Заробляємо на валюті: як відкрити обмінний кіоск

Валютообмінний кіоск залишається одним із найприбутковіших сфер діяльності для малого й середнього бізнесу. Попит на валюту в населення стабільно високий, тож на курсовій різниці можна непогано заробити. 

Але конкуренція на цьому ринку велика. Як правильно відкрити обмінний кіоск, не наробивши помилок, консультує менеджер-консультант фінансової мережі Cashbox Олександр Павленко. 

Валютообмінних кіосків зараз багато, але попит все одно перевищує пропозицію, тому для нових гравців залишається місце під сонцем. Кіоск має низку переваг перед банками й електронними обмінниками, адже саме тут можна миттєво обміняти готівку у зручний для себе час. Тож локація має першочергове значення для підприємців, які вирішили заробляти на цьому бізнесі. 

За умов правильного розташування кіоск даватиме непоганий прибуток: 4–6 тисяч доларів на місяць, якщо говоримо про центр столиці, 3–4 тисячі – у спальних районах Києва, 2–3 тисячі – в обласних центрах. Залежно від потоку відвідувачів ви матимете й значно більший зиск.

Плюси

Наведемо основні переваги валютообмінного кіоску як галузі бізнесу.

Не потрібно шукати клієнтів. Вони самі до вас приходять, ба більше – їх не треба вмовляти робити обмін чи пояснювати, чому саме такий курс. До вас звертаються безпосередньо для здійснення операції. Таким чином, економиться час на обслуговування кожного клієнта. 

Обмежений спектр операцій. Вузька концентрація сервісу на обміні кількох валют допомагає збільшити швидкість та ефективність операцій. 

Регулярний попит. Обмінники працюють ще з початку 90-х років, і попит на них не вщухає. Люди мають потребу купувати й продавати валюту в готівці, і найзручніше для них робити це в кіосках. Звичайно, технології не стоять на місці, і на зміну обмінним пунктам скоріш за все прийдуть автомати для обміну валют, які вже з’являються в столиці та інших містах. Однак найближчими роками на ринку домінуватимуть старі добрі обмінники. 

Мінуси 

У цього бізнесу є й свої вади – дорогі й небезпечні.

Недоброзичлива конкуренція. Якщо кіоск розташовано у «хлібному» місці, то конкуренти можуть впливати на бізнес незаконними способами. На жаль, багато хто з власників обмінників так і не полишив стилю роботи 90-х: нерідко за таких «розборок» просто спалюють кіоск конкурентів. Тож треба подбати про безпеку, а це додаткові витрати. 

Зарегульованість бізнесу. Для роботи на цій ниві треба мати ліцензію НБУ на проведення валютних операцій для небанківських фінансових закладів, яку отримати непросто, і коштує це дорого. Також треба дотримуватися певних вимог регулятора. 

Ризик крадіжок і пограбувань. На обмінні пункти можуть нападати грабіжники, у тому числі зі зброєю. Особливо небезпечно працювати нічним кіоскам. Є висока небезпека шахрайства з боку клієнтів, які приносять до обміну фальшиві купюри чи намагаються обдурити касира. Та й самі касири подекуди недодають грошей клієнтам, штучно завищують курс і навіть обмінюють свою валюту поза касою. 

Як відкрити свій обмінник

Більше – краще. Спочатку треба визначитися, скільки будете відкривати кіосків – один чи декілька. Якщо є фінансова змога, то краще запустити працювати 2–3 пункти в різних місцях. Вгадати вдалу локацію не так вже й просто, тому якщо один із пунктів даватиме меншу виручку, нестачу доходів компенсують інші пункти. 

Вартість відкриття обмінника. Все залежить від регіону, якості обладнання та рівня безпеки. Загалом на початок роботи обмінника доведеться витратити 400–500 тис. грн. 

Для обміну треба мати певну кількість валюти й гривні. Якщо це обласний центр, то на старті в касі повинно бути не менше ніж 5 тисяч доларів та еквівалента сума в гривнях. Якщо йдеться про столицю, то удвічі-утричі більше. 

Дозвільні документи. Можна отримати ліцензію на валютні операції для небанківських фінансових установ, але вона коштує 5 млн грн. Водночас треба узгоджувати з НБУ купу документів. Такий варіант більше підходитиме для великого бізнесу, який планує розвивати свою мережу обмінних пунктів. 

Той, хто хоче відкрити 1–3 пункти і не має необхідних мільйонів, може скористатися франшизою у фінустанов, що мають ліцензію, – купити право на користування чужою ліцензією. Коштує це приблизно 250–300 доларів на місяць за 1–2 точки. 

