Керівний партнер: особливості управління бізнесом

Коли потрібно змінювати структуру підприємства? Чому та в яких сферах краще увести до правління керівного партнера? Хто це та які має обов'язки, розказав заступник директора ТОВ «Реал-тренд» Сергій Гриценко.

Керівний партнер є лідером компанії, що керує певним напрямом або проєктом. При цьому він не є власником компанії або має лише частину управлінських повноважень.

Сфери роботи

Експерт пояснює, що система управління компанією за участі керівного партнера притаманна: 

• юриспруденції;
• архітектурі;
• івент-сфері. 

«Згадані галузі не випадково застосовують таку модель – на якомусь етапі розвитку малого бізнесу класичні моделі управління перестають працювати. Потрібно якось заохочувати менеджерів, які переросли свій рівень, об'єднатися для скорочення витрат із кимось сильним, але незрозуміло, як дійти згоди й ухвалювати рішення, коли немає очевидного лідера або коли партнери готові розійтися через принципово різні погляди. Тоді ця модель і стане в пригоді, – вважає експерт. – Наприклад, в юридичній сфері на деяких етапах зростання компаній складно об'єднати професійних, амбіційних, експертних і досвідчених людей і загнати їх у вертикальну структуру».

Саме тому в структурі компанії з керівними партнерами обов'язково є кілька рівноцінних напрямів, за які ці партнери відповідають. 

«Зазначена модель об'єднання лідерів-експертів під якимось брендом-парасолькою забезпечує персоналу компанії зрозумілий алгоритм роботи й можливість підпорядковуватись безпосередньо керівнику свого напряму, – каже Сергій Гриценко. – При цьому за такої структури зазвичай є індивідуальні проєкти й клієнти, а фінансовий результат залежить від діяльності керівних партнерів».

Кому це вигідно

«На якомусь етапі розвитку фахівцю немає куди зростати в невеликій компанії, – пояснює експерт, – але й немає достатніх можливостей (клієнтів, бажання розв’язувати технічні й організаційні питання), щоб розпочати власний бізнес. Отримання статусу керівного партнера задовольняє амбіції такої людини, дає змогу розвивати власну клієнтську базу й поглиблювати знання в конкретних напрямах».

Керівникові компанії, зі свого боку, треба делегувати повноваження професіоналам, які мають управлінський досвід, лідерські якості, здатні керувати проєктами й брати на себе відповідальність, у тому числі фінансову. Особливо це актуально, коли відбувається розвиток компанії, відкриваються нові напрями роботи, створюються нові продукти. Тож на такі великі складні проєкти компанія може оперативно об'єднати експертну думку своїх партнерів й виконати поставлені завдання.

Як це працює

За словами експерта, зазвичай керівні партнери працюють за кількома напрямами:

• все, що стосується роботи з клієнтами та їхнім обслуговування;
• розподіляють сферу впливу між секторами (у юриспруденції, наприклад, це різні типи права: сімейне, реєстрація яхт, корпоративні суперечки). 

Бек-офіс (інші працівники компанії) при цьому в керівних партнерів залишається єдиним. 

«Роль керівного партнера – це координація, організація та візія, – каже фахівець. – Завдяки візії та необхідним компетенціям, які у певному напрямі значно вищі, ніж в інших партнерів, він і став керівним партнером. А координація та організація є необхідними навичками для досягнення успіху в довірених проєктах».

Плюси й мінуси

«Очевидним мінусом є складність пошуку консенсусу в конфліктних ситуаціях, – попереджає експерт і продовжує: – Може, така модель не є ідеальною, але напрацювання в деяких галузях доводять: частіше вона показує себе досить ефективно на якийсь час, хоча й буває стабільною формою на десятиліття, що трапляється рідше».

Як обрати партнера

Власнику компанії досить нелегко обрати партнера, з яким буде комфортно й ефективно розвивати бізнес. 

Основні поради експерта:

• передусім треба чітко усвідомити, для чого вам потрібен керівний партнер, які функції він виконуватиме, за які напрями відповідатиме та які в нього будуть обов’язки. Коли матимете цілісну картину, тоді й починайте пошуки відповідного фахівця;
• обирайте людину зі схожими цінностями й ідеалами. У вас мають бути однакові цілі й методи їх досягнення. Із самого початку ви повинні відчувати підтримку. Не повинно бути такого, що ви бачите перспективи розвитку компанії у розширенні виробництва, а ваш партнер – у посиленні кадрової політики; 
• усі питання з партнером, особливо спірні, треба обговорювати, тоді легше й конструктивніше ухвалюються рішення;
• в роботі з партнером розділяйте обов'язки, використовуйте ваші сильні сторони. Хтось ефективніший в керівництві персоналом та комунікаціях, хтось – у виробництві або рекламі; 
• не віддавайте повністю повноважень. Попри делегування повноважень партнеру за різними напрямами, основною стратегією компанії ви маєте керувати особисто;
• обов'язково укладіть договір із партнером, від початку вирішіть всі фінансові питання. Це найпоширеніший привід для суперечок і проблем у майбутньому керуванні;
• підтримуйте свого партнера, але при цьому будьте готові до несподіванок. 

«Вивчайте досвід лідерів у своїй галузі, – радить Сергій Гриценко, – може, ця модель підійде для вашого бізнесу. Але до змін у будь-якому разі треба підходити виважено. Якщо вам невідомі цікаві кейси застосування такої моделі у вашій галузі, цілком імовірно, що вона показала себе не з кращого боку й лише додала розбіжностей».