Ідея для бізнесу
Мода на здорове харчування стрімко охоплює світ. А тому попит на ягоду, що є природним антиоксидантом, росте. Найрентабельнішою вважається ожина, яка широко застосовується у харчовій і косметичній промисловості. В Україні ожинових плантацій, орієнтованих на експорт, поки небагато, тож у підприємців є всі шанси зайняти свою нішу на європейському та інших закордонних ринках.
В Європі не дарма люблять цю ягоду і готові платити за неї великі гроші. Ожина містить у собі корисні мінерали, вітаміни, пектинові речовини та органічні кислоти. Водночас калорійність її дуже низька, лише 36 ккал на 100 грамів.
Ягоду цінують за лікувальні властивості й рекомендують вживати під час застуди, у разі хвороб шлунку та цукрового діабету. Корисно її їсти вагітним жінкам і годувальницям. Однак у хід ідуть навіть листя й коріння.
Ожину активно використовують в харчовій промисловості, медицині та косметології, тож попит на цю культуру буде лише зростати.
Ожина як бізнес: плюси й мінуси
Фінансовий зиск. Світові ціни на цю ягоду стрімко зростають. Так, на початку квітня кілограм ожини коштував 10,7 євро, що на 74 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вона в 4 рази врожайніша за малину. Добрі сорти можуть давати по 40 тонн з гектара, для порівняння: малина приносить лише 10–15 тонн.
Якщо продати врожай у період пікового зростання цін (червень – липень) напряму імпортерам, а не перекупникам, ваш заробіток з гектара може бути 300–400 тисяч євро. Недивно, що ожину вважають ягодою з найбільшою рентабельністю, яка сягає понад 400 %.
Легкість збирання. Процес цей доволі швидкий. Якщо малини за день вручну одна людина може зібрати 30–40 кг, то ожини – майже центнер. А швидкість у цій справі дуже важлива: чим скорший буде процес, тим свіжішою збирана ягода.
Продуктивність. Додатковий плюс ожини: вона вродить вже на другий рік після посадки, період плодоношення – із червня до початку осені або навіть до перших холодів (певні сорти). Окупити інвестиції можна на третій рік після висаду, а сам кущ родить протягом 15–30 років.
На ожину високий попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Потенціал внутрішнього ринку зараз становить 200 тисяч тонн, або 300 млн доларів, а от українські площі під ожину зараз не перевищують 100–120 гектарів, тож пропозиція дуже відстає від попиту.
Імпорт. Що вже говорити про ринок Євросоюзу, де обсяги споживання ожини становлять мільярди доларів? Ціна на ягоду тут у кілька разів вища за українську, але європейський ринок ще треба завойовувати.
Мінуси. Високий інвестиційний поріг. Щоб займатися ожиною для експорту, треба витратити чимало грошей на підготовку ягідної плантації. В Європі ніхто не розглядає пропозиції у кілька тонн, тут працюють лише з великими обсягами, тож для експортно орієнтованого господарства треба закладати під ожину не менше ніж 10 гектарів. Загальні інвестиції у таке господарство становитимуть до 300 тисяч євро.
У покупців дуже високі вимоги до якості товару, тому треба подбати, щоб ягода доставлялася до них у фазі стиглості між технічною та споживчою. Лише так вона збереже свій смак і транспортабельність.
Як вирощувати, зберігати, збувати
Земля. Якихось особливих вимог щодо якості ґрунту немає. Ягода не примхлива до землі, але не любить надмірну вологість. Тож, якщо ґрунт болотистий, треба подбати про дренаж. Саджанець садять у яму, куди досипають компост із торфу, поливають і захищають від випаровування мульчуванням.
Технологія посадки. «Відстань між рядками має бути не менше ніж 3 метри через довге коріння кущів. Ягоди ростуть на садових шпалерах: це дріт, що натягнутий на спеціальних кілках. Саме на них будуть проростати вгору пагони ожини. Так за ними краще доглядати та збирати врожай», – розповідає керівник ожинового господарства «Павлівські» Михайло Павлівський.
Догляд. Коли настають морози, гілки відв’язують від шпалер і пригинають до землі, присипаючи шаром землі. Перед настанням періоду цвітіння (початок літа) гілки знову підв’язують до шпалер, щоб їм нічого не заважало. Оскільки період квіту доволі пізній, ягодам не загрожує підмерзання. Якщо кущ зацвів, то точно дасть врожай.
