Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Як відкрити кафе на деревах

Катерина Спориш

Тематичний тиждень

Костянтин Борисов, засновник кафе на деревах «Скворечник», розповів «Будуй своє» про ідею та її втілення, складнощі й особливості сезонного бізнесу. А також — поділився планами на майбутнє.

Від ідеї до втілення

Свій перший підприємницький досвід я отримав у 10-му класі школи, перепродаючи мобільні телефони. Пізніше, протягом 2007-2014 рр., мандрував світом, реалізуючи себе у найрізноманітніших галузях, у том числі як кухар. Коли повернувся до України, поринув у творчу атмосферу, працюючи кухарем на хуторі «Обирок» (Obyrok Art Island — творчий хутір у Чернігівський області. — ред.).

Згодом моїй дівчині Вероніці (на сьогодні — дружині. — ред.) наснилося кафе с будиночками на деревах, вона прокинулась i розповiла менi про це. І невдовзі, на початку 2015 р., ми взялися реалізувати задум у форматі кафе, звернувшись до друзів та знайомих. Завітали й до КМДА — з ідеєю та запитом облаштувати кафе на деревах. Однак там знизували плечима, бо до нас в Україні такого ніхто не робив.

На щастя, того ж року у столичному парку імені Пушкіна проводився фестиваль «Арт-пікнік Слави Фролової», де ми реалізували власну ідею, ставши частиною фудкорту.

Бюджет проекту склав 100 тис. грн, що були позичені у сім’ї. В сумі витрат валова частина — 70 тис. грн — це дерев’яні будиночки (розробка та будівництво). Інші витрати на обладнання — бар, а також монтаж та демонтаж, що тривали, 4 місяці — 2 місяці до старту літа і 2, відповідно, опісля. Насправді, так довго це тривало лише в 2017 р., а в 2015 р. ми за 2 тижнi побудували i розiбрали за пару днiв, тоді було ще небагато будиночків. 

Поступово у парку на фестивалі з’являлася наша зона — 100-200 кв. м загальної площі. За задумом «Скворечника» гості розташовувалися у будиночках, страви готувалися знизу, потім їх доставляли співробітники. У меню запропонували вегетаріанську кухню та безалкогольні напої.

Тоді у «Скворечнику» працювали вдвох з дружиною: вона — на барі, я на кухні. Як результат нашого проекту — люди дізналися про новий формат. Ми отримали упізнаваність, задоволених гостей і повернули витрачені кошти з прибутком у 20 тис. грн!

Чому ми переїхали та що запропонували відвідувачам

У наступному, 2016 р. було простіше — про нас вже знали. А ми шукали нове місце. У КМДА нам запропонували 101 парк! Свій вибір зупинили на Трухановому острові, де «Скворечник» відкрився того ж сезону. Витрати на монтаж та інфраструктуру, як і першого разу, так само склали 100 тис. грн. Ми не те що раз на сезон, а й раз на мiсяць протягом сезону змiнюємо меню. Наприклад, у 2016 роцi  бiльше експерементували з iндивiдуальним пiдходом до кожного гостя, але були й незмiннi позицii.

А на десерт ми запропонували транслювати позитивний контент, популяризувати сортування сміття, і майстер-класи — йога, проведення вечірок. Тоді про нас дізналося ще більше людей, а оновлений формат прижився. У підсумку ми знову ж таки повернули витрати, а ще й прийняли 10 тис. гостей. 

Наступного, 2017 р., натхненні успіхом, ми вклали 500 тис. грн, щоб зробити більше будинків, розвинути нашу зону. Окрім інвестицій, ми змінили кухню і найняли талановитого шеф-кухаря. З його приходом розширилося наповнення меню — замість страви дня з’явилися ресторанні позиції.

Таким чином ми побудували ціле містечко з особливою атмосферою, де не палять, не п’ють, проводяться майстер-класи. Щоправда, по завершенні сезону витрачених коштів ми не повернули — лише 150 тис. грн. Проте отримали вже 20 тис. гостей!

У 2018 р. переїхали в Гідропарк, отримавши 2 га землі і договір оренди на 3 роки, а разом з ним і можливість працювати всі 4 сезони. Такої нагоди раніше не було — відтепер ми не витрачаємо час і кошти на демонтаж.

Непростий бізнес

Все, що ми розвиваємо, та як вкладаємося, робимо задля розвитку соціального підприємництва, працюємо над масштабуванням, структурою компанії. Ми — не звичний сезонний бізнес, де вкладені кошти повертаються за сезон. Адже «сезонники» діють за принципом: маленькі капіталовкладення — величезна маржа, як палатка або вагончик.

У нас довготривала гра з будиночками на деревах, що важать 20 тонн. У нас — своє містечко, свій простір, де люди проводять час разом з близькими. Разом з цим генерується цікавезний контент.

Через те, що ми обрали довготривалу гру, коштів ще не повернули. Я не буду приховувати, що ми допустилися фінансових помилок. По-перше, ми витратили 500 тис. грн минулого року, можна було менше. По-друге, зрозуміли, що арифметика — вперта штука, тому помножувати собівартість слід на 3. Тепер, маючи такий досвід, працюємо над фінансовою грамотністю. Та й зараз 一 ми зараз активно працюємо над залученням нових коштiв для подальшого розвитку проекту.

Разом з цим мріємо поширити та розвинути тему соціального підприємництва на прикладі «Скворечника» у інших містах України — відкривши франшизу. А ще — мріємо, щоб наш проект у майбутньому коштував $1 млн.

Тематичний тиждень

АТ "Ощадбанк"