Про успіх
Настільні ігри – приємний спосіб провести час з дітьми чи в колі веселої компанії. Втім, вони можуть стати бізнесом, який приносить задоволення. Дніпрянин Павло Косирєв, власник магазину настільних ігор «ЛігаІгор» кілька років тому відмовився від прибуткової посади у компанії й вирішив втілити дитячу мрію, розпочавши власну справу.
За словами підприємця, його інтернет-магазин настільних ігор «ЛігаІгор» не перший і навіть не другий його бізнес. Раніше Павло працював на різних посадах у компаніях реального сектора, але дитяче захоплення, яке нагадало про себе у вигляді подарунка від близької людини – гри «Колонізатори», змінило його життя, і він вирішив започаткувати свою справу. «Я змалечку захоплювався іграми. Напевно, кожен мріє про власний бізнес, який би приносив задоволення. От і я вирішив діяти, оцінив свої можливості та зрозумів, що зможу реалізувати такий проект», – розповідає Павло.
Проаналізувавши ринок, він виявив, що в Україні закрита культура настільних ігор: сімейних, молодіжних, дитячих. Є й свої видавництва, що спеціалізуються саме на цій справі, свої автори та армія поціновувачів, а от спеціалізованого інтернет-магазину із широким асортиментом немає. Ринок настільних ігор лише формується, ця ніша досі незаповнена та постійно поповнюється новими пропозиціями, здебільшого невеликими е-представництвами реальних магазинів. Крім того, настільним іграм бракує популяризації: асортимент багатьох магазинів налічує лише такі популярні й відомі ігри, як «Монополія», «Аліас» чи «Діксіт», а великий прошарок залишається в тіні. «На Заході проводять фестивалі настільних ігор, які збирають по 30-40 тис. людей. Я хочу, щоб так було і в Україні», – розмірковує Косирєв.
Тож заручившись підтримкою колеги, він почав власний стартап-проект. Маючи досвід розробки сайтів та SEO, вони самотужки змоделювали та наповнили сайт товарами, на просування свого продукту грошей витрачати не довелося – допомогли соцмережі та форуми. На створення та заповнення сайту знадобилося три тижні, за цей час придбали 400 одиниць товару. Й вже за місяць отримали перше замовлення: гра «Аліас», придбана за трохи більше 500 грн, поїхала до Вугледара.
Запускали інтернет-магазин «ЛігаІгор» власним коштом засновників: на усе, зокрема, закупівлю першої партії товару, вони витратили майже $1000. «І тепер багато коштів дістається з власної кишені. Тому доводиться робити все самому, однодумців знайти складно», – розповідає підприємець.
Павло пояснив, що саме на етапі розширення колективу дуже важливо знайти кількох осіб чи людину, яку б мотивував не заробіток, не гучне ім’я проекту, а саме ідея. «Спочатку я і мій колега працювали за передоплатою, за ці кошти замовляли товари, а різницю інвестували у закупівлю нових ігор, щоб показувати на сайті новий асортимент. І такі моменти об’єднують, адже у нас була спільна віра в успіх нашого бізнесу», – згадує Павло. Сталося так, що його колега у певний момент злякався і покинув проект, тож тепер хлопець розвиває усе самотужки. Є співробітники на аутсорсі: копірайтери, менеджери з продажу, СММ-ники, але він каже, що знайти постійних співробітників складно через плинність персоналу, бо платити великі гонорари поки ще не може, а охочих працювати за невеликі гроші катма.
Як наголошує Павло, найкращими інвестиціями для вдалого старту є час та зусилля, які кожен додає до розвитку ідеї. Сам він, крім того що розвиває свій магазин, мріє створити настільну гру. Яку – не розголошує, говорить лише про фінансування. «Пошук інвесторів та серйозних грошей ще попереду. Я спрямований на краудфаундинг, тому що саме там можна знайти інвесторів для втілення ідей, – додає він. – До речі, нещодавно по всьому світу збирали гроші на настільну гру «Серп». У підсумку отримали 4 млн євро – і за місяць гру локалізували російською і привезли в Україну та країни СНД. Але сам я не подужаю такий проект, потрібна команда». Він планує виставити свій майбутній проект на два майданчики, Kickstarter та «Бумстартер».
Ігровий бізнес Павла швидко знайшов своїх покупців. Зазвичай це люди із середнім достатком, яким подобається проводити час зі своїми близькими, для яких настільні ігри – це живе спілкування та справжні емоції. Для кожного віку знайдеться своя цікава настільна гра. За словами засновника «ЛігиІгор», вони не сегментують аудиторію, тому їхніми клієнтами є всі жителі України. Найбільше замовлень із Дніпра, оскільки магазин розташований саме там, Києва, є замовлення і з Донецької області. Загальне охоплення – близько 250 тис. людей, але він не збирається на цьому зупинятися.
Бізнес загальмував, коли закрили російську мережу «ВКонтакте». У Павла у цій мережі був магазин, який приносив майже $1 тис. на місяць, він працював у країнах СНД і за ключовими запитами був у топ-5 серед груп. За місяць до закриття «ВКонтакте» підприємець виставив його на продаж, але не встиг продати, тож тепер гроші, які він планував отримати за магазин, заморожені. Павло нині активно шукає приміщення під офлайн-магазин. За його словами, витрати, пов'язані із таким кроком, обійшлися йому в $5 тис.
«Настільні ігри – це величезний пласт сучасної культури, – пояснює підприємець. – Ми мріємо про те, щоб українські продукти знайшли своїх шанувальників і в Європі. Наш проект сприятиме просуванню ігор із маркуванням Мade in Ukraine, про які б дізналися за кордоном й адаптували на різні мови. Одна з таких ігор – «Містеріум» – уже підкорює Європу, але хочеться, щоб їх було більше». Нещодавно Павло отримав дозволи від міської адміністрації на проведення кількох фестивалів настільних ігор, що також сприятиме їхній популяризації. Крім того, він працює над створенням всеукраїнської мережі безкоштовних ігротек для дітей.
Підприємець каже, що бізнес для нього і досі не гра. «Хоча, здається, усе дуже просто, але романтики ми так і не відчули. Насправді, це був безсонний та нервовий період. Так, у мого знайомого трапилася аневризма», – розповідає він. Втім, навіть такі сумні приклади не зупиняють Павла і наступним кроком для розвитку свого бізнесу він бачить франшизу.
Про успіх
АТ "Ощадбанк"