Приміщення. Згідно із вимогами НБУ площа приміщення обмінного пункту повинна бути не менше ніж 5 м². Ідеально для цього підійде торгова точка у супермаркетах, ТРЦ чи магазинах. Тут і безпечно, і багато людей, яким потрібна валюта. 

Локація. Чим більше скупчення людей, тим краще для кіоску. Найбільший зиск дають центральні вулиці столиці, місця біля станцій метро, ринків, вокзалів. Коронавірус скорегував і «життя» обмінників: якщо раніше цінувалися пункти біля аеропортів, готелів і нічних клубів, то зараз доходи від таких локацій різко впали. 

Безпека. Необхідно укласти договір з охоронною структурою, подбати про встановлення відгородження касирів від клієнтів (їх має розділяти стіна, обмін відбувається через невеличке віконце), встановити 3 камери (одна – на стіл касира, друга – на клієнта, третя – назовні), датчики на відчинення дверей і сейфу, датчик руху, встановити тривожну кнопку. Непогано подбати і про додаткову безпеку для касирів. Зброю носити вони не мають права, але сльозогінний балончик закон не забороняє. 

Підраховуємо витрати

Як підсумувати витрати на облаштування й запуск валютообмінного кіоску, бачимо таке: 

Одноразові. 100–250 тис. грн – на обладнання, необхідне для обмінних операцій. Пам’ятаймо й про мінімальні стартові витрати на обмін від 5 тис. дол. та 100 тис. грн. 

Щомісячні. До 8 тис. грн – оренда, 30–40 тис. грн – зарплата двох касирів, від 6 тис. грн та 5 % від щомісячного доходу (якщо ви ФОП) – податки, соцвнески за двох касирів. На сигналізацію й охорону піде 3–5 тис. грн, на франшизу – 250–300 дол. на місяць. Таким чином, у перший місяць роботи треба буде сплатити 500 тис. грн. 

Окупність. Середній обмінний кіоск в Києві дає дохід 4–10 тис. дол. на місяць, тоді як витрати на утримання кіоску становитимуть 1–1,5 тисячі доларів. За таких умов витрати можуть окупитися вже за пів року. 

Як зробити обмінник ефективним

Що таке спред. Ви матимете добрий зиск лише тоді, якщо правильно організували роботу обмінного кіоску. Він заробляє на різниці курсу між покупкою й продажем валюти, його ще називають «спредом»: чим він вищий, тим більший ваш дохід. Якщо поряд інших обмінників немає, а клієнтів багато, то можна ставити високий спред. Так само можна робити, якщо кіоск працює цілодобово. Високий спред є платою за ризик і понаднормову роботу. 

«У середньому маржа між купівлею і продажем долара становить 30 копійок, тобто з одного проданого долара заробляють 0,3 грн. У нічний час роботи маржа може становити 0,5–0,7 грн. Приміром, обіг пункту обміну валют за день склав 7 тисяч доларів, це покупка та продаж. За умови маржі 35 копійок дохід становитиме 2 450 грн на день без урахування витрат», – пояснює Олександр Павленко.

Якщо у вас кілька кіосків, то краще один розмістити у центрі, а інший – у спальному районі. На околицях не такий великий попит, але більше людей, тож можна ставити менший спред і заробляти на обігу. У центрі ж, навпаки, спред має бути високим. 

Отже, на околицях заробляємо більше грошової маси (як гривні, так і валюти), яку потім витрачаємо для заробітку в обмінниках, розташованих у «хлібних» місцях. 

Валюта. «Найпопулярнішою валютою є долар, на нього припадає майже 75–80 % всіх обмінних угод, від обміну євро найбільша маржа з ​​його продажу, але він займає лише п'яту частину в кошику валютних продажів. Іншим валютам залишається не більше 1 %. Щоб забезпечити дохід обмінного пункту на рівні 5 тис. дол. на місяць, його обіг має бути не меншим за 600 тис. дол.», – зазначає , менеджер-консультант Cashbox. 

Ліквідність. Готівкова орієнтація обмінного кіоску дає бізнесу значну ліквідність. Виходити «в кеш» не потрібно, бо весь «кеш» і так у вас на руках.

«Вклавши гроші в цей бізнес, власник отримує певні гарантії, що гроші залишаться при ньому, адже понад половини вкладених коштів є в найбільш ліквідній формі – у готівці. Так що отримати їх можна в той самий день, коли ви вирішите припинити операції», – підкреслює експерт.