Підбірка контенту
У перший місяць літа ЗМІ писали про застосування нових технологій у сільському господарстві, вивчали тенденції в ресторанному секторі, споживчі настрої українців і диджиталізацію аптек.
1. Дрон у поміч: методичка із використання БПЛА в агрокомпанії, Latifundist
Експерт аналізує причини, чому рівень використання безпілотних літальних апаратів в українському сільському господарстві перебуває на низькому рівні, попри їхню високу ефективність на Заході. На жаль, більшість вітчизняних компаній, що застосовують дрони в агробізнесі, сприймають їх як іграшку, а не як інструмент виконання серйозних багатофункціональних завдань.
Приміром, якщо дрони в Європі та США активно доповнюють чи навіть замінюють наземні машини під час внесення пестицидів чи мікродобрив, то наші аграрії ставляться до цього скептично. Основні причини – низька якість БПЛА, що використовуються з цією метою, а також слабкий рівень обізнаності про роботу таких апаратів.
Для правильної експлуатації повітряної техніки потрібно враховувати чимало даних: висоту польоту, ширину охоплення, швидкість, норми поливу на гектар, градус розпилу тощо. Оператору БПЛА треба точно налаштувати зазначені параметри, а перед цим – досконально вивчити саме поле.
З правильно виставленими даними БПЛА суттєво скоротить часові й матеріальні витрати аграрія. Зокрема, він зможе обробити маленькі площі, обійти велику кількість перепон (дерева, кущі, стовбури, огорожу). У період дощів, коли наземна техніка не може вийти в поле, агродрони легко виконують свою роботу з оброблення врожаю.
2. Заклади без столиків й офіціантів. Чому бізнес інвестує в dark kitchen – нову нішу на ресторанному ринку, НВ. Бізнес
Ресторатори змушені шукати нові ніші, оскільки через локдауни їм доводилося часто закриватися чи обмежувати діяльність. Криза дала поштовх тим закладам, які працюють лише на доставлення чи винос, їх ще називають dark kitchen.
Тільки в Києві в такому форматі працюють понад 20 великих ресторанів і кілька десятків малих ресторанчиків. Однак виживуть не всі, і ймовірно, вже восени частина закладів припинить своє існування.
3. «Споживач турбується про здоров'я й готовий платити більше», – гендиректор Nielsen в Україні та Білорусі Анна Ільчук про купівельні тренди після карантину, Retailers
Через карантин українські споживачі стали значно менше купувати в торгових мережах, а більше – онлайн. Дуже змінилася поведінка покупця й з'явилися нові тренди, про які слід звернути увагу ритейлерам.
Зростає питома вага продажу харчових продуктів, що пов'язано з трендом приготування їжі вдома. Майже на 11 % збільшилася частка алкоголю як спроба знайти альтернативу іншим розвагам, які були недоступні чи обмежені через локдаун.
Хоча частка електронної комерції поки не така вже й висока, є гарна перспектива її зростання – до 12 % до кінця цього року. Для порівняння: в ЄС вона сягає 15 %.
Дві третини покупців придбають товари в е-commerce заплановано, але окреслюється тренд до зростання імпульсивних покупок.
Найбільше українців цікавить здоров’я – як фізичне, так і психологічне, тож за безпечні товари й послуги вони готові платити більше.
4. Відкриття точки стрітфуду: тонкощі й специфіка, Inventure
За час карантину третина аудиторії середнього цінового сегмента ресторанів перейшла на продукцію вуличного фастфуду. Основна причина – зниження доходів і зручність формату. Заклади вуличної їжі змогли легко пристосуватися до карантину й організувати доставлення. Їхні головні переваги – швидка окупність, невисокий бюджет інвестицій, отримання доходів вже з першого дня роботи.
Для відкриття такої точки треба 10–12 тисяч доларів, основна частина яких піде на ремонт й облаштування приміщення та придбання обладнання. Запустити заклад за наявності бажання й ресурсів можна вже за 2 місяці після початку ремонтних робіт.
5. 20 % ПДВ на послуги Facebook, Netflix, Apple: як це вплине на ринок і користувачів, AIN.ua
Юристи намагалися спрогнозувати, як вплине на диджитал-сегмент запровадження ПДВ на послуги міжнародних інтернет-гігантів. На думку експертів, вартість послуг для кінцевих споживачів-фізосіб, імовірно, зросте на 20 %.
Водночас міжнародні корпорації навряд чи почнуть реєструвати в Україні ТОВ, щоби уникнути сплати ПДВ. Це набагато витратніше (податок на прибуток, зарплатні податки, витрати на утримання офісу), а український ринок для них не є пріоритетним.
6. Відвідуваність, трафік і медійні бюджети: маркетингове дослідження українських інтернет-аптек у першому півріччі 2021 року, Retailers
Кількість українців, що замовляють ліки онлайн, у 2020 році зросла вдвічі. Понад 40 % клієнтів аптечних мереж роблять замовлення через інтернет, до того ж майже 90 % контактів відбувається через мобільні пристрої.
Найпопулярнішими соцмережами для залучення трафіку є Facebook та YouTube. Левову частку трафіку аптеки й аптечні агрегатори отримують через органічний пошук та прямі переходи на сайт, а також з Youtube. В Україні є законодавчі обмеження на продаж ліків онлайн та їхнє доставлення, що дещо уповільнює розвиток реклами й просування ліків в інтернеті.
Підбірка контенту
АТ "Ощадбанк"