Як мед ложкою

Чи знаєте ви, яка професія одна з найпоширеніших в Україні? Ніколи не здогадаєтеся. Виявляється, що кожен сотий українець — бджоляр. Ніде в світі більш немає таких цифр. Бджолярів у нас в країні біля 400 тисяч. Аматорів та дрібних підприємців. Разом вони щорічно виробляють близько 80 тис тон меду. Чи є новачку сенс розпочинати зараз цей бізнес?

Трудова бджола

Життя пов’язало Дмитра Гринькова з бджолярством з раннього дитинства. Хлопчик наслідував приклад дідуся-пасічника. В 10 років почав самостійно доглядати свій перший вулик. В зрілі роки зробив кар’єру журналіста. Вдало і багато писав на банківську тематику. Зараз тридцятип’ятирічний Дмитро видає власний «Пасічній журнал» та розводить бджіл.

Бізнес пана Гринькова стартував з п’яти вуликів. Поступово наростив їх кількість до тридцяти, ця цифра трималась довгий час. Тепер вуликів вже п’ятдесят. А ще є три сотні міні-вуликів для бджоломаток. Це бджолині цариці — навколо них виростають бджолині сім'ї. Адже Дмитро виробляє саме бджоломаток та бджолопакети (маленькі сім’ї, вагою до 1,5 кг).

Починав підприємець з того, що торгував медом у роздріб. На той час гуртова торгівля медом була майже нерозвинена, ціни були дуже низькі — 15-17 грн/кг. Тому роздріб у Дмитра не пішов — не ті прибутки. А ось в розведенні бджіл пасічник став справжнім профі.

До того ж і на бджоломатки, і на бджолопакети є стабільний високий попит. Ще б пак! 400 тис. бджолярів в країні, кількість їх зростає, кожний рано чи пізно купує бджолині сім’ї.

Ціни високі, і з кожним роком тільки збільшуються. За бджоломатки, в залежності від сезону, просять 100-300 грн. Ціни на бджолопакети останнього сезону становили 1-1,5 тис. грн.

Дмитро Гриньков зізнається, що зараз мед став так би мовити побічним продуктом його пасічного бізнесу. «Навіть підраховувати врожай немає потреби», — каже він.

Експортні продажі

Щоправда, бізнес тих бджолярів, що сконцентрувалися виключно на продажу меду, зараз теж почувається дуже добре. У 2014 р. різко зріс попит на український мед на світовому ринку.

Разом з цим несподівано зникла і традиційна головна проблема бджолярів – куди продати вироблений мед? Все «з’їдає» експорт.

Скажімо, у минулому 2017 р. українські пасічники експортували майже 70 тис. т меду та потрапили у ТОП-3 світових експортерів.

Ще показовий приклад. За перші десять днів 2018 р. Україною було повністю вичерпано квоту на безмитний експорт меду у країни Європейського Союзу. Вважаєте, після цього постачання було припинено? Зовсім ні. Продовжено, на загальних умовах. Адже український солодкий продукт популярний на європейських ринках навіть без будь-яких митних преференцій.

Так, за даними податківців, за січень-травень 2018 р. Україна експортувала меду майже на $34 млн. Третину цього об’єму купила Німеччина. П’яту частину — Польща. Загалом, в ЄС експортується біля 80% всього українського меду.

Хочемо зазначити найголовніше. Знайти покупця за кордоном — «головний біль» гуртовика. При цьому, якщо раніше гуртові ціни на мед були вкрай низькими, то минулого сезону навіть встановлено своєрідний рекорд. Гуртова ціна сягнула вже 50 грн за 1 кг.

Напрямки розвитку

За підрахунками міністерства аграрної політики і продовольства, наші посіви рослин-медоносів здатні «забезпечити» бджолам 140 тис. т меду на рік. Іншими словами, є змога наростити виробництво майже удвічі. Попит є. Ласкаво просимо на ринок!

Також зазначимо, що поки що в Україні до меду взагалі немає ніяких обов'язкових вимог. Держстандарт — добровільний.

Щоправда, до кінця 2019 р. ми пообіцяли приєднатися до європейських стандартів. Вони стосуються визначення видів меду (за походженням, за способом виробництва) та особливих вимог до його якості (вмісту цукрів, цукрози, вологи та вмісту шкідливих речовин). До речі, не використовувати токсичні засоби боротьби зі шкідниками та хворобами бджіл можна починати вже зараз.

На чому ще, крім меду, заробляти пасічнику?

Як розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділку FAO (підрозділ ООН), понад 90% своїх грошей українські бджолярі отримують саме з продажу меду. Водночас, наприклад, в США цей показник складає менш, ніж 50%. Підемо далі. Дохід пасічників від запилення – нуль відсотків (фермери платять бджолярам за розміщення вуликів на їх полях). В Штатах – близько 50%.

Дохід від таких цінних продуктів бджільництва як маточне молочко, пилок, прополіс, вощина — теж прагне до нуля. Ось де поле для плідної діяльності!

Разом з цим Дмитро Гриньков радить не розпорошуватися на всі види продукції. «Треба обрати не більше двох-трьох напрямків», — каже пасічник.