Ресторанна їжа — вдома

Тетяна Чорноусова, засновниця сервісу з доставки компонентів для страв «Пора поесть» (м. Миколаїв), в інтерв’ю «Будуй своє» розповіла про особливості ведення бізнесу, помилки і поділилася планами на майбутнє.

— Тетяно, розкажи, чому ти обрала такий бізнес, а не будь-який інший?

— Коли мені було 12, я закохалася у кулінарію. Згодом любов до цієї справи посилювалася, і за кілька років я вже заробляла на готуванні страв, їх фотографуванні та детальних описах на власному кулінарному сайті. Саме для цього було побудоване приміщення у 10 кв. м із централізованим водопостачанням, вентиляцією тощо.

Пізніше, на початку 2017 р., мені спало на думку, а чому б не запропонувати містянам, які готують одноманітно або й зовсім не вміють, компоненти для других страв, що матимуть вигляд та смак, подібний на страви ресторанного рівня? Цього я планувала досягти завдяки деталізованим описам та фото. Мене підігрівало зсередини, що такого на ринку Миколаєва ніхто не пропонував.

Тоді, 2 роки тому, я не відкладала ідею у довгий ящик, а навпаки, відразу заходилася втілювати її у життя, створивши бізнес-сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте». Там я запустила промо-кампанію терміном на 2 тижні із пропозицією доставити компоненти для других страв 7 видів — з риби, м’яса тощо.

Чому 2 тижні? За ці 14 днів я прагла зрозуміти, наскільки цікава ідея містянам. Загалом на промо я витратила 1,5 тис. грн власних коштів.

І от наприкінці промо-кампанії я отримала перші 3 замовлення на страви. Для їх виконання мені знадобилося обладнання — вакууматор та брендоване упакування, на що я витратила ще 10 тис. грн.

В результаті всі мої зусилля були недаремними: клієнти залишилися задоволеними, а слава про унікальний сервіс поширилася містом.

— Де готувала заготовки для страв?

— У тому ж приміщенні, де я колись робила фото- та відеозйомку страв, додаючи детальні рецепти їх приготування. Процеси вибудовувалися таким чином — щотижня я оновлювала і оновлюю до сьогодні меню з різних типів страв. Потім фото готових страв виставляла у «ВКонтакте», пізніше — на Instagram та на сайті. Далі приймала замовлення через групу у соціальній мережі — або телефоном, або через сайт.

Отримані замовлення готувалися у виробничому приміщенні, а доставка була 1 раз в тиждень. Клієнтам залишалося приготувати страви з наявних компонентів за детальними рецептами. А якщо виникали питання, вони телефонували мені.

Пізніше, навесні 2018 р., ми змінили приміщення, орендувавши у центрі міста більше — 60 кв. м. На ремонт та нове обладнання, вентиляцію, холодильники, плити витратили 100 тис. грн власних коштів.

— Розкажи про клієнтів.

— Все склалося цікаво (посміхається), бо ми планували продавати компоненти для людей, що не вміють або погано готують. А вийшло все інакше: нашими клієнтками стали жінки 24-45 років, що мають дохід середній+ і смачно готують!

— Який середній чек?

— 600 грн.

— Чи є сезонність у бізнесі?

— Так, найбільше замовляють взимку, влітку — менше.

— Що змінилося за 2 роки існування «Пора поесть»?

— Якщо на старті ми доставляли клієнтам продукцію в неділю, то тепер у нас доставка по понеділках. Наразі ми пропонуємо меню на тиждень. І замовити компоненти можна на всі 7 днів із рекомендаціями щодо їхнього зберігання: 7 днів — для яєць, 2 — для м’яса, 1-3 дні — для свіжих овочів тощо. Разом з цим збільшилася і команда — тепер у нас є й кур’єри, і відповідальний за закупки продуктів. Не змінилося те, що я є шеф-кухарем з першого дня, і те, що ми — єдиний такий сервіс на все місто!

— Чи траплялися помилки?

— Так, і не раз! І під час закупівлі продуктів, і при наборі персоналу, і у пошуку виробничого приміщення, і — обладнання.

Наприклад, спочатку я не орієнтувалася, де краще закуповувати продукти — в супермаркетах, на ринках або базах, недостатньо розумілася, як вкластися у певний бюджет. Все це прийшло із досвідом, і з помилками, прорахунками тощо.

З персоналом були помилки, тому що, на превеликий жаль, на співбесіді не завжди можна виявити здібності та навички або їхню відсутність. Тож не раз я стикалася з халатністю людей та відсутністю заявлених умінь і навичок. Однак згодом ми знайшли всіх, із ким співпрацюємо до сьогодні.

Під час пошуку виробничого приміщення складнощі — дефіцит необхідних приміщень у невеликому місті, як Миколаїв, особливо в центрі. До речі, за рік часу розумію, що можна було орендувати приміщення на околицях міста, де оренда коштувала б 4-5 тис. грн на місяць, а не в рази більше.

Щодо обладнання, то я все купувала нове, а можна було піти іншим шляхом, і частину обладнання — холодильники та плити — купити б/в у гарному стані. Слайсери та м’ясорубки потрібні нові, тому що у них є частини, які швидко зношуються — вже за 1-2 роки.

— Що плануєш у майбутньому?

— Я хочу розвивати бізнес не тільки у Миколаєві, а й прямувати до Одеси. Можливі 2 варіанти розвитку подій: або ми доставлятимемо з Миколаєва до Одеси, або налагодимо виробництво і доставку локально — у Одесі. Адже у цьому місті ще більше інтересу до такого продукту, як у «Пора поесть», і набагато вища купівельна спроможність населення.

Окрім цього, мрію відкрити стаціонарний заклад у Миколаєві, де готуватимуться найпопулярніші страви наших клієнтів. Зрозуміло, що останнім вже нічого не потрібно буде готувати. Ми все зробимо замість них!