Співпраця з іноземними постачальниками

Програма «Будуй своє» – це майданчик, на якому знані фахівці дають поради підприємцям-початківцям. Олександра Томашевська, генеральний директор компанії «Е. С. Консалтинг», провела менторську сесію для Володимира Петренка. Він планує розпочинати власну справу, пов’язану з зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД), і хоче дізнатися про нюанси економічних та юридичних відносин з іноземною компанією.

Володимир збирається імпортувати на український ринок цифрові пристрої для потреб виробничих компаній. Він добре розуміється на продукції виробника, може проаналізувати запити потенційних замовників, проте не уявляє, яким чином можна виконати для замовників цей контракт та забезпечити постачання цієї продукції на наш ринок. 

Під час менторської сесії Володимир отримав декілька корисних порад щодо свого запиту. 

1.    Уважно поставитися до складання зовнішньоекономічного контракту
Під час складання ЗЕД-контракту варто дотримуватися вимог, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Докладніше про це йдеться у Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що затверджена Наказом Мінекономіки № 201 від 06.09.2001 року. Дотримання вимог цього документа допоможе скласти контракт, який задовольнить і банк, і митницю, і податкову інспекцію, зокрема щодо  умов оплати,  постачання товарів, приймання продукції за кількістю та якістю, відповідальності сторін за порушення пунктів договору тощо.
Слід уважно читати договір, який ви укладаєте з іноземним партнером, адже суперечки, які можуть виникнути, ви можете розв’язувати у суді іноземної держави. Складений договір варто показати ЗЕД-фахівцю у банку, а також митному брокеру. Вони допоможуть усунути недоліки контракту до його остаточного оформлення. 

2.    Отримати попередню оплату від українських замовників 
Специфіка угоди Володимира – це імпорт товарів на замовлення конкретних українських підприємств з індивідуальною розробкою технічного завдання кожної партії виробів. А отже йому знадобиться гарантія того, що замовники не відмовляться від цих товарів. Найкращий спосіб це забезпечити –  отримати попередню оплату, щоб покрити більшу частину або навіть усі витрати на постачання ( це і оплата нерезиденту, і витрати на розмитнення партії товару, транспортні витрати та імпортний ПДВ). Без попередньої оплати Володимир ризикує залишитися з носом, якщо він придбає товар власним коштом, а покупець раптом відмовиться від поставок. 

3.    Ретельно прорахувати собівартість товару та усі податкові наслідки угоди 
Найчастіша помилка підприємців, що починають працювати з імпортними контрактами, – це визначення своїх доходів і витрат на око. Ця «неточність» у підрахунках здатна звести нанівець усі зусилля з отримання прибутку. Ми розрахували мінімальну націнку на товари підприємця, яка покрила би усі податки та витрати на придбання партії продукції, – це 83%. Якщо націнка буде меншою, коштів на виконання усіх зобов’язань бракуватиме. Це поширена проблема українських імпортерів, оскільки обов’язок сплатити ПДВ та мито під час ввезення товару (неможливість відстрочити ці зобов’язання) змушує додавати податки до ціни товару із запасом, страхуючи і ризики зростання іноземної валюти щодо гривні, і застосування індикативних цін для визначення митної вартості товарів.