільській місцевості після війни.
Зараз сільське господарство — одна з найбільш стабільних галузей економіки. Бачимо це по нашій співпраці з аграріями: в кредитному портфелі мікро-, малого та середнього бізнесу Ощаду їх частка постійно зростає і нині становить 62%. Прострочення за такими кредитами виникають дуже рідко. Всі банки нині полюють на представників аграрної сфери, що свідчить про їх добре фінансове становище. А що буде, коли до ринку допустять іноземців?
Придбана в українців нерезидентами земля залучить додаткові інвестиції. З’являться більш сучасні технології. Головний актив України буде використовуватись набагато ефективніше. За деякими довоєнними моделями більш ліберальний підхід до земельної реформи спричинить тривідсоткове річне зростання ВВП протягом 5 років. Зараз база порівняння нижче, а отже, й зростання валового продукту, якого ми дуже потребуємо, буде набагато суттєвішим.
Противники ліберального ринку землі часто посилаються на те, що в багатьох країнах Європи цей ринок жорстко зарегульований. Так, існують різні моделі. Але вони залежать від того, які цілі ставить перед собою уряд у той чи інший момент розвитку держави. Давайте подивимось правді у вічі - і за нинішньої системи власності на землю іноземці фактично володіють українською землею через механізм довгострокової оренди паїв українців. Останні через відсутність справжнього ринку землі недоотримують орендну плату та не можуть продати свою власність за справжню вартість.
Війна призвела до невідомої раніше єдності українців. Зараз суспільство багато в чому позбавилось «рожевих окулярів» популізму. Ми гостро потребуватимемо інвестицій. Політична сила, яка зараз перебуває біля керма країни, підтримує запровадження ринку землі. Отже, є всі передумови, щоб зробити ринок землі «мотором» повоєнної відбудови України. Давайте починати планувати це вже зараз, щоб швидко запустити цей мотор одразу після перемоги.
Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку
ЗМІ про нас
Прес-служба Ощадбанку