Наодинці із мрією

Оскільки у лютому «Тематичний тиждень» був присвячений темі «Бізнес з жіночим обличчям», «Будуй своє» вирішив продовжити тему жінок, що йшли до успіху, у кінодайджесті. Усі підібрані фільми отримали визнання і багато нагород. На перший погляд може здатися, що ці історії не мають стосунку до підприємництва, однак…

Велика мрія, відсутність підтримки у важливі моменти, непростий вибір шляхів до успіху — хто з підприємців хоча б раз не опинявся у подібних обставинах? Кожна з героїнь зробила свій вибір, що назавжди змінив її життя. А як би ви вчинили, опинившись на їхньому місці?

«Тоня проти всіх» (2017)

Фільм-біографія про дитинство і доросле життя Тоні Хардінг отримав по декілька номінацій премії «Оскар» та «Золотий глобус».

Тоня — одна з найвідоміших (вона першою в США зробила потрійний аксель) і, безумовно, найскандальніша фігуристка планети 1990-х років. На її рахунку чимало перемог і найпрестижніших нагород, але більше вона запам’яталася все ж із негативного боку. Кінострічка розповідає про зворотній бік життя Тоні, розкриваючи подія за подією, передумови, що сформували складний, озлоблений, але унікальний характер головної героїні.

Усе життя Тоня отримує удари, але не тільки долі. Мати удар за ударом «виховує» у дочки подяку і артистизм. Чоловік частенько «проявляє свою любов», здіймаючи руку на дружину. Все це близькі люди роблять наче мимохідь, і навіть сама Хардінг сприймає таке ставлення до себе як належне, як невід’ємну частину свого життя.

От тільки з несправедливим суддівством і тим, що країна шанує інших спортсменок, а не її, Тоня не може змиритися. Вона вирішує дати відсіч всьому світу тим же: б’є чоловіка у відповідь, від матері тікає, суддів поливає добірним матом, а в тренера від люті пожбурила ковзани.

Апогеєм для неї стає чемпіонат США з фігурного катання 1994 р. Тоня з колишнім чоловіком причетні до травми її найближчої конкурентки Ненсі Керріган. Конкурентка відмовляється від участі в національній першості. А головна героїня отримує довічну дискваліфікацію після цього скандалу, про що, до речі, написали всі світові ЗМІ.

— Я не чудовисько, я просто хочу займатися тим, що вмію, — розповідає про своє життя Тоня.

«Леді Бьорд» (2017)

Цей фільм був удостоєний 2 премій «Золотий глобус» та був номінований на 5 премій «Оскар».

Головна героїня Крістін Макферсон навчається у випускному класі католицької школи в Сакраменто, штат Каліфорнія. Не бажаючи бути схожою на інших, вона фарбує волосся у дивний червоно-рожевий колір і придумує собі ім’я Леді Бьорд — саме так просить її називати.

Леді Бьорд мріє продовжити навчання у престижному коледжі на Східному узбережжі США. Батьки ж наполягають, що їм не по кишені забаганка дочки — батько залишився без роботи, а мати-медсестра мало заробляє, і їй ця ідея з навчанням не подобається найбільше.

Після всіх перепетій підліткового життя Крістін влаштовується на роботу у кафе та відправляє заяви на вступ до коледжів Східного узбережжя США. І потрапляє у список очікування одного з коледжів Нью-Йорка.

По закінченні шкільного навчального року мати дізнається, що дочка все ж вступила до університету Нью-Йорку, і перестає розмовляти з нею. Втім, разом з новиною про вступ Леді Бьорд повідомили, що вона може дозволити собі навчання завдяки стипендії та фінансовій допомозі свого батька. Отже, батьки відвозять Леді Бьорд в аеропорт, але мати відмовляється проводити її на літак. А коли передумує і повертається до аеропорту, вже її не застає.

Розпаковуючи речі у Нью-Йорку, Леді Бьорд знаходить у своїй валізі конверт з листами, написаними її матір'ю та дбайливо збереженими батьком. Вона знову починає використовувати своє справжнє ім’я. Перебравши зі спиртним на студентській вечірці, Крістін потрапляє в лікарню, а вийшовши звідти, телефонує додому і вибачається перед матір’ю.

— Ми постійно вчимося відпускати деякі речі і жити тим життям, яке у нас є насправді, на відміну від того життя, на яке ми розраховували, — таку думку про фільм озвучила головна режисерка та сценарист фільму Грета Гервіг.

«Зірка народилася» (2018)

Цей фільм-мюзикл, який є ремейком однойменного фільму 1937 р. (ще 2 ремейка було знято у 1954 р. і 1976 р.) — режисерський дебют Бредлі Купера. У головних ролях знялися Леді Гага, Бредлі Купер і Сем Елліотт. Кінострічка отримала 5 номінацій на премію «Золотий глобус» і стала переможцем в номінації «Краща пісня». Пізніше фільм було номіновано на 8 премій «Оскар-2019», в результаті картина також здобула перемогу в категорії «Краща пісня».

Джексон Мейн, відомий 40-річний кантрі-співак, що має проблеми з алкоголем і слухом, після одного зі своїх виступів навідується у травесті-бар у пошуках випивки. Там він потрапляє на виступ 31-річної офіціантки Еллі, яка співає французькою пісню Едіт Піаф «Життя в рожевому кольорі». Голос дівчини вражає його до глибини душі. Вони знайомляться.

Прогулянка ще до одного бару та відверта розмова всю ніч про те, що Еллі сама пише пісні, але не співає їх, бо отримала багато відмов через нетипову зовнішність — Джексон у захваті від дівчини. Він теж розповідає про себе, і Еллі, натхненна його особистістю, тут же придумує пісню, яку наспівує своєму випадковому співрозмовнику.

Вранці, дорогою додому, музикант наполегливо кличе нову знайому ввечері на його концерт. Але Еллі треба на роботу, вона відмовляється. До того ж Еллі нічого не чекає від знайомства з Джексоном, хоча і зачарована ним. Джексон надсилає за Еллі водія — та знову відмовляється їхати. На роботі начальник грубить Еллі, у відповідь вона кидає роботу і врешті-решт їде на концерт.

Під час шоу Джексон буквально змушує її заспівати з ним на сцені придуману вночі пісню, до якої він уже написав аранжування. Пісня і дует викликають фурор — так починається історія її успіху та їхня непроста історія кохання...

— Для цього ми з'являємося на світ, щоб сказати людям щось своє, — впевнена Еллі.