Про зміни та тренди на ринку рітейлу

Юлія Бєлінська, аналітик ринку рітейлу, підприємець, видавець ділового онлайн-видання «Retailers» в інтерв’ю розповіла «Будуй своє» про ситуацію на ринку рітейлу, тренди на час та після карантину. 

Інформаційна довідка: «Retailers» 一 всеукраїнське ділове видання про рітейл та онлайн-торгівлю. 

一 В якому становищі опинився продуктовий рітейл через карантин?

一 Продуктові мережі та крамниці опинилися в кращому стані за всі інші види рітейлу. На відміну від інших, вони продовжили працювати, хоч і з певними обмеженнями. 

一 Що змінилося в мережах у зв’язку з карантином?

— У звичайних магазинах знизився трафік, тому що люди вже придбали товари довготривалого зберігання та щоденного попиту. Особливо це помітно в менших за Київ містах, де нижча купівельна спроможність громадян. 

一 Що з онлайн-замовленнями?

一 Компанії, що не мали такого сервісу, нашвидкоруч запропонували послугу онлайн-замовлень через збільшення попиту. На онлайн-замовлення припало 1,5-2% від загального грошового обігу магазинів. 

一 Чи змінився асортимент у продуктових мережах?

一 Асортимент швидко не змінюється, тому що існує оборотність товарів. Вона вимірюється десятками днів. Тому говорити про зміну асортименту в ту чи іншу сторону поки що зарано. 

一 Як щодо ситуації в непродуктовому рітейлі?

一 В поганій ситуації опинилися всі через заборону працювати. 

一 Що зробили представники цього бізнесу для виходу з ситуації?

一 Продовжили працювати бізнеси, що мали інтернет-сторінки або інші канали продажів онлайн. Тобто власні сайти або сторінки на маркетплейсах, у соціальних мережах. 

Наприклад, такі великі мережі, як «Фокстрот» та «Алло», приймали замовлення онлайн, а видавали клієнтам на умовах самовивозу. Мережа магазинів взуття провідних світових виробників «Інтертоп» перейшла на онлайн-продажі наявних брендів. Окрім цього запропонувала стати торговим майданчиком для українських брендів. 

Соціальні мережі Facebook та Instagram спрацювали для тих брендів, які до цього вже мали розвинуті сторінки та лояльну аудиторію. Варто зауважити, що робота в соціальних мережах була актуальною для локальних невеликих бізнесів з невеликою кількістю замовлень. Наприклад, крафтових виробників, прикрас, hand-made. 

Інші бізнеси, що не мали сайтів, створили сторінки на маркетплейсах 一 Prom.ua, Krafta тощо.  

Таким чином бізнесам вдалося зберегти частину грошового обігу. Яскравий приклад — мережа «Інтертоп», яка зберегла 35% обігу, незважаючи на карантин. 

一 Яким рітейлерам не вдалося працювати за наявних обмежень? 

一 Гірше за все мережам кінотеатрів, які не можуть надавати послуги онлайн. Вони через карантин втратили грошовий обіг повністю. Так само, як і ті бізнеси, що не мали сайтів, магазинів на маркетплейсах тощо. 

一 Що далі?

一 Не можна говорити пафосно, що світ після карантину зміниться докорінно. Для змін споживацьких уподобань потрібно набагато більше часу. По завершенню карантину люди ходитимуть в магазини, втім, витрачатимуть менше коштів через наслідки для економіки України. Рітейлери після карантину переглядатимуть асортимент магазинів у сторону дешевшої продукції. Це пов’язано зі зменшенням купівельної спроможності громадян. 

В тренді залишатимуться омніканальність або спілкування з клієнтом через різні канали зв’язку, і customer experience або сукупність вражень покупця від взаємодії з торговими марками. 

Деякі тренди тимчасово не будуть користуватися попитом. Це кафе в магазинах, тому що люди певний час боятимуться сидіти поруч. 

Все вищезазначене стосується всіх видів рітейлу. 

У трендах в продуктовому рітейлі: зростатиме кількість замовлень онлайн. Це пов’язано з тим, що тренд набирає обертів протягом декількох останніх років. До того ж частина покупців продовжуватимуть замовляти онлайн за умови позитивного досвіду на карантині. Частина покупців повернуться в офлайн. 

У непродуктових мережах будуть банкрутства учасників. Банкрутства торкнуться тих бізнесів, що не працювали на період карантину. Це звичний процес очищення ринку у кризу, коли найпершими йдуть геть найслабші гравці.