Подорожі Україною

Співзасновник туристичного проекту Deinde Олександр Алимов розповів «Будуй своє» про туристичний бізнес, вподобання українців, складнощі тощо.

— Олександре, як ти потрапив у туристичну галузь?

— До створення Deinde я частенько замислювався, що мої співвітчизники замало подорожують — з заходу на схід, з півдня на північ. І не уявляють, що відбувається у тих або інших містах.

Пізніше, взимку 2015-го, під час туру у Буковель, познайомився із Володимиром Оляницьким, який займається подорожами світом у власному проекті Eurotrips. Після спілкування із ним у Буковелі ми й почали працювати над створенням туроператора, що спеціалізується на мандрівках Україною. Назву вигадали у процесі брейнстормінгу. Deinde запропонувала Яна Случанко — одна з ключових менеджерів. Ця назва, на мою думку, відображає заклик до дії, до екшену. Вона ніби каже: час рухатися!

— Для створення проекту скільки знадобилося грошей?

— Близько $20 тиc. власних коштів у перший рік існування Deinde. 25-30% суми витратили на розробку сайту, оренду офісу, заробітну плату співробітникам. Ще 25-30% — на рекламу, маркетинг, PR-активності. Інші 25-30% — на фотосесії, перший інфопривід, куди ми запросили відомих людей, надіславши їм запрошення за допомогою дрона. Повертатися інвестиції почали з другого року існування проекту.

— Розкажи про перший тур: куди мандрували?

— Перша наша поїздка відбулася на травневі свята у 2015 р. Це був «тусовочний» 3-денний тур до Одеси, що зібрав близько 50 людей. Ми добиралися великим 50-місним автобусом, відвідували заклади у центрі міста. Цей тур був доволі позитивним, хоча й не скажу, що успішним. У підсумку нам сподобалося, і ми це сприйняли як гарний початок. Тим більше, що були налаштовані на такий сценарій: у разі відсутності форс-мажорів ми будемо продовжувати. Після цього проект почав рости.

— Які ключові питання поставили собі в Deinde?

— Ключовим для нас є питання якості. Ми впливаємо не на все. Втім, максимально працюємо із усіма нюансами: підбираємо якісних підрядників, шукаємо надійні готелі і найкращих супровідників.

Для мене насамперед це люди, у яких є хороший продукт (автобус, готель, екскурсії). І послуги, що надаються якісно. Це люди та компанії, налаштовані на довготривалу співпрацю. Які дотримуються базових принципів сервісу та бізнес-етики: вони не підводять, поводяться коректно, не грубіянять тощо. Але все одно — щоразу потрібно спілкуватися, приїжджати раніше, дивитися, яким буде автобус, хто буде водієм. Контролювати всі процеси — як ми домовляємося із представниками компанії-перевізника, як відбувається телефонна розмова, як ми оформляємо документацію.

Щодо автопарку, то у нас великі автобуси на 50 місць. Від маленьких ми свого часу відмовилися, оскільки подорожувати автобусами на 20-30 пасажирів — некомфортно. Щодо готелів — постійно вивчаємо ринок, розглядаємо нові пропозиції, читаємо відгуки. Адже через інтернет за відгуками клієнтів тепер доволі просто з’ясувати все про готель. З кількома готелями у нас налагоджена довготривала співпраця.

Також звертаємо увагу, як там приймають оплату. Скажімо, в багатьох готелях не вимагають попередню оплату за 2-3 місяці, розуміючи, що у туроператора ще немає цих грошей, він лише збирає туристів. А от у новачків може ще не бути такого розуміння.

Трапляється, що очікування від готелю не виправдовуються. В такому разі ми домовляємося з його представниками, аби нам надали якісь додаткові послуги, або ж компенсували якимось іншим чином.

Дбаємо і про дрібнички: ще на етапі посадки в автобус туристи отримують снеки, воду, стаканчики, сміттєві пакети. Це все насправді дійсно важливо.

— Олександре, а з яких компонентів формується тур?

— Найдорожчими у грошовому вираженні є готель та проїзд — близько 50-60% від вартості туру. Ще приблизно 20% припадає на екскурсії. Однак це все індивідуально для кожного туру.

— Які тури або напрямки — найпопулярніші?

— Можу назвати топ-3 турів, що популярні у цьому сезоні: Синевир, Чорнобиль, Говерла. По датах — Новий рік, травневі свята та День незалежності — коли люди мають кілька вихідних підряд і дуже сильно прагнуть кудись їхати. Вони обирають тури на 3-4 дні. Маршрути — вторинне.

— Для туристів бувають акції?

— Раз на 2 місяці ми влаштовуємо sale — опускаємо ціни на тури. Знижки на тури бувають великі — 20-30%. Також пропонуємо раннє бронювання — за кілька місяців до туру його можна придбати за вигідною ціною.

