Інопобратими
Останніми роками на бетонних огорожах по всій Польщі з’явилися різноманітні художні зображення, власники ресторанів і магазинів почали наносити повнокольорову рекламу просто на зовнішні стіни, а у Варшаві на бруківці за лічені години було створено цілий дитячий лабіринт. Усе це – завдяки унікальному матеріалу MovinS Сold Transfer. Винайшли та виробляють його колишні кияни Альона та Вадим Нетесови.
Чого хоче жінка, того хоче Бог
Дев’ять років тому Нетесови зробили ремонт у власній київській квартирі. Альоні закортіло мати зображення величезного лева на стіні, вже вкритій декоративною штукатуркою. Виявилося, що єдиний спосіб створити лева не нерівній поверхні – це нанести зображення аерографом або пензлем. А це двотижнева праця художника і квартира у стані ремонту, котрий, здавалося б, уже завершено. Вадим уже мав патент на переносні фрески і замислився над амбітним проектом – створити щось нескладне у застосуванні на кшталт фотошпалер, але для тих поверхонь, із якими на той час міг працювати лише художник. Роки пішли на опрацювання складу нового матеріалу та розроблення технології холодного перенесення зображення. І ось нарешті – патент на MovinS. «Назвали фірму на честь дружини», – зізнається Вадим. Дівоче прізвище Альони – Мовіна.
Натепер, коли технологія відпрацьована, все просто. Обираємо макет зображення, друкуємо його дзеркально на листах або рулонах MovinS, зверху наносимо спеціальний прозорий праймер (рідку речовину), наклеюємо матеріал на поверхню, легко знімаємо папір, що слугує засобом для перенесення, – маємо результат завтовшки 15–22 мікрони. Об’єкт, на який наносимо, може бути дво- або тривимірним та будь-якої структури – від цегли та бетону до автомобільних покришок та пінопластових панелей.
Тепер усе просто, а кілька років тому потрібно було створити з нуля виробничу лінію для нового матеріалу. Креслення верстатів Вадим зробив сам, але в Україні так і не вдалося знайти тих, хто міг би втілити проект у життя.
Потрібні люди та місце знайшлися у Польщі. Родина Нетесових переїхала до невеликого міста Тарнобжегу, аби запустити й налагодити тут виробництво матеріалу, а також пройти з ним європейську сертифікацію. Від ідеї до першої виставки у Кракові та випуску продукту на ринок минуло шість років.
Від інтер’єрів до муралів
Реєстрація аналога українського товариства з обмеженою відповідальністю у Польщі обходиться у 5 тис. – 7 тис. злотих (38,4 тис. – 53,7 тис. грн). Пожежний сертифікат коштує близько 7 тис. злотих (53,7 тис. грн), гігієнічний – 4 тис. злотих (30,7 тис. грн). Корупція під час сертифікації неможлива: тестування матеріалу прискіпливе і триває два – три місяці. Процедури отримання дозвільних документів та прозорість податкової системи у Польщі, як зауважують Нетесови, були важливими чинниками їхнього переїзду до цієї країни.
На перші замовлення – оздоблення інтер’єрів – власники бізнесу виїздили самі. Таким чином вони накопичили досвід, аби потім навчати людей нюансам монтажу зображення. Оздобили і зовнішню стіну власного будинку. Зображення й тепер, три роки потому, як нове.
Просувати новий продукт на ринку завжди складно. Реклама у друкованих виданнях виявилася марною. Подружжя розраховувало на співпрацю з великими компаніями – постачальниками матеріалів для друку. Але кожна з них вимагала ексклюзиву і відмови від бренда MovinS, аби продавати продукт під власною маркою. Це було неприйнятно для Нетесових. Вони регулярно замовляли друк зображень у Тарнобжегу, у місцевому рекламному агентстві LifeStudio. Його власник Каміль Вайда оцінив перспективи нового матеріалу, запропонувавши провести рекламну кампанію силами агенції. І справа пішла хуткіше. Натепер MovinS продається через налагоджену мережу дистриб’юторів. У Польщі їх уже 16: вони є у кожному воєводстві. Інші канали просування – міжнародні виставки та Facebook.
«Покликання чоловіка – винахідник-ентузіаст, а моє – група підтримки», – жартує Альона, досвідчений дизайнер-графік та фахівець із технологій друку. Вона відповідає за творчу частину, Вадим – за виробництво, а рекламу та продажі взяв на себе пан Вайда.
Використовують матеріал виробники сувенірної продукції, рекламні агенції, дизайнери декорують за допомогою MovinS внутрішні стіни та фасади. Ще один напрям застосування – реновація меблів та втомлених стін (з пошкодженнями, що накопичилися з часом). Адже для монтажу достатньо лише проґрунтувати стіну, а якщо на ній шпалери, знімати їх не потрібно. Водостійкість матеріалу дає змогу повністю змінити колір та малюнок кахлів у ванній кімнаті. Безліч способів застосування технології холодного трансферу знайшли рекламісти. Почали переносити зображення навіть на пінопласт, з котрим раніше нічого не можна було зробити. «Нас полюбили усі дівчата до 80 років, які займаються декупажем, – сміється Альона. – Вони купують кілька листів, друкують зображення на лазерному принтері та переносять його на будь-що».
З’являються клієнти і за межами Польщі: в Англії, Нідерландах, Словаччині. Найпростіше, за словами подружжя, було з Україною. Перший дилер компанії – відомий київський дизайнер Натолій Пивовар. «Єдине, на чому ми наполягаємо, – це очне навчання, – наголошує Альона. – У нас є відеоматеріали, але монтаж має деякі тонкощі, котрі на відео просто не видно. Людина має приїхати до нас, пройти навчання і отримати відповідний сертифікат».
Левова частка
Засновники MovinS досі обходилися без банківських кредитів, однак тепер серйозно розмірковують над участю у програмі дофінансування Євросоюзу (в Україні діє програма ЄС Horizon 2020, що має на меті підтримати новаторські продукти, відкриття та перспективні розробки: https://buduysvoe.com/publications/granty-bereznya – ред.). Натепер у компанії працює шестеро людей, двоє з них задіяні на виробництві. У найближчих планах винахідників та бізнесменів – випуск двох нових продуктів. Перший – це холодний трансфер спеціально для скла та гладких поверхонь. Другий – настінні панелі, що слугуватимуть водночас декором, тепло- та звукоізолятором. Нині триває процес патентування, і це буде ще два патенти Вадима – на додаток до дванадцяти наявних. А левова частка успіху належить Альоні, незамінній групі підтримки, якій колись забажалося мати лева на фактурній стіні.
Інопобратими