Платіжні звички після пандемії та поради для дистанційної роботи: огляд аналітики за січень

Новий рік не став для бізнесу чистим аркушем, проблеми минулого року залишилися, як і пандемія. У січні діловий світ вивчав, як складати річні плани, нові платіжні звички клієнтів й освоював методи дистанційної роботи. 

1. П’ять причин планувати фінанси компанії мінімум на рік, L-a-b-a.

Бізнес здатний розвиватися без плану, тому недосвідчені власники іноді вважають фінансове планування гайнуванням часу, і дарма. 

Фінансисти наводять 5 причин, чому це мають робити всі підприємці: 

1. Навігатор для бізнесу. Припустимо, власник намітив за перше півріччя виконати 60 % річного плану, однак аналіз показав його виконання на 43 %. Власник скликав керівництво на стратегічну сесію, на якій обговорили, чому так вийшло і що треба зробити. У другому півріччі згаяне надолужили й річний план таки виконали. 
2. Мотивація. Щоб плани виконувалися реально, а не лише подумки, потрібно зазначити відповідальну особу за кожен показник. Так власник розуміє, кого заохотити, коли мета досягнута, а кого покарати в разі невиконання проєкту. 
3. Обмежувач витрат. Доходи й витрати плануються наперед за допомогою інструменту, який називається «Бюджет доходів і витрат». Він дає змогу призначити відповідальних за надходження з кожного джерела й за всіма статтями витрат. 
4. Обмежувач особистих планів. Завдяки плануванню фінансів бізнесу власник може регулювати особисті плани, обмеживши їх на певному етапі. 
5. Джерело впевненості. Коли плану немає, рятує лише оптимізм. Однак вірити у світле майбутнє – це одне, а точно знати, наскільки світлим воно вийде, – зовсім інше.

2. «Хочемо, щоб співробітників не ховали за ФОП». Інтерв'ю з міністром Михайлом Федоровим про «Дія City» і роботу Мінцифри, mc.today.

Мінцифра – один із нових держорганів в українській політиці. За рік його команда оцифрувала паспорти й водійські права українців (тепер не потрібно носити із собою документи, досить показати їх на екрані смартфону), запустила онлайн-реєстрацію ТОВ і ФОП, створює окрему «онлайн-державу» для айтішників «Дія City».

За словами Федорова, зараз головна мета – максимально легалізувати трудові відносини так, щоб співробітників не ховали за ФОП, а оформлювали на роботу в компаніях. У межах «Дія City» планується відмовитися від радянського трудового кодексу й повністю змінити систему трудових відносин. Надалі з'являться елементи англійського права (акціонерні угоди, опціони для співробітників тощо), корпоративне управління компанією. Запровадять і нове поняття «гіг-співробітник». Контракт між компанією й гіг-співробітником буде максимально індивідуалізованим. 

Згідно з режимом «Дія City», компанія платитиме ПДФО у розмірі 5 %, військовий збір – 1,5 % плюс ЄСВ – 22 % від мінімальної заробітної плати. Податок на прибуток замінить податок на виведений капітал. В останній версії його залишили на рівні 9 %.

3. Нові платіжні звички, які залишаться з нами після пандемії, investgazeta.

Покупки онлайн. Протягом цього року люди активно купували онлайн їжу, меблі для облаштування робочого місця вдома, спортивний інвентар, медикаменти й одяг. І, згідно зі звітом Deloitte, такий спосіб купівлі ставатиме все популярнішим: він буде більший, ніж до пандемії.

Доставлення їжі та продуктів. За час локдаунів ми звикли замовляти їжу й інші товари через додатки, і навіть за послаблення карантинних заходів люди продовжують активно користуватися ними. Ця звичка й надалі набирає обертів, тому у 2021-му очікується зростання доставлення готової їжі з ресторанів у 3–4 рази, продуктів із супермаркетів – у 6–8 разів.

Cashless-розрахунки. У 2020 році стали очевидними переваги розрахунків без використання готівки, і значна частина ритейлу пішла в онлайн. Цифрові канали продажів сьогодні мають пропонувати максимальну різноманітність способів оплати. 

Передплата сервісів. Згідно з даними Deloitte, 38 % споживачів повідомили, що під час пандемії вони вперше оформили передплату на нове цифрове медіа, стрімінговий сервіс фільмів і серіалів або, наприклад, пограли у відеоігри. Дві третини респондентів відзначили, що продовжать користуватися сервісами й після пандемії. 

4. «Чого бажаєте», а не «чего изволите». Сфера обслуговування переходить на українську, Українська служба BBC.

Ухвалений ще 2019 року мовний закон передбачає, що у січні 2021-го обслуговування споживачів і надання інформації про товари й послуги повинно бути українською – незалежно від того, хто надає послуги. Це означає, що в кав'ярні, банку, на АЗС і в бібліотеці до клієнта мають звертатися виключно державною мовою. Втім, закон уточнює, що на прохання клієнта його особисто можуть обслужити іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

Якщо фахівці Офісу уповноваженого із захисту мови вирішать, що порушення дійсно було, власник тієї ж кав'ярні отримає попередження з вимогою усунути порушення. А от якщо протягом наступного року він порушить мовне законодавство вдруге, уповноважений напише постанову про штраф, яку підприємець може оскаржити в суді. 

Закон передбачав, що держава відкриє для всіх охочих безкоштовні курси української мови, проте за півтора року цього так і не відбулося. Уряд не закладав у бюджет коштів на курси ані минулого року, ані цього. 

5. Відкладені повідомлення, таск-менеджери, хмарні документи: будні еккаунт-директора часів пандемії, mmr.ua.

Головний мінус дистанційної роботи – ви відрізані від фізичного спілкування. Складно відчувати емоції команди, а в клієнтському бізнесі це важливо. 

Автор матеріалу ділиться своїми інструментами для оптимізації віддаленої роботи. Він працює за онлайн-планувальником. Усі завдання по проєктах перенесені до онлайн-таск-менеджеру Worksection. Щопонеділка команда виходить на зв’язок й планує тиждень. Ділова активність розбивається на три головні стадії: «В роботі», «На перевірці», «На погодженні».

«Напруженість зростає ще й через потік дрібних запитів. Їх не плануєш, але вони прилітають протягом дня. І тут мене врятував Telegram із функцією відкладених повідомлень. У ньому ми ведемо робоче листування по проєктах, тому він у мене завжди під рукою. Будь-яка дрібниця вирушає у «відкладені» або на кінець дня, або на наступний ранок», – зазначає автор. 

По-новому для себе еккаунт-директор відкрив і хмарні Google-документи. «Тепер практично 90 % нових документів у нас хмарні. Коли документ готовий, я бачу це в Worksection, або мені пишуть у Telegram. 

Найголовніший урок, який я виніс з минулого року, – не боятися трансформацій і не триматися за звичне середовище роботи», – підкреслив Євген Нестеренко.