— Опиши портрет туриста.

— Наш клієнт — молода людина. Частіше дівчина, рідше — хлопець (за моїми спостереженнями, дівчат більше, бо вони активніші). Ці люди займаються чимось креативним — прогресивний менеджмент, ІТ, дизайн, копірайтинг тощо. Молодь, трошки втомлена від Києва та його ритму, яка шукає швидке рішення для того, щоб кудись поїхати. Звісно, вони мають достойний рівень заробітку — від 10-15 тис. грн на місяць. Цього достатньо, щоб раз на місяць або на два без проблем з’їздити із нами в тур.

Але водночас наш споживач — дуже вимогливий. Ми конкуруємо не з іншими компаніями, а з «поїхати самому», «не їхати нікуди», і ще — з «поїхати до Європи».

— Цікаво, де саме шукаєте супровідників та за якими критеріями?

— Ми вкрай відповідально відбираємо таких людей — проводиться великий конкурс, що передбачає проходження багатьох етапів. Один з яких — з’їздити в тур у якості другого супровідника.

Також самі готуємо та навчаємо наших співробітників. Усе це — комплекс дій, котрі забезпечують хороший сервіс. Адже така людина — обличчя нашої компанії, тож у цьому плані ми дуже уважні.

Проводимо зустрічі-інструктажі з ними перед кожним туром. Збираємо фідбек щодо підсумків. Проводимо загальні лекції по роботі з клієнтами, з подолання негативу, з екстреними випадками. Залучаємо і представників Червоного Хреста, щоб наші співробітники здобували навички надання першої медичної допомоги.

До речі, для супровідників робота у Deinde не є основною. Вони поєднують із нею свою основну діяльність. Коло наших супровідників в основному складають молоді люди, котрі з нами подорожували, і прониклися атмосферою. Головне — їхня відповідність цінностям.

— Олександре, на твою думку, в якому стані наразі туристична галузь в Україні?

— Українська туристична галузь не надто розвинена. Переконаний, вона має потенціал до зростання ще у 10 разів у близькому майбутньому. У нас надто примітивно розвинений ринок порівняно зі світовим. Нам не вистачає туризму, пов’язаного з яхтами, з горами, скелями — все це досі у якомусь аматорському форматі. Розвиватися потрібно буквально в усіх можливих напрямках!

Насправді я був би радий, якби було більше людей, котрі амбіційно дивляться на розвиток туристичного бізнесу. Вони є, але їх недостатньо. Погано, коли галузь перенасичена. Недобре й тоді, коли ніша не заповнена — нема у кого запозичити досвід.

У нас є невеликі компанії, котрі професійно спеціалізуються на гірськолижному екстрим-катанні. Є ті, хто організовують походи. Компанії дуже маленькі — ще менші, ніж ми. Тому нам доводиться «виховувати» підрядників, вигадувати якісь стандарти самостійно. Задавати правила ринку. Це звучить круто, але це непросто.

— Назви основні труднощі та ризики бізнесу. Як їх нівелювати?

— Ризиків багато, і це ризики, які існують у кожному бізнесі. Перше — це фінансові розриви, коли не вистачає коштів на покриття витрат. Друге — ризик того, що під час туру трапиться щось непередбачуване, адже це не лише фінансовий, але й репутаційний ризик. Третє — підрядники. Ми працюємо із незалежними підрядниками — це не наші автобуси, не наші готелі, не наші курорти. Отже, якщо у них щось піде не так або вони нададуть неякісний сервіс, страждаємо у першу чергу ми.

Підприємництво передбачає ризики. Із кожним відкриттям нового маршруту — все по-новому. Є вірогідність, що твій продукт не будуть брати. Ми працюємо над подоланням ризиків, але жодних гарантій немає.

— Чого тебе навчив проект?

— Цей проект продовжує мене вчити. Я точно можу сказати, що вельми важливо в усе занурюватися, глибоко вникати у суть питань. Дуже важливий момент — це фінанси. Із ними складно і часом незвично, але необхідно у них розбиратися, приділяти цьому час. Також потрібно розуміти маркетинг, оскільки на нього витрачається багато коштів, і слід витрачати їх розумно.

З найважливішого ще — це команда. Не варто боятися делегувати завдання — тож шукайте класних людей, готових розвиватись професійно, оскільки таких людей завжди не вистачає.

— Що плануєш втілити найближчим часом?

— Цього сезону ми розширюємо наші «катальні» лижні тури. До традиційних Драгобрата, Буковелі, Водяників ми додаємо ще Пилипець, Славське. З нами молодь відкриває нові локації, і це прекрасно.