Ніна Левчук, керівник Google Marketing Solutions у Центральній і Східній Європі, авторка курсу «Персональний бренд як інструмент росту» і тренер реаліті-школи бізнесу «Будуй своє», відповіла на запитання читачів порталу стосовно впізнаваності та ризиків.
Впізнаваність: потрібна за будь-яких обставин?
Чи необхідна людині — обличчю персонального бренда впізнаваність будь-ким, будь-де та будь-коли — питання неоднозначне. Щоб зрозуміти, чи потрібна впізнаваність всіма підряд, маю пораду — передусім запитайте себе про найголовніше: навіщо це мені?
У процесі запитань до самого себе стане зрозуміло, чи справді вам треба бути впізнаваним усіма, або ж доцільніше обрати інший шлях, як-от впізнаваність вашою цільовою аудиторією. До останньої належать — підприємці, клієнти, однодумці тощо.
Щоб залишатися в полі зору цих людей, варто постійно про себе нагадувати. Цього можна досягти завдяки аналізу поведінки цих людей у будні та у вихідні дні.
А саме — звернути увагу:
— що читають ці люди — друковані чи онлайн ЗМІ та якої тематики;
— де навчаються — на яких курсах або які онлайн-канали переглядають, і на яких платформах;
— на яких блогерів підписані;
— як проводять вільний час або вихідні.
Отримавши цю інформацію, завдання обличчя персонального бренду у тому, щоб крок за кроком знаходити свою аудиторію на профільних заходах. На таких можна починати як гість, пізніше — як спікер, можливо, і спонсор заходу. У ЗМІ — як коментатор та колумніст тощо.
Якщо ви все ж прагнете до широкої публічної впізнаваності, тоді вам на допомогу прийде інструмент для масової впізнаваності — як ментор, лектор, колумніст на «Будуй своє». Також допоможуть YouTube та телебачення.
Тож працюйте над тим, що потрібно саме вам, і не витрачайте часу й зусиль даремно.
Ризики: як керувати ними у персональному бренді?
Ризиків у персонального бренда достатньо, так само, як у власному бізнесі. Ризики як такі можуть стосуватися і прив’язки першого обличчя до назви компанії, і інших ситуацій.
Втім, важливо усвідомити найголовніше — ризики існують завжди. Тож до них, так само як у бізнесі та й у будь-якому проекті, необхідно підготуватися, бути готовими працювати над ними. Тобто мати план на випадок, якщо щось станеться.
Якщо говорити про ризики і прив’язку до назви компанії, то нерідко підприємці в Україні та світі називають компанію власним іменем або прізвищем. У такого підходу дві сторони медалі. У випадку успіху це призведе до впізнаваності засновника та членів його родини, і у підсумку — до бренду. А от у разі краху або, скажімо, публікацій провокаційних фактів чи фото засновника під удар підпадають і особистий бренд, і бізнес.
Саме через такі ризики багато підприємств по всьому світу не використовують прізвищ та імен засновників компанії у назві бренду. Натомість топ-менеджмент компанії, тобто кілька облич представляють її у ЗМІ та на офіційних зустрічах.
До інших ситуацій належить так зване подвійне дно. Подекуди відомі та успішні люди, підприємці або інші, ведуть декілька облікових записів у соціальних мережах — особисті та публічні. На особистих сторінках селебрітіз інколи використовують нецензурну лексику, на офіційних — дотримуються одного стилю.
На мою думку, це неправильний підхід, тому що не можна щось робити наполовину, треба дотримуватися однієї лінії побудови бренду усюди. Адже якщо вже взялися розвивати персональний бренд і зазначаєте, що ви — тренер або виробник якісних продуктів, гарний сім’янин, то дотримуйтеся цієї лінії поведінки насправді, а не на публіку.
Наостанок окремо зверну увагу підприємців: замислюйтеся про те, що ви робите зараз, які ризики цих дій на сьогодні та у майбутньому.