Крім шпалер, плантацію треба обладнати штучним крапельним зрошенням, бо ягода потребує постійного помірного зволоження.
Техніка. Якщо у вас велике експортне господарство, то без спеціального комбайна для збирання ягід у промислових масштабах не обійтися. Машина коштує понад 200 тисяч доларів, але тільки так ви зможете швидко та без пошкоджень (зі збереженням товарного виду) зібрати ожину. Імпортеру товар потрібен прямо зараз, а якщо ягоду збирати вручну, то на 10 гектарів підуть кілька тижнів, якщо не місяців. Машина ж з цим упорається за кілька днів.
Обладнання. Для зберігання ожини закуповують холодильники.
«У нас у господарстві є чотири холодильні камери. Ожину ми спочатку ставимо на зберігання у спеціальну камеру попереднього охолодження, потім переставляємо в основну камеру. Це робиться для того, щоб спочатку «вижати» з ягоди повітря, аби вона краще зберігалась. А вже потім вона йде на охолодження. Чим швидше її позбавити повітря й охолодити, тим краще. У такому вигляді її можна транспортувати», – зазначає Михайло Павлівський.
Зберігання. Для цього потрібні складські приміщення площею не менше ніж 400 квадратних метрів. Тут ожина зберігатиметься у холодильниках у спеціальних ящиках.
Збут. Покупців можна шукати через спеціальних брокерів, які займаються реалізацією продукції безпосередньо у країнах ЄС чи іншого регіону.
Щоб експортувати ягоду, необхідно мати відповідні документи, інакше її не куплять. Наприклад, можна щороку проходити сертифікацію за стандартами Global G.A.P. Покупці висувають до якості ягоди високі вимоги, а ще більше – щодо обсягів та терміну постачання.
Плануємо заздалегідь
Вимоги закордонних покупців. Імпортери працюватимуть з вами лише тоді, коли забезпечите їх десятками, а краще сотнями тонн продукції однаково високої якості за максимально короткий час. Зазвичай вони починають купувати продукцію одразу в сезон збирання, тому вимагають від виробників, щоб ті швидко доставляли до кордону великі партії товару: по кілька десятків тонн на день. Лише одиниці українських виробників можуть забезпечити такі обсяги, тому наш експорт за кордон поки незначний.
Внутрішній ринок. Перед тим як почати бізнес, визначтеся: ви будете орієнтуватися лише на експорт або зачекаєте, доки не досягнете виробництва потрібних обсягів. Можна розпочати з невеликого господарства на 1 гектар і попрактикуватися на внутрішньому ринку. Добре, що в Україні високий попит на ожину, хоч і ціни значно нижчі, ніж в ЄС. Так, спочатку доходи будуть меншими, але й витрати – не такими великими. В Україні ви постачатимете ягоду весь рік, а не кілька місяців, як це часто відбувається за експортних продажів. Коли ж отримаєте досвід роботи на вітчизняному ринку, починайте продавати на експорт за допомогою перекупників.
Зовнішній ринок. Якщо ж ви орієнтовані саме на експорт, та не маєте для цього достатньо інвестицій, шукайте партнерів і об’єднуйтеся з ними в кооператив. Так, приміром, часто роблять жителі кількох селищ об’єднаної територіальної громади, які спільно збирають кошти на свою справу, ще й отримують гранти від місцевої влади та міжнародних фінансових організацій. У такий спосіб ви розділяєте з іншими свої витрати і заощаджуєте понад половину бюджету. Однак доведеться й ділитися доходами з усіма учасниками кооперативу.
«Власне, ми почали вирощувати ожину лише як другорядний продукт, бо в нас основною культурою був виноград і лишалося вільне місце. Почали свій бізнес тоді, коли з кумами об’єднали свої земельні паї, відведені після ліквідації колгоспу. Ожинове господарство розпочали з двох кущів, а от тепер навіть експортували свою продукцію в Німеччину. Але бізнес робили поступово, одразу орієнтувати своє господарство на експорт, не розібравшись, як відбувається сам процес вирощування цієї культури, дуже ризиковано», – резюмує фермер.
Ідея для бізнесу
АТ "Ощадбанк"