Із початком широкомасштабної війни багато підприємств призупинили свою діяльність. Хтось перебував у зоні бойових дій, тому мав вивезти бізнес у безпечніші регіони і вже там відновив виробництво. Хтось перекваліфікувався під потреби воєнного часу, як-от заклади харчування та підприємства легкої промисловості.
А ось туристичну агенцію AVENTOUR та виробника стільців Gurgula меблі до комерційного життя повернули самі клієнти. Як це сталося та як підприємства працюють зараз, розповіли власники.
AVENTOUR відновив роботу двох офісів
Туристичну компанію AVENTOUR у Дніпрі у 2014 році заснували друзі Дмитро Видолоб й Едуард Хачатурян. Дмитро займався фінансами, підбором персоналу, IT, стратегією взаємодії, звітністю, а Едуард – навчанням і коучем співробітників, продажами й маркетингом.
Компанія продавала тури Україною та за кордон. І до коронавірусу справи йшли дуже добре. Друзі відкривали офіси в нових містах: Запоріжжі, Харкові, Києві. Взяли на роботу понад 30 працівників. За рік до пандемії відправляли на відпочинок майже 10 тисяч людей. І хоча у 2020-му через карантин потік клієнтів зменшився на 40 %, вже наступного року компанія відновилася на 150 %, як порівняти з 2019-м. Зараз через війну кількість охочих відпочити зменшилася на 70 %.
Повномасштабне вторгнення друзі зустріли у відпустці в Об’єднаних Арабських Еміратах.
«Ми довго чекали на цю відпустку, але вона стала суцільним стресом. Ми хвилювалися за країну, рідних, співробітників. Усі рейси в Україну були скасовані, тож нам довелося самим шукати, як дістатися до Києва. Квитки коштували шалених грошей. Найближчий більш-менш нормальний за вартістю переліт був 3 березня. Спочатку ми прилетіли до Кракова, потім автобусом їхали до Львова, а далі – евакуаційним потягом до Києва», – згадує Дмитро Видолоб.
До волонтерського руху підприємці долучилися ще в ОАЕ: збирали кошти, речі, ліки, створили колцентр для волонтерів. У Києві – возили речі, харчі, організовували евакуацію мирних жителів.
«У перші дні вдома ми записалися в тероборону столиці. Там нам сказали, що за потреби викличуть. Едуард хотів служити, звертався в чотири військкомати, але йому відмовили. Лише в п’ятому погодилися взяти на службу. Так, із середини квітня він доброволець, зараз у підрозділі радіаційного, хімічного та біологічного захисту», – каже Дмитро.
З початку широкомасштабної війни і до травня комерційну діяльність компанія не вела. Весь персонал волонтерив у колцентрі. Працівники надавали інформацію щодо безпечного й правильного виїзду/в’їзду жінок і дітей за кордон, обробляли звернення постійних клієнтів щодо коштів, які «заморозилися» з початку війни тощо.
«До безпосередньої туристичної діяльності нас повернули клієнти. Багато з них наразі за кордоном. Вони почали звертатися із запитами на відпочинок для дітей, організацію бізнес-подорожей тощо. Утім є попит і на тури Україною… Авіасполучення зараз немає, тому ми пропонуємо автобусні тури або авіарейси з європейських міст», – зазначає співвласник турфірми.
Так, згодом компанія повноцінно відновила роботу у двох офісах – Запоріжжі й Києві. Приміщення у Харкові дуже пошкоджено: туди потрапив снаряд. А офіс у Дніпрі відкривають, лише коли потрібно зустрітися з клієнтами.
Проблеми в туристичній галузі типові: зменшення кількості клієнтів, зниження їхніх доходів. Також доводиться мати справу зі специфічними психологічними станами співробітників і клієнтів, як-от тривожність, депресія.
Наразі весь прибуток компанія витрачає на зарплату працівників і допомогу ЗСУ. Але, за словами Дмитра Видолоба, могли б заробляти більше, якби не обмеження у валютному законодавстві.
«Ми не можемо робити оплати закордонним партнерам у валюті, бо наші послуги – це не критичний імпорт. Так само бувають ситуації, коли європейський клієнт хоче перерахувати нам гроші, але ми не можемо спрямувати їх далі закордонним партнерам. Якби такий дозвіл був, компанія заробляла б більше валюти для нашої країни, платила більше податків, зарплат… Але є так, як є», – підсумовує бізнесмен.
Нагадаємо, на початку липня уряд скасував обмеження на критичний імпорт товарів. Утім, для імпорту послуг обмеження ще продовжують діяти в частковому обсязі.
Gurgula меблі виконує замовлення, до яких раніше не доходили руки
У 2006 році Ольга Гургула з чоловіком заснували Gurgula меблі в Івано-Франківській області. Компанія виготовляє виключно стільці, але на будь-який смак, понад 30 моделей. Так само працює з ескізами клієнтів.
До війни більшість замовників були з України й Польщі. Запитів на стільці було так багато, що підприємці не встигали виконувати всі. У 2021 році подружжя взяло кредит за державною програмою «5–7–9 %», щоб провести електромережі до виробничих приміщень. За словами Ольги Гургули, сума була чимала, адже потрібна була лінія потужністю 150 кВт.
Зрештою її провели. До вторгнення усі кредитні платежі сплачували за графіком, а на час воєнного стану банки дали бізнесу кредитні канікули. За словами Ольги, це дуже допомогло, бо після 24 лютого повною мірою платити тіло й відсотки за позикою не було можливості.
«Після початку широкомасштабної війни ми кілька тижнів не працювали. Час ніби зупинився. Ми із сестрою стали волонтерками Української добровольчої армії… А потім зателефонував один із клієнтів і підтвердив замовлення. Далі – другий. І так ми зрозуміли, що потрібно продовжувати роботу й частково відновили виробництво», – говорить бізнесвумен.
В Україні більшість клієнтів були з Києва, Чернігова, Одеси, Луцька, Закарпаття, тож після повернення до роботи Ольга почала сама дзвонити їм, щоб дізнатися, як у кого справи. Вона дуже здивувалася й зраділа, дізнавшись, що постачальники матеріалів із Харкова продовжують працювати попри небезпечні умови.
«Спочатку замовлення зробили західні області України, а згодом і решта. Багато стільців ми виготовили на склад. Також підняли запити, які раніше відкладали через велику чергу. Наразі маємо й кілька іноземних клієнтів. Шукаємо нові ринки збуту. А ще розвиваємо онлайн-торгівлю, бо зараз сайт і соцмережі працюють як візитівка», – ділиться пані Ольга.
Gurgula меблі намагається вчасно сплачувати податки й закривати кредити. Плюс допомагає ЗСУ й перераховує кошти на гуманітарні потреби. Самі ж власники, крім комерційної діяльності, продовжують волонтерити.
Так українські підприємці не шкодують сил і ресурсів, щоб наші військові швидше завершили війну. А клієнти, купуючи українське, підтримують бізнес і повертають його до життя.
АТ "Ощадбанк"