Публічна оферта: що це і навіщо потрібно

Законодавство про захист прав споживачів та електронну комерцію вимагає врегулювати правовідносин підприємця зі своїми клієнтами. Щоб не підписувати договір з кожним покупцем окремо, зробити це можна за допомогою публічної оферти. 

Оферта – це пропозиція укласти той чи інший договір. Відповідно, публічна оферта – це пропозиція укласти договір необмеженій кількості осіб.  Договори оферти бувають двох типів – публічний та договір приєднання. Відрізняються вони колом їх сторін та способом їх укладення. 

Що таке публічний договір

Публічний договір регулює правовідносини підприємця, який пропонує товари/послуги/роботи та клієнтів, які бажають скористатися пропозицією такого підприємця. Він розміщується на сайті компанії та дає можливість встановити права та обов’язки сторін, врегулювати аспекти відповідальності, описати умови та правила надання послуг, виконання робіт чи здійснення купівлі-продажу товарів тощо. 

Також споживач отримує інформацію про особу, яка надає йому послуги, щоб мати змогу заявити вимоги до неї у випадку порушення прав та отримати відповідний захист. 

«Публічна оферта повинна містити інформацію про продавця та засоби зв'язку з ним, пропонований до продажу товару або послуги, які надає підприємець, порядок обміну/повернення, гарантії, способи доставки та оплати, інформація щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги тощо. Якщо діяльність підприємця підлягає ліцензуванню, необхідно вказати відомості про ліцензію», – зазначає старший юрист фірми Avitar Ірина Швидка. 

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг чи обмежень певним споживачам.

Місце розміщення договору

Зазвичай, електронна комерція передбачає укладення такого договору шляхом використання сайту. Підтвердження згоди з умовами відбувається здійсненням певних дій на сайті: натисканням кнопок або переходом по посиланнях, введенням коду ідентифікації, підтвердженням покупки тощо. При цьому в договірі має бути встановлено, що «здійснюючи цю дію, споживач погоджується із запропонованими умовами». 

Підприємець має забезпечити розміщення публічного договору на сайті та надати простий і безперешкодний доступ до нього. Зазвичай посилання на нього можна знайти внизу головної сторінки сайту. При цьому інформація має бути викладеною для споживачів у простій та зрозумілій формі. 

Проте сторони також можуть власноруч підписати друкований варіант публічного договору. А деякі сфери бізнесу передбачають обов’язкове підписання письмових варіантів договору (наприклад, отримуючи банківські послуги). 

Внесення змін до договору

Підприємець завжди вирішує на власний розсуд чи можливі зміни до його публічного договору за наполяганням покупця, чи доцільні вони для його власного бізнесу, для відносин із цим покупцем та іншими. 

Проте слід пам’ятати, що вимоги ст.633 ЦК України, яка регулює порядок укладення публічного договору, прямо забороняють надавати переваги одному споживачеві перед іншим. Тобто, якщо на вимогу клієнта підприємець змінює певні умови надання послуг, ці умови мають застосовуватися також і до інших клієнтів. 

Також зрозумілим є те, що зміни до договору не можуть суперечити вимогам законодавства. 

Що таке договір приєднання

Майже те ж саме, що й публічний договір. Основною відмінною ознакою договору приєднання є те, що інша сторона не має можливості змінювати його умови, а може лише приєднатися до запропонованих положень в цілому. 

Винятком може бути можливість однієї сторони обрати асортимент товару/робіт/послуг, які будуть надані відповідно до такого договору. Водночас, умови мають відповідати вимогам законодавства, інакше друга сторона матиме можливість змінити незаконні умови або розірвати договір в цілому. 

Договір приєднання найчастіше використовується у такій діяльності, як надання комунальних послуг, прокат, перевезення, зберігання тощо.

Зазначимо, що фактично публічний договір можливо укласти як договір приєднання, оскільки зазвичай споживач не має змоги змінити певні умови договору, наприклад, купуючи в інтернет-магазині.

Таким чином, неможливо чітко розмежувати яка діяльність регулюється, наприклад, публічним договором, а яка договором приєднання, оскільки у багатьох випадках документ, регулюючий правовідносини між підприємцем і споживачем, може мати ознаки обох договорів. 

Чому договір приєднання не часто використовується на практиці

Якщо говорити про електронну комерцію та діяльність, яка регулюється законодавством про захист прав споживачів, тут частіше використовується публічний договір. Оскільки він дає клієнту менше можливостей для оскарження. 

Як зазначає адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олександр Камша, 

умови договору приєднання повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома. При цьому підприємець зобов’язаний підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. 

«Таким чином, складність при виконанні договорів приєднання може бути саме в тому, щоб довести, що інша сторона правочину була належним чином повідомлена про всі істотні умови договору», – додає юрист.

Саме тому, наприклад, встановлюючи програмне забезпечення або беручи щось в оренду в інтернеті вас обов’язково просять натиснути «ознайомлений» або «погоджуюсь».

Особливості оформлення публічної оферти

Існує класичний і креативний публічний договір. Це умовні поняття, які виключно характеризують загальний вигляд документу. 

Класичний договір має просту письмову форму та представлений у вигляді текстового документу на сайті, в якому міститься інформація про здійснення підприємцем своєї діяльності.

Креативний договір не має чіткої форми. Точніше, його форма залежить від фантазії та уяви власника сайту. Тобто інформація може бути представлена у формі блок-схем, таблиць, діаграм тощо. Основною вимогою такого зображення є наявність необхідної інформації та її доступність. 

Вибір форми донесення інформації до клієнтів залежить від бажання підприємця та не нав’язаний жодними правилами. 

Порядок розірвання договорів оферти

Розірвання публічного договору відбувається на загальних підставах, визначених законодавством. За загальним правилом, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. 

Підстави для розірвання окремих договорів (наприклад, купівлі-продажу, зберігання, банківського вкладу тощо) визначаються законодавством індивідуально щодо кожного виду.  Проте розробляючи публічний договір, підприємець може описати у ньому власні підстави, порядок його розірвання та наслідки цього для сторін. 

У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються, проте сторони можуть вимагати один від одного повернення того, що було отримано ними в результаті укладення договору.  Якщо ж договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих таким розірванням. 

«Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору», – додає Камша. 

Зразок публічного договору

Приклади публічних договорів можна з легкістю знайти в інтернеті та адаптувати під власний бізнес, вписавши реквізити та особливості взаємодії клієнта з вашим сайтом. Один із універсальних шаблонів, який легко адаптується, ви можете знайти тут.